:: LEX :: ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДІЗНАННЯ НА МОРСЬКИХ СУДАХ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 14


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДІЗНАННЯ НА МОРСЬКИХ СУДАХ
 
23.09.2009 01:09
Автор: Узунова Оксана Василівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та правосуддя Запорізький національний університет, Узунов Павло Павлович, лейтенант міліції, експерт СТКЗР ОВС ОЦ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Запорізькій області
[Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право]
Відомо, що досудове слідство складається з багатьох процесуальних дій, актів, етапів і напрямків, що потребують прокурорського нагляду як у вигляді окремої функції, так і більш конкретного нагляду щодо окремих структурних елементів розслідування злочинів. Особливості інформаційного забезпечення нагляду щодо самостійних етапів розслідування обумовлені конкретними методиками діяльності прокурора з метою підвищення її ефективності.
Інформація як система одержання відомостей, знань, вироблених думок складає основу для здійснення прокурорської діяльності, безпосередньо впливає на її якість та результативність; інформація існує в певній матеріальній формі, хоча зміст її є ідеальним; інформація становить собою опредмечену працю. В літературі поняття знання розглядається як результат відображення тієї різноманітності предметів, явищ та процесів, яке спостерігається в об'єктивній дійсності. При цьому знання тільки у тих випадках набуває інформаційного характеру, коли воно ставить перед системою проблему вибору із всієї множини тих із них, які корисні системі та обмежують зовнішню різноманітність, розширюючи при цьому різноманітність внутрішню [1]. Що ж стосується понять «відомості», «дані», то вони носять більш індивідуальний характер і, стосовно до криміналістичного прогнозування, про них доцільно говорити як про елемент відображення, котрий підлягає включенню в інформацію, або як про інформаційний блок, частину інформації [2, c. 127].
Для правильної організації прокурорського нагляду за законністю розслідування кримінальних справ, дізнання і досудового слідства доцільно виділити декілька етапів і безпосередніх об'єктів наглядової діяльності. Враховуючи предмет нагляду, визначений ст. 29 Закону України «Про прокуратуру», всі об'єкти наглядової діяльності співпадають з етапами розслідування, а саме: виконання невідкладних слідчих дій, притягнення до кримінальної відповідальності, виконання інших слідчих дій, закінчення досудового слідства. При цьому обов'язковими об'єктами прокурорського нагляду по кримінальній справі є: затримання, застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого і інші слідчі дії, які обмежують конституційні права і свободи учасників розслідування; притягнення до кримінальної відповідальності; забезпечення прав і законних інтересів учасників досудової стадії процесу; всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин злочину і законне вирішення справи по суті.
Наказ Генерального прокурора України від 20 квітня 2004 р. № 4/1 всебічно регламентує організацію прокурорського нагляду за додержанням законів усіма органами, які проводять досудове слідство і дізнання.
Втім надто складним є інформаційне забезпечення для здійснення нагляду прокурора на такій ділянці, як під час проведення дізнання на морських суднах, що перебувають у далекому плаванні. Як відомо, у даному випадку органом дізнання є капітан такого судна (ст. 101 КПК). І складнощі виникають тому, що КПК України не враховує всі особливості дізнання на морських суднах, що перебувають за межами територіальних вод України. Проводити окремі слідчі дії на борту іншого судна можна лише з дозволу його капітана, який повинен цьому сприяти. Очевидно, що прокурор не має змоги безпосередньо виконати конституційну функцію з нагляду за додержанням законів капітанами суден, які провадять дізнання на суднах, що перебувають у далекому плаванні. Зв'язок прокурора з капітаном судна в цьому випадку можливий лише з допомогою засобів зв'язку. Тому безпосередньо ознайомитися з матеріалами дізнання прокурор матиме нагоду з приходом судна в порт приписки судна чи в інший порт України. Але в будь-якому разі капітан не зможе виконати всі вимоги щодо порядку провадження дізнання, наприклад отримання відповідних санкцій, дозволів прокурора, судді, дотримання строків; виконання вимог про відводи, самовідводу капітана.
У далекому плаванні майже неможливо для участі у дізнанні запросити спеціаліста, експерта, перекладача, педагога, захисника, а також забезпечити відповідні умови, режим, охорону, строки тримання підозрюваного в окремому приміщенні. Потрібно додатково відзначити, що можуть виникнути проблеми зі збереженням трупа, скажімо, вбитого, постраждалого від порушень правил техніки безпеки тощо. Оскільки українське кримінально-процесуальне законодавство до цього часу ще не розраховано для застосування в умовах відкритого моря та у водах іноземних держав, повноцінний прокурорський нагляд за дізнанням, що провадиться на суднах, що перебувають в далекому плаванні, з об'єктивних причин стає неможливим [3, c. 187-198].
Таким чином, у сфері нагляду прокурора під час проведення дізнання на морських суднах, що перебувають у далекому плаванні, специфічна організація особливих режимів зберігання та оброблення інформації [4, c. 60], зв'язок із міжнародними органами кримінальної юстиції забезпечать реалізацію активної, наступальної стратегії в боротьбі зі злочинністю, застосування нових інформаційних технологій у розкритті злочинів.

Література:
1. Садовский В.Н. Основание общей теории систем: логико-методологический анализ / В.Н. Садовский. – М.: Наука, 1974. – 279 с.
2. Жалинский А.Э. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация / А.Э. Жалинский, М.В. Костицкий. – Львов: Вища школа, 1980. – 212 с.
3. Михайленко О.Р. Прокуратура України: [підручник] / О.Р. Михайленко. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.
4. Синєокий О.В. Прокуратура України як контрольно-наглядова інституція у сфері боротьби зі злочинністю. Психологія прокурора-криміналіста: [навчальний посібник з психологічним словником прокурора-криміналіста] / О.В. Синєокий. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 263 с.

e-mail: chornenkaya@ukr.net
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
LICENCJA NA WYKORZYSTANIE PRZEDMIOTU PRAW WŁASNOŚCI INTELEKTUALNEJ
16.09.2009 23:41
АКТУАЛЬНОСТЬ ПРОБЛЕМЫ ЗАЩИТЫ АВТОРСКОГО ПРАВА В ГЛОБАЛЬНОЙ СЕТИ ИНТЕРНЕТ. ПРАВОВЫЕ МЕХАНИЗМЫ ЗАЩИТЫ
08.10.2009 14:41
СООТНОШЕНИЕ ИНФОРМАЦИИ И ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ ПО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ И УКРАИНЫ
04.10.2009 19:12
ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
02.10.2009 18:18




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше