:: LEX :: ПРАВОВА ПРИРОДА ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 37


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВА ПРИРОДА ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ
 
08.04.2010 21:02
Автор: Семеген Мар’яна Михайлівна, студентка Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
[Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]
Шлюбний договір як регулятор майнових відносин подружжя дедалі частіше знаходить своє застосування на практиці. У зв’язку з важливістю стабільності будь-яких правовідносин питання теорії і практики його укладення та якості законодавчого регулювання шлюбного договору набувають нині особливої актуальності. На жаль діюче сімейне законодавство не забезпечує належного механізму регулювання цих відносин. Однією з дискусійних проблем сьогодні є питання правової природи шлюбного договору.
Дослідження окремих аспектів інституту шлюбного договору здійснювали такі науковці як М.В. Антокольська, І.В. Жилінкова, В.К. Антошкіна, Ю.С. Червоний, О.О. Ульяненко, Л.Б. Максимович, М.І. Брагінський, В.В. Вітрянський Н.А. Сляднєва, О.Г. Куриленко, О.М. Толстикова та інші вчені у сфері цивільного та сімейного права.
Визначення правової природи шлюбного договору багато в чому залежить від підходу до виявлення галузевої приналежності сімейного права. Не вдаючись до детального аналізу даної проблеми, зазначимо, що формування цивільного законодавства з урахуванням принципів так званої пандектної системи права є домінуючою тенденцією в західних країнах. Так, у Франції правовідносини між подружжям врегульовуються Французьким Цивільним Кодексом 1804 року [3]. Тому спорів щодо правової природи шлюбного контракту не виникає – він є цивільно-правовим інститутом.
Аналіз юридичної літератури дозволяє виокремити декілька точок зору з приводу проблеми співвідношення шлюбного договору із цивільно-правовими договорами.
По-перше, ряд дослідників, зокрема, професор І.В. Жилінкова розглядають шлюбний договір в якості окремого виду сімейно-правових (подружніх) договорів [4, с. 151]. Але аргументи противників цієї точки зору видаються більш переконливими. Так, П. В. Крашенінніков не вважає шлюбний договір чимось унікальним, навпаки, йдеться про різновид цивільно-правових договірних конструкцій. На користь зазначеної позиції свідчить і фактична вказівка на можливість його укладення у ЦК України: майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 368 ЦК) [5, с. 104]. Учений М.І. Брагінський зауважує, що застосування цивільного законодавства у сімейних відносинах (ст. 8 Сімейного кодексу України, далі – СК України) здійснюється за принципом субсидіарності, який передусім стосується шлюбних договорів. Тому останні повинні визнаватися різновидом цивільно-правових договорів [6, с. 17]. Не можна не помітити певної непослідовності у викладеній позиції, адже з неї випливає, що правове регулювання шлюбного договору здійснюється в тому числі і нормами сімейного права. Таким чином, очевидною є певна специфіка досліджуваного інституту порівняно з цивільно-правовими договірними зобов’язаннями, а тому заперечується можливість беззастережного визнання його різновидом цивільно-правових зобов’язань. Тому розглянемо ще один доктринальний підхід до кваліфікації шлюбного договору.
На переконання Н.А. Сляднєвої, шлюбний контракт є «цивільно-сімейною угодою, яка має ознаки міжгалузевого договору». Причому на перше місце учений висунула саме цивілістичний критерій, що хоч і не корелюється з субсидіарною природою цивільно-правового регулювання у сфері сімейних відносин, але не можна заперечити, що основу змісту шлюбного договору становлять регламентовані цивільним законодавством і засновані на рівності сторін майнові відносини. Як ознаку, яка свідчить про приналежність шлюбного контракту одночасно і до сімейного права, Н.А. Сляднєва називає суб’єктний склад – особи, які мають статус заручених або подружжя. За таких умов правове значення має не цивільна, а шлюбна правосуб’єктність, тобто емансиповані особи хоч і володіють повною цивільною дієздатністю, але до досягнення шлюбного віку (чи його зниження) укладення ними шлюбу, а отже і шлюбного договору не допускається [7, с. 11]. Проте таку позицію піддає критиці професор В.С. Гопанчук, посилаючись на те, що є чимало договірних конструкцій зі специфікою суб’єктного складу, тож виокремлення з цих міркувань шлюбних договорів зі сфери цивільного регулювання є штучним [4, с. 152]. На нашу думку, увагу слід зосередити не на правовому статусі сторін, а на характері взаємовідносин між ними. Якщо цивільно-правовими нормами регулюються відносини між автономними, юридично самостійними учасниками цивільного обороту, тобто товарно-грошові відносини, то застосування цих правил до шлюбних взаємовідносин без врахування їх специфіки є неприпустимим. До того ж, предмет шлюбного договору не вичерпується відносинами власності. Так, у відповідності до ст. 93 СК України даною домовленістю можуть бути визначені права та обов’язки подружжя як батьків.
Отже, розглянувши проблему, можна зробити висновок, що шлюбний договір слід розглядати як сімейно-цивільний договір, тобто різновид цивільних договорів, у якому врахована сімейно-правова специфіка.

Література:
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – ст. 356.
2. Сімейний кодекс України від10 січня 2002 року № 2947-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст. 135.
3. Олійник О.С. Правовий аналіз інституту шлюбного договору за законодавством Франції [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/apvchzu/2008_20/.../oliynyk.pdf.
4. Сімейне право України: Підручн. / За ред. Гопанчука В. С. – К.: Істина, 2002. – 299 с.
5. Семейное право: Учебник / Гонгало Б.М., Крашенинников П.В., Михеева Л.Ю., Рузакова О.А.; Под ред. П.В. Крашенинникова. — М.: Статут, 2008. – 302 с.
6. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. – М.: Статут, 1997. – 682 с.
7. Брачный договор по законодательству РФ :Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук: 12.00.03 / Н. А. Сляднева – М., 2007. – 22 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.sigla.rsl.ru/table.jsp
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
30.03.2010 21:02
ПРАВО ЛЮДИНИ НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
28.03.2010 07:52
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ОБЛАСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ
28.03.2010 07:47
СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО: ЦИВІЛЬНО- ПРАВОВІ АСПЕКТИ
09.04.2010 23:58
ДОГОВІР ЯК РЕГУЛЯТОР ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИН
08.04.2010 21:09
КОНКУБІНАТ В СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
08.04.2010 21:06
ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗГОДИ ПАЦІЄНТА НА МЕДИЧНЕ ВТРУЧАННЯ
08.04.2010 21:03
ОЦІНОЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПОРІВНЯННЯ ІСТОРІЇ І СУЧАСНОСТІ
08.04.2010 19:28
ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ФІКТИВНОГО ШЛЮБУ
08.04.2010 07:55
ПРАВОВА ПРИРОДА ВИКУПУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ У ЗВ’ЯЗКУ З СУСПІЛЬНОЮ НЕОБХІДНІСТЮ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
07.04.2010 20:52




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше