:: LEX :: ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 150 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ „ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ”
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 150 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ „ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ”
 
13.02.2009 07:51
Автор: Колесник Марина Олександрівна, старший викладач кафедри юридичних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Питання про місце, значення предмету злочину, його види є досить дискусійним у науці кримінального права. „Одні автори вважають, що предмет – це стороннє об’єкту злочину правове явище, яке не знаходиться з ним (об’єктом) в органічному зв’язку. Інші, навпаки, не вбачають будь-якої відмінності між ними і роблять висновок про тотожність цих понять” [13, с. 34].
Проблемі предмета злочину в теорії кримінального права приділено чимало уваги вітчизняними науковцями Я.М. Брайніним, В.К. Глістіним, М.Й. Коржанським, В.М. Кудрявцевим, Є.В. Лащуком, Б.С. Нікіфоровим, Г.П. Новосьоловим, В.Я. Тацієм, А.М. Трайніним та іншими, і це зрозуміло, адже без встановлення предмета злочину в багатьох випадках неможлива конкретизація об’єкта злочину та інших елементів складу злочину, тобто ускладнюється сам процес кваліфікації.
Кримінально-правова наука не виробила одностайного підходу щодо визначення поняття „предмет злочину” та місця предмета злочину в системі складу злочину. Більшість науковців розглядають предмет злочину як матеріальну річ, об’єкт матеріального світу, через який і впливаючи на який, спричиняється шкода об’єкту кримінально-правової охорони [14, с. 178-179].
В останній час з’явилися нові погляди, згідно з якими поряд із речами матеріального світу предметом злочину необхідно вважати й інші матеріальні утворення [1, с. 8].
Предмет злочину одні науковці розглядають як складову частину об’єкта злочину, при цьому не включаючи певної самостійності предмета злочину, що може виражатися навіть у взаємозв’язку предмета з об’єктивною стороною складу злочину [12, с. 130; 7, с. 147]. Інші дотримуються точки зору, яка полягає у тому, що предмет злочину є самостійною факультативною ознакою загального складу злочину й існує поряд з об’єктом злочину. У тих випадках, коли законодавець вказує на предмет злочину в диспозиції статті, він стає обов’язковою ознакою складу злочину [13, с. 49; 8, с. 93].
До предмета злочину відносять не лише матеріальні речі, а й людину [7, с.125; 10, с. 56; 2, с. 84].
Ст. 150 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за експлуатацію дітей [9]. Специфічним предметом злочину, передбаченого даною статтею, є дитина.
Предмету злочину як кримінально-правовому поняттю притаманні соціальна, фізична і юридична ознаки [11, с. 61].
Фізична ознака предмета злочину виявляється у тому, що предмет завжди наділений якісними та кількісними властивостями. Згідно зі ст. 1 Конвенції про права дитини „дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосованим до даної особи, вона не досягає повноліття раніше” [6]. Таке ж визначення поняття дитини продубльовано і у ст. 1 Закону України „Про охорону дитинства”: дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше [3].
Дитина (як людина) є біологічною істотою, до властивостей якої фахівці відносять нормальну роботу внутрішніх органів, високий ступінь розвитку головного мозку, членороздільну вимову, а також здатність працювати як запоруку нормального функціонування всього організму.
Законодавець при конструюванні норми, передбаченої ст. 150 КК, виділив таку властивість дитини (предмета злочину) як обов’язкову для даного складу злочину: вік, з якого законодавством дозволяється працевлаштування.
Згідно зі ст. 188 Кодексу законів про працю України [4], за загальним правилом, на роботу приймаються особи віком не молодше 16 років. За згодою одного з батьків або особи, що його замінює, на роботу можуть прийматись особи, що не досягли 15-ти років. Крім того, з метою підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, яка не спричинює шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання, у вільний від навчання час – з 14-ти років (безумовно, також за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює).
Дитина є соціальною істотою, тому що включена у систему відносин між людьми, сама є носієм цих відносин.
Є.В. Лащук виділяє низку критеріїв, що визначають юридичну ознаку предмета злочину [11, с. 62]. Враховуючи ці критерії, можна виділити наступні юридичні ознаки предмета злочину, передбаченого ст. 150 КК:
1) шляхом злочинного діяння (експлуатації – використання праці) здійснюється безпосередній вплив на дитину. Отже, предмет злочину завжди пов’язаний з об’єктивною стороною;
2) предмет злочину за ст. 150 КК – дитина – підпорядкований об’єкту експлуатації дітей, яким є нормальний фізичний, моральний і розумовий розвиток неповнолітніх [5, с. 109-114];
3) дитина як предмет експлуатації дітей безпосередньо пов’язана з бажанням суб’єкта певним чином вплинути на неї, а саме, використати її працю. Про таке бажання свідчить зазначена в законі мета даного злочину – отримання прибутку [9];
4) дитина як предмет злочину чітко визначена в законі (у диспозиції кримінально-правової норми за ч. 1 ст. 150 КК), тому виступає обов’язковою ознакою даного складу злочину.
Таким чином, предметом злочину, передбаченого ст. 150 КК, є дитина, яка характеризується недосягненням віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, через яку і впливаючи на яку (шляхом використання її праці) спричиняється шкода об’єкту кримінально-правової охорони. Предмет злочину – дитина – є обов’язковою ознакою складу злочину „експлуатація дітей”. Крім того, предмет злочину необхідно відрізняти від потерпілого як фігури у кримінальному процесі, що може стати темою подальших наукових розробок.

Література:
1. Азаров Д.С. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері комп’ютерної інформації. Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – К., 2003. – 18 с.
2. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. – М.: АО „Центр ЮрИнфоР”, 2001. – 316 с.
3. Закон України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. // ВВР України. – 2001. – № 30. – С. 142.
4. Кодекс Законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50. – С. 375.
5. Колесник М.О. Об’єкт злочину, передбаченого ст. 150 Кримінального кодексу України „Експлуатація дітей” // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь. – 2005. – Вип. 7. – С. 109-114.
6. Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. // Інформ. зб. Мін-ва освіти України. – 1995. – № 9. – С. 3-25.
7. Коржанський М.Й. Предмет і об’єкт злочину: Монографія. – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.
8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2002 – 416 с.
9. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // ВВР України – 2001 – № 25-26. – С. 131.
10. Кудрявцев В.Н. К вопросу о соотношении предмета и объекта преступления // Советское государство и право. – 1951. – № 8. – С. 51-60.
11. Лащук Є.В. Предмет злочину в кримінальному праві України. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2005. – 262 с.
12. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1960. – 232 с.
13. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Выща шк. Изд-во при ХГУ, 1988. – 198 с. (монография).
14. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М.: Госюриздат, 1957. – 363 с.

е-mail: kolesnik_marina@mail.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ДІЙ РАСИСТСЬКОГО ТА КСЕНОФОБНОГО ХАРАКТЕРУ, ВЧИНЕНИХ ЧЕРЕЗ КОМП'ЮТЕРНІ СИСТЕМИ
28.01.2009 20:43
ОСОБЛИВОСТІ ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ
28.01.2009 20:38
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ УЧАСНИКІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА В УКРАЇНІ
28.01.2009 20:07
ПРОЦЕСУАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЕКСПЕРТА ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ НИМ ОБСТАВИН, ЩО СПРИЯЛИ СКОЄННЮ ЗЛОЧИНУ
23.01.2009 09:12
ТИПОВІ ПОМИЛКИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗ
12.01.2009 10:57
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВОВИХ НОРМ ПРО ПІДСУДНІСТЬ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВІДНОСИН
09.02.2009 21:02
ЯКІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ ТА ПОВНА СТАТИСТИКА ЯК УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ МАЙНОВИХ ПРАВ ЛЮДИНИ
09.02.2009 20:44
ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК СУБ’ЄКТА ХУЛІГАНСТВА ЗА КК ПОСТРАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК
09.02.2009 15:29
ПИТАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ СУЧАСНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИМ НОРМАМ
09.02.2009 15:27
ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИМ КРИТЕРІЯМ ЗАКОННИХ ОБМЕЖЕНЬ ПРАВА ОСОБИ НА ТАЄМНИЦЮ ТЕЛЕФОННИХ ПЕРЕГОВОРІВ
08.02.2009 17:17




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше