:: LEX :: ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 15)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
 
21.02.2007 20:04
Автор: Гоман Аліна Олександрівна, Кісельова Валентина Сергіївна, Піддубченко Оксана Андріївна, студентки Юридичного факультету Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Державна влада в княжу добу охоплює період початку VI ст., від моменту зародження могутньої Європейської держави Київської Русі та закінчується другою половиною XIV ст., коли Галицько-Волинська Русь фактично припиняє існування як держава.
Вітчизняні вчені Мірошниченко В.І., Мірошниченко М.І. вважають. Давньоруська держава як ранньофеодальна монархія була побудована на принципу сюзеренітету – васалітету. Діяльність князів спрямовувала князівська рада (рада бояр) – вищий державний орган з дорадчими функціями [1, c. 87-90]. З такою точкою зору, в цілому, погоджується П.П. Музиченько, досліджуючи організацію державної влади Київської русі на місцях, він доповнює: «Довгий час існувала десятинна система (тисячні, соцькі, десятники), яка зберігалась від військової демократії і виконувала адміністративні, фінансові і інші функції. З часом її витісняє двірцево-вотчинна система управління [2, c. 38]».
Дещо по іншому висвітлює запропоновано проблему В.М. Іванов, який зазначаючи сталу серед істориків точку зору, що: «Київська Русь за формою правління була як ранньофеодальна монархія [2, c. 36]».
Автори схвально відноситься до обох викладених точок зору провідних вчених у галузі історії держави і права та вважає, що вони не несуть в собі протиріч, а доповнюють одна одну.
Наведене дає можливість сформувати ознаки, які характеризували державну владу в княжу добу: давньоруська держава за формою правління була ранньофеодальна монархія; на чолі держави стояв великий князь, в руках якого зосереджувалась законодавча, виконавча і судова влада; князь призначав місцеву адміністрацію, контролював її діяльність, відав справами міжнародної політики; місцева адміністрація будувалась на десятинній системі, яка зберігалась від військової демократії і виконувала адміністративні, фінансові і інші функції, з часом її витісняє двірцево-вотчинна система управління; Русь періодично набувала ознак клаптикової ранньофеодальної імперії, між князівської федерації або конфедерації під колективним правлінням династії Рюриковичів; діяльність князів спрямовувала князівська рада – вищий державний орган з дорадчими функціями.
Таким чином, державна влада періоду княжої доби – це об’єднана під зверхністю великого князя держава, який в своїх руках зосередив законодавчі, виконавчі та судові функції.
Гетьманська доба охоплює період з 1648 року, з моменту славних перемог Богдана Хмельницького та утвердження нової Європейської держави – Війська Запорізького, закінчується – кінцем XVIII століття коли Російською імперією була ліквідована українська автономія державної влади [3, c. 122-127].
Серед вчених в галузі історії держави і права немає тотожних поглядів на зміст та сутність державної влади часів гетьманщини. В.М. Іванов стверджує, що характерною ознакою державного ладу України того періоду полягала в тісному переплетені республіканських та монархічних начал [4, c. 122]. Схожу позицію у своїй лекції «Розбудова української національної держави» формує М.Г. Щербак : «Формування української держави в роки війни мало протилежні тенденції. З одного боку – це демократизм і вибірність всіх органів публічної влади, а з іншого – намагання Богдана Хмельницького створити сильну одноосібну владу на різних рівнях управління від гетьмана до сотника [1, c. 172]».
Як бачимо зазначені вчені на сутність державної влади гетьманщини мають хоча і схожі, але не тотожні погляди. На наш погляд, найбільш правильною є розуміння запропонованої проблеми В.М. Івановим, ми поділяємо їх і вважаємо, що характерною ознакою державної влади періоду гетьманщини полягає в тісному переплетені республіканських та монархічних початків.
Актуальним для нашої доповіді є дослідження положень про державну владу, які викладені в Конституції Пилипа Орлика, що була опублікована 1710 році. Зазначимо, що час схвалення конституції США – 1787р., Франції і Польщі – 1791р. В «Пактах і Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» було фактично сформовано концепцію правової держави на принципі розподілу властей на законодавчу, виконавчу і судову. Стаття 6 Конституції визначила державу - Військо Запорізьке, як станову, виборну гетьманську монархії парламентського типу [5, c. 172].
Отже, теоретичні і практичні доробки розуміння державної влади у гетьманську добу своєю прогресивністю на кілька десятиліть опереджали всю тогочасну світову спільноту.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Історія держави і права України: Підруч. / А.С. Чайковський, В.І. Батрименко, Л.О. Зайцев, О.Л. Копиленко та ін.: За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
2. Музиченько П.П. Історія держави і права України: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 429 с.
3. Остафійчук В.Ф. Історія України: сучасне бачення: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 348 с.
4. Іванов В.М. Історія держави і права України: Навч. посіб.. – К.: Атака, 2003. – 416 с.
5. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навч. посіб.. – К.: Атака, - 224 с.

e-mail: Galunko@kli.kherson.ua
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР
28.02.2007 18:46
УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВО- ТА ЗАКОНОТВОРЕННЯ В ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
28.02.2007 18:43
ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ЧАСТИНІ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
28.02.2007 18:42
ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОВИЙ АНАЛІЗ ЗАБОРОНИ КАТУВАНННЯ
28.02.2007 18:39
ПРОБЛЕМА ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ У ФРАНЦІЇ КІН. XVIII СТ. В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ЛУЧИЦЬКОГО
28.02.2007 18:36
ІДЕОЛОГІЧНО-ПРАВОВОВІ КОНЦЕПЦІЇ ЦАРСЬКОЇ ВЛАДИ ЗА СЕМАНТИКОЮ СКАРБІВ ТА ТЕРАТЕВТИКИ У НОСІЇВ КУЛЬТУРИ ГАВА-ГОЛІГРАДИ
28.02.2007 18:34
ЛЕГІТИМНІСТЬ СПІЛЬНИХ МІЖДЕРЖАВНИХ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
27.02.2007 18:13
ТЕНДЕНЦІЇ ЯКІСНОЇ ЗМІНИ ПРАВ ЛЮДИНИ У ЗВ’ЯЗКУ З АКТИВАЦІЄЮ ТЕРОРИСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
27.02.2007 18:11
ІДЕЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В ІДЕЯХ МИСЛИТЕЛІВ РІЗНИХ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ
27.02.2007 18:09
ХРИСТИЯНСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ І ПРАВА ЛЮДИНИ
27.02.2007 17:39




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше