:: LEX :: ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ МЕХАНІЗМУ КОНТРОЛЮ ЗА КОНЦЕНТРАЦІЯМИ ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В СВІТЛІ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ПРАВА ЄС
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 10


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ МЕХАНІЗМУ КОНТРОЛЮ ЗА КОНЦЕНТРАЦІЯМИ ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В СВІТЛІ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ПРАВА ЄС
 
27.01.2010 23:00
Автор: Стахєєва Ганна Олександрівна, аспірант кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка
[Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]
Відомо, що євроінтеграційний напрямок зовнішньої політики України та зобов’язання згідно Угоди про партнерство і співробітництво [1] є основою для зближення українського законодавства із правом ЄС. Крім того, українські підприємства поступово виходять на європейський рівень та, відповідно, підпадають під дію антимонопольного права ЄС. Наявність рівних або хоча б схожих вимог правового регулювання концентрації в ЄС та Україні було б великим позитивом як для конкуренних відомств, так і для самих учасників концентрацій. Загалом, українське законодавство запозичило більшість принципів конкурентного права ЄС. Разом з тим, європейське право постійно розвивається та вдосконалюється. А отже й українське законодавство також повинно вдосконалюватися з урахуванням відповідних змін в праві ЄС.
Шляхом порівняльного аналізу законодавства України та ЄС, можна виявити основні недоліки механізму контролю за концентраціями в Україні. Перш за все, в Україні відсутній загальний тест або стандарт оцінки відповідності концентрації конкуренції на ринку. Кожна юрисдикція самостійно обирає, який тест оцінки сумісності концентрації необхідно застосовувати в роботі антимонопольних відомств. Так, наприклад, в Туреччині – це тест на «домінування», а Комісія ЄС в своїй роботі після реформи 2004 року почала застосовувати тест на «значне обмеження ефективної конкуренції» [2]. В Україні ж, згідно сттатті 25 Закону України «Про захист економіної конкуренції» (Закон) [3], яка зазначає, що Антимонопольний комітет (АМК) надає дозвіл на концентрацію у разі, якщо трансакція не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи значній його частині, є згадка про обидва тести. На думку автора, таке формулювання не є вдалим, адже монополізація є одним із способів суттєвого обмеження конкуренції на ринку.
Що ж до процесуальних норм механізму контролю за концентраціями, то недоліки українського законодавства стосуються таких аспектів як: співпраця заявників з АМК, спрощення процедури отримання дозволу на концентрацію, ефективний механізм перегляду рішень та ін. Так, говорячи про недостатність співпраці та взаємодії між заявниками та АМК, не можна не помітити, що це проявляється у практичній відсутності допомоги заявникам з боку АМК на стадії підготовки заяви про надання дозволу на концентрацію. Крім того, ситуація ускладнюється і відсутністю детальних методичнх пояснень-інструкцій з багатьох питань. Процедура надання попередніх висновків, що передбачена статтею 29 Закону здавалося б повинна була компенсувати відсутність детальних роз’яснень. Однак дана процедура є більше формальністю. Неефективність процедури надання попередніх висновків можна пояснити наступним. Для отримання попередніх висновків учасники концентрації повинні підготувати і надати всю ту ж інформацію в повном обсязі, що і для звичайного розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію. Крім того, майже ні чим не відрізняються від звичайної процедури розгляду і строки, і плата за надання попередніх висновків. І нарешті, попередні виснокви не мають реальної юридичної сили і не звільняють учасників концентрації від обов’язку отримати офіційне рішення про надання дозволу на концентрацію. В юрисдикціях із більшим досвідом контрою за концентраціями, таких як ЄС, процедура отримання попередніх висновків використовується лише для констатування юридичного факту, а саме – звільнення від необхідності отримання дозволу.
Ще одним прикладом відсутності належного механізму спілкування АМК із заявниками є процедура прийняття умов та зобов’язань в умовних дозволах на концентрацію. Процес формулювання та висунення цих зобов’язань здійснюється в односторонньому порядку, а саме АМК повідомляє про зобов’язання у своєму рішенні про надання дозволу або заборону концентрації. У випадку заборони концентрації виконання зобов’язань, передбачених в рішенні, є передумовою для отримання дозволу при повторному розгляді заяви. У випадку надання дозволу, невиконання зобов’язань або умов в рішенні буде підставою для перегляду рішення. Таким чином, законодавство України не передбачає процедури, згідно якої заявники-учасники концентрації самостійно могли б пропонувати зобов’язання для того, щоб їхня трансакція була схвалена АМК, як це практикується в ЄС [4; 290].
Таким чином, українське законодавство щодо контролю за концентраціями ще має місце для вдосконалення. Основна проблема полягає в тому, що багато норм антимонопольного права України, незважаючи на їхню відповідність загальноприйнятим світовим стандартам, потребують додаткового тлумачення. Відсутність підзаконних актів, процедурних положень-інструкцій АМК з певних питань ускладнюють процес контролю за концентраціями.

Література:
1. Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною від 16.06.94. Закон України №237/94.
2. Регламент Ради ЄС 139/2004, 29.1.2004, OJ L 24, p. 1–22 // http://eur- lex.europa.eu/LexUriServ/site/en/oj/2004/l_024/l_02420040129en00010022.pdf
3. Про захист економічної конкуренції. Закон України, 2001. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - N 12.
4. Vogelar, F.O.W. The European Competition Rules. Landmark Cases of the European Courts and the Commission. – Europa Law Publishing, 2007. – 390 c.

e-mail: hannastakh@yahoo.com
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ВИЗНАЧЕННЯ ЦЕНТРУ ОСНОВНИХ ІНТЕРЕСІВ БОРЖНИКА (СОМІ) У СПРАВАХ ПРО ТРАНСКОРДОННУ НЕСПРОМОЖНІСТЬ
28.01.2010 23:12
ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ
25.01.2010 19:51
МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН ЗА УЧАСТЮ АДВОКАТА
10.02.2010 00:31
ДОГОВІР РЕНТИ ТА ЙОГО ОЗНАКИ
09.02.2010 16:42
ХАРАКТЕРИСТИКА ВОЛОДІННЯ ЯК РЕЧОВОГО ПРАВА НА ЧУЖЕ МАЙНО ЗА ЧИННИМ ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ НІМЕЧЧИНИ
08.02.2010 21:28
ДО ПИТАННЯ ПРО КОНЦЕПЦІЮ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДГОТОВКИ СПРАВИ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
07.02.2010 23:36
НАУКОВІ ПАРКИ ЯК ВИД ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА
06.02.2010 15:15
ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ В ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
04.02.2010 21:21
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАПОВІТУ ПОДРУЖЖЯ В СПАДКОВОМУ ПРАВІ
01.02.2010 08:10




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше