:: LEX :: МІСЦЕВА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЯК ОРГАН ЗАГАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ В ГАЛУЗІ НАДРОКОРИСТУВАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

МІСЦЕВА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЯК ОРГАН ЗАГАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ В ГАЛУЗІ НАДРОКОРИСТУВАННЯ
 
21.02.2007 15:48
Автор: Грицан Ольга Анатоліївна, аспірант Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника
[Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]
Державний контроль і нагляд за використанням та охороною надр прийнято вважати однією із найважливіших функцій державного управління в галузі надрокористування. Чинним законодавством закріплено розвинену систему суб’єктів контролю в даній сфері, зі встановленими координаційними та субординаційними зв’язками між ними. Характер повноважень тих чи інших контролюючих суб’єктів, як правило, неоднаковий, що визначає особливості здійснення контрольної діяльності.
Згідно з Кодексом України про надра [1], контроль за використанням та охороню надр здійснюють наступні державні органи: Кабінет Міністрів України (п.2 ч.1 ст.8), спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органи на місцях (ч.1 ст. 61), Державний комітет з охорони праці та гірничого нагляду (ч.2 ст.61). Аналіз статті 61 Кодексу дає змогу додати до цього переліку місцеві Ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях.
Зі змісту зазначеної статті випливає, що державний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, поряд з іншими державними органами, здійснюють місцеві державні адміністрації. Відповідно до ст. 118 Конституції України [2], до них належать обласні та районні державні адміністрації, а також адміністрації міст Київ та Севастополь.
Місцеві державні адміністрації в галузі екологічного управління належать до органів загальної компетенції. Правовий статус цих державних органів визначено Законом України “Про місцеві державні адміністрації” [3]. Відповідно до ст. 1 даного закону, місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу на території певної адміністративно-територіальної одиниці, а саме: забезпечують виконання чинного законодавства України, законність і правопорядок, додержання основних прав і свобод громадян, виконання державних і регіональних програм, в тому числі – і з питань охорони довкілля.
До відання місцевих державних адміністрацій, поряд з іншими, належать питання щодо використання природних ресурсів та охорони довкілля. Зазначені органи влади уповноважені здійснювати державний контроль за використанням та охороною надр та інших природних ресурсів на відповідних територіях. По даному напрямку місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірки стану додержання чинного законодавства органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. До проведення таких перевірок можуть бути залучені вчені, спеціалісти та представники громадськості.
На чолі місцевої державної адміністрації стоїть голова, який видає розпорядження, обов’язкові до виконання на всій території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій, їхні голови можуть утворювати консультативні дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах. Зазначені органи також можуть бути наділені контрольними повноваженнями в сфері надровикористання. Зокрема, в Луганській області, з метою посилення державного контролю за використанням надр, було створено комісію з питань використання надр. Ця комісія є консультативно-дорадчим органом, який діє в складі Луганської обласної державної адміністрації. Її основні завдання - організація перевірок стану додержання вимог чинного законодавства керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування щодо діяльності, пов'язаної з використанням надр, а також підготовка відповідним державним органам пропозицій для прийняття необхідних заходів щодо тих підприємств, установ, організацій, які порушують законодавство про надра [4].
Водночас, чинний Кодекс про надра, який є системоутворюючим актом надрового законодавства, жодним чином не конкретизує управлінських повноважень місцевих адміністрацій у сфері регулювання гірничих відносин (як, скажімо, це зроблено стосовно Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або місцевих рад). Більше того, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” [5] взагалі не називає місцеві державні адміністрації серед органів управління навколишнім природним середовищем.
Цікавим в даному питанні є досвід Республіки Польща, де інтереси уряду на місцях представляють воєводи. Чинне польське законодавство встановлює, що воєвода стоїть на чолі органів урядової адміністрації та відповідальний за виконання політики уряду на території відповідного воєводства [6] (яке умовно можна прирівняти до області в Україні). Відповідно до положень Гірничо-геологічного закону Польщі, воєвода є органом геологічної адміністрації, і з допомогою геологів воєводства бере активну участь у врегулюванні відносин з приводу використання надр [7].
До компетенції воєводи належать питання щодо перевірки та затвердження проектів геологічних праць, які стосуються покладів певних видів копалин місцевого і державного значення, підземних вод, а також стосовно окремих геолого-інженерських досліджень (ч.3 ст.103).
При здійснені контролю та нагляду, воєвода рівноправний з іншими органами геологічної адміністрації – Міністром в справах охорони середовища та старостами. Воєвода має право вільного доступу до всіх місць, де виконуються геологічні роботи, може вимагати надання необхідної інформації, документів, а також пояснень. Окрім цього, у разі здійснення геологічних праць без затвердженого проекту, воєвода уповноважений призупиняти такі роботи (ст. 104а).
Як бачимо, Геологічно-гірничий закон республіки Польща закріплює за посадовими особами місцевих урядових адміністрацій широкі повноваження та містить детальну регламентацію їх контрольної діяльності в галузі використання надр. На нашу думку, скориставшись досвідом сусідніх європейських держав, в ході адміністративної реформи український законодавець може вирішити певні прогалини в правовому регулюванні екологічного управління, що здійснюється місцевими органами виконавчої влади.

Література:
1. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1994. - № 36. - Ст. 340.
2. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - № 30. - Ст. 141.
3. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1999. - № 20-21. - Ст. 190.
4. Положення про комісію з питань використання надр / Затверджено розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 27 жовтня 2003 року № 691.
5. Закон України від 25 червня 1991 року “Про охорону навколишнього природного середовища”// Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
6. Ustawa z dnia 5 czerwca 1998 r. o administracji rządowej w województwie // Dziennik Ustaw z 1998 roku. - Nr. 91. – Poz. 577.
7. Ustawa z dnia 4 lutego 1994 r. Pravo geologiczne i gornicze // Dziennik Ustaw z 1994 roku. - Nr. 27. - Poz. 96.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КЛАСИФІКАЦІЯ ОСОБЛИВО ЦІННИХ ЗЕМЕЛЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЇХ ВИНИКНЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ
27.02.2007 17:46
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У СФЕРІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ
23.02.2007 08:39
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВОДНИХ ВІДНОСИН
19.02.2007 22:49
СЕРТИФІКАЦІЯ В ГАЛУЗІ АВІАЦІЇ ТА ЇЇ МІСЦЕ В МЕХАНІЗМІ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
09.02.2007 19:51




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше