:: LEX :: СПІВПРАЦЯ НЕУРЯДОВИХ, ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 8


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СПІВПРАЦЯ НЕУРЯДОВИХ, ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ
 
07.05.2009 00:55
Автор: Твердохліб Вадим Юрійович, здобувач кафедри адміністративного та господарського права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, начальник Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області
[Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]
Європейський вибір України, проголошений від здобуття незалежності 1991 року, залишається стратегічним курсом нашої держави. Для України рух в Європу – це утвердження демократії та вільної ринкової економіки.
Минули часи, коли міжнародні відносини були монополією дипломатів. Нині в сфері інтеграційних процесів – не лише фахові міжнародники, але й інші державні управлінці різних ланок, підприємці, науковці та аналітики, журналісти, громадські діячі й активісти неурядових організацій, студенти і навіть школярі.
Процес становлення громадянського суспільства в умовах Європейської інтеграції умовно можна поділити на декілька основних етапів.
Першим є об’єднання суспільства навколо ідей та цінностей, притаманних громадянському суспільству, та визнання цих цінностей такими, що є основними у визначенні векторів поведінки, у процесі прийняття тих чи інших рішень.
Наступний етап – інституціоналізація громадянського суспільства. На цьому етапі відбувається створення організацій, осередків, різноманітних рухів, які, власне, здійснюють цілеспрямовану діяльність, зорієнтовану на закріплення в суспільстві ідей та цінностей, визнаних основними на першому етапі. Необхідною умовою другого етапу є проведення діалогу між інститутами громадянського суспільства, налагодження між ними зв’язків як у рамках безпосередньо конкретної держави, так і на міжнародному рівні. На цьому етапі також відбувається діалог з державою.
Зрештою, коли вказаний процес відбувся, інституційно організовані, поєднані функціональними та комунікативними зв’язками елементи громадянського суспільства готові до вступу в третю фазу. На цьому етапі, в рамках визначеного правового поля, відбувається активна взаємодія громадянського суспільства з державою, вироблення „правил гри” та поступовий перехід домінуючої ролі до громадян.
Для повного здійснення такого переходу громадські інституції повинні бути взаємопов’язаними, становити певну спільноту, перебувати у постійному контакті. Проте це зовсім не значить, що кожна громадська організація, кожна інституція громадянського суспільства не може водночас прагнути досягнення своїх конкретних цілей, які сприяють розбудові та становленню громадянського суспільства, хоч і мають свою специфіку або зорієнтовані на окремі елементи суспільного організму.
Приміром, до таких громадських інституцій можна віднести неурядові організації, молодіжні рухи, які відіграють вагому роль у процесі розвитку повноцінної спільноти, оскільки завдяки їм громадяни приймають за основний вектор своєї діяльності демократичні цінності громадянського суспільства.
Сьогодні активно розвивається міжнародне співробітництво молодіжних рухів та організацій, що дає змогу розширювати міжнародні зв'язки.
Молодіжні рухи характеризуються також тим, що організують молодь для вирішення не лише політичних, а й соціальних, екологічних, релігійних проблем. Відтак, сьогодні ми не можемо говорити про існування єдиного молодіжного руху.
Молодіжні рухи змінюються з часом і швидко адаптуються до нових соціальних умов, політичних викликів і технологій. На сьогоднішній день існування Інтернету та розвиток нових технологій надають рухам особливої потенційної сили. Поза тим, учасникам молодіжних рухів притаманна відкритість, пристрасність та емоційність, невисока залежність від економічної системи. Безперечно, можна простежити і ряд недоліків: зокрема, малий досвід, низький рівень освіченості, наївність, непрофесіоналізм та схильність повторювати чужі помилки.
На ряду з цим, за сучасних умов розширення процесів глобалізації зростає роль транскордонного співробітництва (ТКС) регіонів та відкриваються нові можливості для активізації господарської діяльності на периферійних територіях й підвищення їх конкурентоспроможності.
Транскордонна співпраця - це та рушійна сила, яка в першу чергу сприяє підвищенню рівня життя населення прикордонних територій, а також налагодженню конструктивних контактів між органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та неурядових організацій по обидва боки кордону [1].
Наприкінці минулого століття регіональна політика ЄС перейшла до нової парадигми - від застосування механізмів ліквідації диспропорцій регіонального розвитку шляхом міжрегіонального перерозподілу ресурсів до мобілізації природно-ресурсного потенціалу територій і застосування принципу субсидіарності [2]. Цей підхід був використаний суміжними прикордонними регіонами Європи, завдяки налагодженню взаємних контактів між державними регіональними органами влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями територій, об'єднуючи зусилля для вирішення спільних проблем, і від співробітництва за окремими транскордонними угодами перейшли до співробітництва в рамках єврорегіонів.
Метою створення єврорегіонів є розширення існуючих міжрегіональних зв'язків та сприяння подальшому розвитку транскордонного співробітництва адміністративно-територіальних одиниць держав-засновників, окремих міст, інших населених пунктів, органів місцевого самоврядування, державного управління, окремих установ, підприємств, неурядових і громадських організацій, національних меншин та окремих громадян у сферах економіки, освіти, науки, культури і спорту, а також розбудова нових механізмів міждержавного співробітництва та безпечний сталий розвиток регіону в рамках інтеграції до сучасного загальноєвропейського процесу [3].
Німеччина, Польща, Чехія та інші країни створили єврорегіони по всьому периметру своїх кордонів, що зумовлювалося, зокрема, поглибленням євроінтеграційних процесів та удосконаленням механізмів фінансування регіонального розвитку в ЄС.
Також потрібно зазначити, що при розробці інноваційної політики держави та регіону необхідно спиратися на концепцію технологічного динамізму, якої дотримуються більшість розвинених країн на сьогоднішній день.
Важливою ціллю інноваційної політики повинно бути підвищення взаємозв'язків між наукою, технікою, ринком, державними адміністраціями всіх рівнів, неурядовими організаціями, освітою. При розробці власної інноваційної і промислової політики необхідно аналізувати і використовувати позитивний досвід країн з високим рівнем інноваційного розвитку (Японія, США, країни ЄС, Китай). Технологічний розвиток і сильні конкурентні позиції країни на світовому ринку можна забезпечити через: збереження і відтворення науково-технологічного потенціалу: інтеграцію та мобілізацію приватного і публічного капіталу; інвестиції в основний капітал; високий рівень науково-освітньої системи; перехід від трудомістких до наукоємних виробництв.
Одеський регіон разом з іншими областями України вносить і свій вагомий вклад в реалізацію національної Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу. Активна діяльність Одеської області на регіональному рівні сприяє залученню України до транскордонної та міжрегіональної співпраці з країнами-членами Євросоюзу, розбудові інфраструктурних мереж України, залученню до регіону кредитів Європейського інвестиційного банку та популяризації у нашому суспільстві демократичних традицій, євроінтеграційних ідей.
Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що сьогодні згідно з проголошеним Президентом В. Ющенком курсом на європейську інтеграцію, Одеський регіон активно розвиває міжнародні зв’язки, оскільки це відкриває широкі можливості для розвитку регіону.

Література:
1. Мікула Н. Організаційно-фінансовий механізм міжрегіональної та транскордонної співпраці // Вісник Тернопільської акад. народного господарства. – 2000. - № 7, - С.131-134.
2. Мікула Н., Бєленький П. Підходи до формування концепції транскордонного співробітництва області. У зб. Проблеми транскордонного співробітництва. - Львів, 1995. - С.4-13.
3. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи. Монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2003. – 222 с.

e-mail: Tverdohleb-Vadim@mail.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИНЦИП ГУМАНІЗМУ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ ДЕРЖАВНОЮ ПРИКОРДОННОЮ СЛУЖБОЮ УКРАЇНИ
31.03.2009 19:40
БОРОТЬБА З ПОРУШЕННЯМ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА: ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ
21.05.2009 11:59
ПРОБЛЕМАТИКА ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РОЗРАХУНКУ З ДЕРЖАВНИМ БЮДЖЕТОМ ПО МИТНИМ ПЛАТЕЖАМ, ЩО КОНТРОЛЮЮТЬСЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ
21.05.2009 11:17
ПРОТИДІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ УХИЛЕННЮ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ
13.05.2009 23:01
МІСЦЕ ПРОВАДЖЕННЯ У НАУКОВИХ ЗДОБУТКАХ СУЧАСНИХ ВЧЕНИХ – АДМІНІСТРАТИВІСТІВ
03.04.2009 18:21
НАУКОВІ ЗДОБУТКИ НА ШЛЯХУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРОСТУПКИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
03.04.2009 17:54




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше