:: LEX :: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ „КРЕДИТНА СПІЛКА”
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 28


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ „КРЕДИТНА СПІЛКА”
 
22.01.2010 11:44
Автор: Довгополик Анна Анатоліївна, аспірант юридичного факультету Запорізького національного університету
[Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]
З метою отримання повного, всебічного, чіткого уявлення про кредитні спілки як специфічний вид фінансових установ, про особливості їх діяльності, основні ознаки і принципи, насамперед доцільно розглянути теоретичні підходи до визначення поняття „кредитна спілка”.
Слово „кредит”, що є складовою частиною досліджуваного поняття походить від латинського „creditum”, що означає позика, борг, або „credere” – вірити, довіряти.
Аналізуючи доктринальні джерела, слід вказати наступні пропоновані визначення. Наприклад, колектив авторів І.С. Ткаченко, М.Р. Лучко, Р.В. Руська у своєму науково-практичному посібнику вважають, що кредитна спілка – це громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування [1, с. 14]. Таке визначення було актуальним до прийняття Закону України „Про кредитні спілки” [2], який надав цим установам принципового нового статусу – статусу неприбуткової організації. На підтримку такого законодавчого визначення, В.В. Гончаренко висловлює думку, що кредитні спілки є фінансовими кооперативами, які незалежно від того, ким вони створені – споживачами чи підприємцями, мають спільну рису, а саме – мета їхньої діяльності не отримання прибутку, а економія коштів своїх членів, надання якісніших послуг за кращих умов [3, с. 18]. А згодом узагальнює, що кредитна спілка – фінансово-кредитний кооператив, який є одночасно і громадською організацією, і фінансовою установою із специфічною формою господарювання у фінансовій сфері. Із соціальної точки зору, кредитна спілка повинна забезпечити фінансову взаємодопомогу та економічний захист людей. В організаційному відношенні – це громадська організація, побудована на демократичних засадах управління, в економічному – неприбуткова фінансова установа [4, с. 24].
Л.А. Негребецька вказує два основні напрями діяльності - кредитна спілка дає можливість заощаджувати кошти та брати позички [5, с. 121], за допомогою яких вони втілюють у дійсність основну мету своєї діяльності – задоволення потреб членів кредитної спілки у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг. Однак лише досягнення мети діяльності для повноцінного функціонування недостатньо, необхідно ще враховувати основні принципи діяльності, поставлені задачі, окремі функції кредитних спілок.
Н.О. Славова пропонує зазначене поняття розглядати через поєднання двох категорій, а саме – „кредит” і „спілка”. Під кредитом розуміють позичку в грошовій формі на умовах строковості, повернення, платності, що надається кредитором іншій особі – позичальникові, а спілка – об'єднання двох і більше осіб з метою задоволення своїх потреб [6, с. 147]. Пропонована форма розгляду словосполучення „кредитна спілка” є буквальною і логічною, однак не містить всіх необхідних ознак і особливостей, які б характеризували сутність цих специфічних фінансових установ.
Існує думка, що кредитні спілки – це суб'єкти фінансового ринку, які надають фінансові послуги, подібні банківським: залучають кошти шляхом приймання депозитів, відкриття пайових, ощадних чекових (розрахункових), пенсійних та інших рахунків і за рахунок цих коштів надають кредити різноманітних видів, розміщують тимчасово вільні кошти у казначейські зобов'язання, державні й муніципальні облігації та інші високонадійні цінні папери [7, с. 26]. Можна погодитись, що фінансові послуги, що надаються кредитними спілками, мають щось спільне, з тими, що надають банки. Однак на цьому їх схожість (кредитних спілок і банків, послуг що вони надають) закінчується. Основні відмінності між ними полягають у меті діяльності (отримання прибутку для банку і задоволення потреб членів у наданні фінансових послуг для кредитної спілки); у колі користувачів фінансовими послугами (банк надає для будь-якої особи, кредитна спілка – тільки для своїх членів); у характері управління (управління банком зосереджується у руках однієї особи або певної групи осіб, управління кредитною спілкою – право кожного члена).
Досить влучним і зрозумілим є визначення О.Ю. Гавриленко: кредитна спілка – це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх зусиль, ідей та коштів можуть отримати необхідні послуги значно дешевше, ніж в тому випадку, коли кожний з них намагався би діяти окремо [8, с. 63]. Таке пояснення дає можливість виразити кредитну спілку як вигідну класичну модель кооперації (лат. сooperatio – співпраця, добровільне об’єднання осіб для задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю).
На думку С.М. Аржевітіна, кредитна спілка – це ефективний механізм самоорганізації громадян передусім щодо кредитування [9, с. 11]. Важко не погодитись, однак не слід применшувати ролі такої фінансової послуги, як внесення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитний рахунок, що є досить популярним і, як показує практика, менш ризиковим, ніж депозити у інших фінансових установах. Адже, українські кредитні спілки не купують ризикові цінні папери, не проводять операцій з іноземною валютою, рідко залучають іноземні кредити, і майже не працюють з іпотекою, а якщо і надають кредити під заставу нерухомості, то на невеликий термін.
А.А. Пожар пропонує авторське формулювання досліджуваного терміну: кредитна спілка – це фінансовий кооператив, заснований з метою здійснення його членами фінансової самодопомоги на засадах взаємодопомоги і демократичних принципів управління, що надає своїм членам – фізичним та юридичним особам – весь необхідний їм перелік фінансових послуг [10, с. 7]. Недоліком цього тлумачення є віднесення до членів кредитних спілок і фізичних, і юридичних осіб. Відповідно до законодавства України, членами кредитних спілок можуть бути лише фізичні особи.
За висновками О.М. Зубатенко, кредитна спілка – це форма самоорганізації людей, які, об’єднавшись власними силами, створюють для самих себе можливість задоволення своїх потреб у фінансовій сфері. Кредитна спілка – це самоврядна демократична організація, в якій члени і лише члени визначають види послуг, які нею надаються, і встановлюють умови їх надання [11, с. 31]. Дійсно, забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законодавством України про кредитні спілки.
Таким чином, за результатами аналізу теоретичних підходів до визначення поняття „кредитна спілка”, можна зробити висновок, що кредитна спілка за зовнішньою формою є юридичною особою, небанківською фінансовою установою, неприбутковою організацією; за суттю – фінансовим кооперативом; метою діяльності є не отримання прибутку, а задоволення потреб членів кредитної спілки у наданні фінансових послуг; основним видом діяльності є надання фінансових послуг; суб’єкт управління всі члени кредитної спілки. Тобто, кредитна спілка – це юридична особа, яка законом віднесена до фінансових установ і неприбуткових організацій, утворена шляхом кооперування осіб для задоволення потреб членів у наданні фінансових послуг.

Література:
1. Ткаченко І.С. Кредитні спілки України: аспекти функціонування. Науково-практичний посібник / Ткаченко І.С., Лучко М.Р., Руська Р.В. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 83 с.
2. Про кредитні спілки: Закон України вiд 12 квітня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – С. 101.
3. Гончаренко В.В. Кредитні спілки як фінансові кооперативи: міжнародний досвід та українська практика / Гончаренко В.В. – К.: Наукова думка, 1997. – 233 с.
4. Гончаренко В. В. О кредитной кооперации / В.В. Гончаренко // Экономика Украины. – 2000. – № 4. – С. 23-29.
5. Негребецька Л.А. Кредитні спілки як організації фінансової взаємодопомоги / Л. А. Негребецька // Регіональна економіка. – 1999. – № 2. – С. 121-123.
6. Славова Н.О. Кредитні спілки: поняття, класифікація, загальна характеристика / Н.О. Славова // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 5. – С. 147-150.
7. Гончаренко В.В. Кредитні спілки в системі суб’єктів фінансового ринку / В.В. Гончаренко // Банківська справа. – 2000. – № 4. – С. 24-26.
8. Гавриленко О.Ю. Проблемні питання функціонування кредитних спілок в Україні / О.Ю. Гавриленко // Вісник економічної науки України. – 2006. – № 2. – С. 62-66.
9. Аржевітін С.М. Кредитні спілки – цеглинка у підвалинах відродження підприємництва в Україні / С.М. Аржевітін // Вісник кредитних спілок. – 1999-2000. – С. 11.
10. Пожар А.А. Економічні та організаційні особливості розвитку кредитної кооперації в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 „Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)” / А.А. Пожар. – Полтава, 2007. – 16 с.
11. Зубатенко О.М. Кредитна спілка як учасник відносин у сфері господарювання / О.М. Зубатенко // Экономика и право.– 2009.– № 1.– С. 30-34.

e-mail: an_any@rambler.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ
29.01.2010 20:04
ЗОВНІШНІ ЕЛЕМЕНТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
29.01.2010 20:02
ПРОБЛЕМИ ПРИТЯГНЕННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
28.01.2010 23:31
ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ БОРОТЬБИ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
22.01.2010 11:46
МІЖНАРОДНІ ЗАСАДИ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
21.01.2010 16:21
ЩОДО РОЗУМІННЯ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ЯК ПРИНЦИПУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ
14.01.2010 19:02
«ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ МИТНОЇ СПРАВИ»: СУВОРА АБО КОНТЕКСТУАЛЬНА НЕЯВНА ДЕФІНІЦІЯ?
10.02.2010 00:39
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО–ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НЕУРЯДОВИМИ ІНСТИТУЦІЯМИ
06.02.2010 15:35
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРИ ПОРУШЕННІ ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
04.02.2010 20:40
СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПРОЦЕДУРИ
02.02.2010 20:30




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше