:: LEX :: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЮРИДИЧНОЇ ФІКЦІЇ» В СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ ПРАВА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 21)

Термін подання матеріалів

09 квітня 2020

До початку конференції залишилось днів 9


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЮРИДИЧНОЇ ФІКЦІЇ» В СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ ПРАВА
 
14.11.2009 10:42
Автор: Марусяк Олександр Васильович, студент Одеської національної юридичної академії (навчально-консультаційний центр в м. Чернівці)
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Дане питання не отримало достатнього наукового обґрунтування в юридичній літературі, тому проблема визначення юридичних фікції зараз є досить актуальною для юридичної науки. Незважаючи на невизначеність стосовно поняття і ролі юридичних фікцій в теорії права, на практиці законодавець їх все-таки використовує, а тому інтерес до дослідження цієї категорії як-не-як зростає. На жаль, учені здебільшого приділяють увагу аналізу фікцій лише в межах конкретних галузей права, тим самим не залишаючи місця у своїх розробках вивченню даного питання в цілому, вважаючи, що це є прерогативою лише теорії права. А це часто обумовлює хибність у розумінні та використанні даного терміну науковцями [4;с.3].
Таким чином, термін «фікція» (з лат. fictio) означає щось вигадане, уявне, те, чого насправді не існує. У юридичній літературі юридична фікція розуміється як один зі спеціальних прийомів юридичної техніки, за допомогою якого дійсністю вважається те, що насправді може бути хибним [5;с.452]. Дане визначення є традиційною і загальновизнаною точкою зору, але багато науковців трактують цей термін по-іншому, оскільки вважають, що ця категорія є багатоаспектним явищем, сутність якого не може бути передана лише як прийому юридичної техніки. Всі ці уявлення мають спільну основу — неістинному юридичному факту приписується істинність і навпаки. Полемічною є навіть назва цього феномену. Не всі науковці називають дану фікцію юридичною, а вводять інші, але практично однозначні, на нашу думку, терміни — легальна фікція, правова фікція [4;с.4-5]. Ті, хто їх так називають, безумовно, посилаються на доктринальні вчення іноземних правників, оскільки юриспруденція англо-американської правової сім’ї оперує поняттям legal fiction [6].
Стосовно самого визначення поняття юридичної фікції, то чи не всі науковці схиляються до розуміння даної категорії як правової аномалії чи феномену, без розкриття самого змісту цих понять, оскільки дослідження аномального в праві сьогодні також ще не отримали належного розповсюдження [2;с.202]. Це дивно, адже юридичні фікції були ще відомі римському праву і часто застосовувалися римськими юристам [4;с.3], тому були позитивно сприйняті та інтегровані в правові системи багатьох європейських держав.
Сьогодні ж стосовно даної категорії розроблені ось такі дефініції:
1) це юридичне утворення, що суперечить реальності, але використовується для досягнення ряду юридичних наслідків [1;с.221];
2) це положення, яке насправді не існує, але якому право надало значення юридичного факту [2;с.202];
3) це різновид спеціалізованих норм, зміст яких містить певне уявне явище, відсутнє в об’єктивній реальності [3;с.287] (тут фікція розглядається не абстраговано від правової норми);
4) це особливий юридичний факт [5;с.453];
5)це визнання в правовій реальності існуючого неіснуючим і навпаки [4;с.6].
Також, часто при аналізі будь-яких понять зустрічається твердження, що найкращим способом сформулювати дефініцію — це перелічити істотні ознаки поняття, зміст якого розкривається.
Та найпростішим способом визначення юридичної фікції, мабуть, є приведення прикладу та його коментування. Це найкраще показує на практиці суть даного поняття, без затеоретизованості у його вивченні. Наприклад, фікціями є: "незнання законів не звільняє від відповідальності", "участь у цивільних відносинах зачатої, але ще ненародженої дитини" [1;с.223] тощо.
Отож, на основі аналізів юридичної літератури спробуємо дати узагальнене визначення юридичної фікції як загально-правової категорії.
Юридичні фікції — це особливі правові утворення абстрактного характеру, створені правотворчим органом для досягнення певних цілей у регулюванню суспільних відносин, які служать моделлю неіснуючої правової дійсності, оскільки приписують істинність або хибність певним юридичним фактам, незважаючи на відсутність абсолютної достовірність знань стосовно них, та існують завдяки формальному вираженні у правових нормах.

Література:
1. Величко О.М. Юридичні фікції в цивільному праві// Наукові записки: Зб. наук. пр. Т. 22, ч. 2.— Видавничий Дім "КМ Академія", 2003.— С. 221-223
2. Іванський А.Й. Роль юридичних фікцій у регулюванні відносин фінансово-правової відповідальності/ А. Й. Іванський// Форум права.— 2008. —№ 3. – С. 202-207
3. Цвік М. В. та ін. Загальна теорія держави і права: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів освіти/ Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого — Х. : Право, 2002. — 432 с.
4. Ишигилов И.Л. Понятие юридических фикций// Сибирский юридический вестник. 2007.— № 1. — С. 3-7.
5. Курсова О. А. Юридические фикции современного российского права: сущность, виды, проблемы действия// Проблемы юридической техники : сб. ст./ под ред. В. М. Баранова. Н. Новгород, 2000.— С. 450-459
6. Eben Moglen. Legal Fictions and Common Law Legal Theory Some Historical Reflections// http://moglen.law.columbia.edu/publications/fict.html

e-mail: marusyak_v@ukrpost.ua
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ
21.12.2009 08:23
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА ПРОКУРАТУРИ В УКРАЇНІ
20.12.2009 16:02
ТЕОРЕТИЧНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ АСПЕКТІВ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО РУХУ СЕРЕДИНИ ХХ СТ.
20.12.2009 16:00
ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕТЬМАНА П. СКОРОПАДСЬКОГО ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
14.12.2009 20:38
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
12.12.2009 19:11
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ РЕФОРМ
12.12.2009 19:05
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ СУВЕРЕННОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
12.12.2009 19:02
ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА ТА ОБ’ЄКТА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
11.12.2009 22:53
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
11.11.2009 19:27
НЕОБХІДНІСТЬ ЗАКРІПЛЕННЯ ПРИНЦИПУ ПРОПОРЦІЙНОСТІ У КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
07.12.2009 20:57




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше