При розслідуванні злочинів збирання інформації про особу злочинця є одним з основних завдань пошуково-пізнавальної діяльності органів дізнання, слідчих та експертів, яка здійснюється у формі проведення визначених законом процесуальних дій і оперативно-розшукових заходів. У цій діяльності, яка переслідує мету розкриття злочину і встановлення особи, котра його вчинила, використовуються різні за своїм призначенням методи та науково-технічні засоби.
Психофізичні особливості злочинця визначають мотив і мету злочинних дій, механізм злочину. Злочинна поведінка відображає його генетично обумовлені задатки і схильності, темперамент, характер і т.д. Зовнішні умови теж впливають на злочинну поведінку. Вони обумовлюють внутрішній духовний світ, психологію особистості, які у свою чергу стають самостійним і активним фактором, що опосредковує подальший вплив соціального середовища на неї [1, с.13]. О.В. Шлегель вважає, що особливість злочинів, скоюваних за мотивом національної ненависті або ворожнечі, полягає, зокрема, у тому, що дуже часто їх скоюють неповнолітні особи, які мають деякі психічні вади [2, с.14].
Вчинити злочин на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі може як окрема особа, так і група осіб, при цьому група дуже численна. Дослідження особливостей особи злочинця-одинака не представляє великої складності. У разі ж вчинення злочину групою осіб дослідження психологічних закономірностей, у тому числі закономірностей існування та організації діяльності групи, сприяє не тільки пізнанню суб’єктивної складової етнорелігійних злочинів, але й всієї їхньої структури, що може надати допомогу при виявленні всіх винних, встановленні їх справжніх ролей як у злочинній групі, так і при вчиненні конкретного злочину.
Як правило, злочини на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі скоюються молодіжними неформальними об’єднаннями, які сповідують расизм, ксенофобію та насилля.
При вчиненні злочинів зазначеної категорії групою осіб суспільна небезпека діяння значно зростає внаслідок ряду суб’єктивних причин:
• надання членами групи психологічної взаємодопомоги і підтримки і на етапі підготовки, і в момент злочинного посягання, що, у свою чергу, сприяє прийняттю рішень про вчинення більш тяжких злочинів;
• доступність групі таких способів вчинення злочину, якими не може скористатися злочинець-одинак;
• швидка передача в групі злочинного досвіду (навіть якщо тільки один член злочинної групи володіє тими чи іншими злочинними навичками, передача цього досвіду не потребує великого часу , як це було б необхідно злочинцеві-одинаку для набуття відповідних знань, вмінь або навичок);
• висока вірогідність зростання шкоди, заподіяної злочинною діяльністю;
• можливість істотного розширення злочинної діяльності групи як у часі, так і в просторі.
Інакше кажучи, члени групи, відчуваючи взаємну підтримку, більш впевнені в собі, а це суттєво спрощує процес прийняття рішень щодо вчинення більш тяжких злочинів. Підтримка не завжди має вербальну форму саме усвідомлення того, що діяльність здійснюється кількома людьми, дає додаткову впевненість у її правильності і, головне, успішності. Якщо до складу групи входять неповнолітні, то їхнє бажання продемонструвати свої можливості перед оточуючими часто призводить до скоєння більш тяжких злочинів. Наявність в одного з членів групи більш багатого злочинного досвіду зазвичай призводить до того, що при підготовці й організації посягання відбувається його дуже швидка передача іншим, оскільки такий «обмін досвідом» завжди заохочується як керівниками злочинної групи, так і іншими її членами.
Об’єднання зусиль членів угруповання дозволяє використовувати більш складні способи вчинення злочину, що вимагають значніших витрат людських, технічних, фінансових та інших ресурсів.
При суттєвому збільшенні чисельності злочинної групи для забезпечення успішності керівництва нею створюється складна структура, яка включає більшу кількість рівнів і припускає більш детальний розподіл ролей як у групі, так і в процесі вчинення конкретного злочину.
Отже, особливостями особи злочинця, яка скоює злочин на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, є те, що в більшості випадків:
вона є неповнолітньою особою або молодою людиною (тобто віковий ценз потенційного злочинця дорівнює 14-35 рокам) і
належить (або ідентифікує себе такою) до різних молодіжних угруповань, що сповідують насилля, жорстокість, расизм, ксенофобію, антисемітизм, націоналістичну або неонацистську ідеологію.
Література:
1. Антонян Ю.М. Личность преступника / Антонян Ю.М., Кудрявцев В.Н., Эминов В.Е. СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004.366 с.
2. Шлегель О.В. Методика расследования преступлений против личности, совершаемых по мотиву национальной ненависти или вражды: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец.12.00.09 ”Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность“/ О.В.Шлегель. М., 2008. 24 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
