:: LEX :: «НІГІЛІЗМ»: СПРОБА ЕТИМОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕРМІНУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 11


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

«НІГІЛІЗМ»: СПРОБА ЕТИМОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕРМІНУ
 
07.06.2010 19:20
Автор: Дручек Олена Василівна, старший викладач кафедри державно-правових дисциплін Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх прав
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується як перехідний, трансформаційний. У цьому зв’язку особливої актуальності набуває необхідність детального аналізу процесів, що відбуваються в сфері індивідуальної і суспільної свідомості, коливань змін у ставленні до права як найважливішого регулятора соціальних відносин. Зокрема, значний науково-теоретичний інтерес викликає явище правового нігілізму, яке полягає у девальвації права і законності, ігноруванні законів чи у недооцінці їх соціально-регулятивної ролі, як один із чинників, що перешкоджають формуванню правової держави та громадянського суспільства в Україні.
Зазначений виклик ставить перед юридичною наукою завдання всебічного і ґрунтовного теоретичного дослідження усього комплексу проблем, пов’язаних із правовим нігілізмом, особливо в аспекті визначення його поняття та сутності. Осмисленням нігілізму як філософсько-етичного, ідеологічного явища свого часу займалися Конфуцій, А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, О.Ільїн та ін. З позицій теорії права, філософії права це явище вивчали С.С. Алексеєв, О.В. Волошенюк, О.А Лукашова, М.І. Матузов, В.С. Нерсесянц, А.Л.Новиков, Ю.С. Шемшученко та ін. Зусиллями вищеназваних науковців сформовано основу теоретичного знання зі вказаної тематики, однак наявних напрацювань ще недостатньо для закриття певних лакун.
На нашу думку, теоретичне дослідження проблем правового нігілізму може бути успішним і вагомим лише за умови найякіснішого виведення визначення цього поняття. Логіка здійснення наукового пізнання будь-якого предмету чи явища вимагає розпочати оперування ним з етимології терміну. Корінь слова «нігілізм» - «nihil» походить з латини і на думку М. П.Алексеєва, який спирається на трактування вказаного терміну римськими вченими, означає відсутність будь-якої, якої б то не було нікчемної, речі – «ані вовнинки», «ані волосинки» [ 1, с. 413]. Таким чином, в європейські мови цей термін увійшов як такий, що означає відсутність певної сутності, «ніщо». Як вказується у «Словнику з етики», корінь «nihil» вказує на те, що ця позиція несе в собі специфічне заперечення. Специфіка заперечення проявляється у його об’єкті – заперечується те, що є необхідним для нормального життя, для розвитку окремої особистості і суспільства у цілому. Такими, зокрема, є спільні для всіх моральні норми, принципи, ідеали, цінності, авторитети [2, с. 217 ].
Окрім зазначеного, існує багато енциклопедичних визначень поняття «нігілізм». Так, в «Толковом словаре живого великорусского языка» В. Даля нігілізм визначається як «безобразное и безнравственное ученье, отвергающее всё, чего нельзя ощупать» [3, с.544] C. Ожегов визначає нігілізм як «полное отрицание всего, полный скептицизм». Відповідно, «нигилист», за С. Ожеговим, це – «1. В 60-х г.г. в России : свободомыслящий человек, интеллигент-разночинец, резко отрицательно относяшийся к буржуазно-дворянским традициям и обычиям, к крепостнической идеологии. 2. Человек, относящийся ко всему резко отрицательно, скептически» [4,с.379]. В «Большом энциклопедическом словаре» нігілізм трактується як « заперечення загальноприйнятих цінностей, ідеалів, моральних норм, культури, форм суспільного життя. Отримує особливе поширення в кризові епохи суспільно-історичного розвитку» [ 5]. Майже аналогічне визначення правового нігілізму ми знаходимо в «Українській радянській енциклопедії» – це «заперечення усталених суспільних норм, ідеалів, принципів, законів, авторитетів, традицій тощо» [ 6, с. 357].
Як бачимо, енциклопедичні визначення нігілізму містять найширше трактування цього родового поняття, відносячи його до розряду філософських, етичних, соціологічних категорій, не виділяючи його різновидів. Слід зазначити, що термін «нігілізм» в різні часи своєї історії набував різного значення, відображаючи різні (етичну, культурну, ідеологічну, державну, правову ) іпостасі явища, що ним позначалося.
Як вказує один із найперших дослідників цього явища, А. І. Новиков, « в історії філософської і суспільної думки найдеться не багато термінів, які б застосовувалися так широко і стосувалися до таких різнорідних явищ, як термін «нігілізм» ( переклад мій – О.Д). [7, с. 9]. Залежно від змісту, який у нього вкладався, це слово звучало і як виклик застарілому суспільству, і як звинувачення в бездумному руйнуванні культури та моралі, і як символ десоціалізації людини [ там само, с. 3].
Слід погодитися із думкою С.А Сіріна про те, що «нігілізм» - поняття, перш за все, філософське, найбільш широка категорія, а поняття «правовий нігілізм» є лише однією з форм його прояву, конкретизація прояву нігілізму, зокрема, у правовій сфері життя суспільства [ 7, с.261].
Як певний тип світосприйняття нігілізм, якої б форми він не був, має певні характерні риси. По-перше, нігілістичному типу світосприйняття є властивим гіпертрофований сумнів і заперечення різних духовних і соціальних феноменів. По-друге, загальною особливістю форм нігілізму є те, що в різній мірі їм властивими є абсолютизація суб’єктивного ( індивідуального) начала, оцінка дійсності з позицій атомізованого індивіда, що відкидає об’єктивні закономірності, логіку історії. По-третє, нігілісти використовують в боротьбі проти тих чи інших дійсно застарілих соціальних чи культурних форм найгірші способи дії. По-четверте, їх альтернативна позитивна програма відзначається крайньою слабкістю і аморфністю. По-п`яте, загальною рисою нігілістичних форм свідомості є їх транзитивність, тобто перехідний характер.
На нашу думку, вищезазначені ознаки досить повно характеризують нігілістичне світобачення у цілому. І відповідно, основою філософсько-етичної ідеології нігілізму є заперечення певної ідеї чи явища об’єктивної реальності без альтернативи заперечення, а, отже, заперечення непродуктивне, деструктивне. Цим воно, в першу чергу, відрізняється від критичного ставлення, яке передбачає в тій чи іншій мірі наявність конструктивної складової.
Родоначальником філософії теорії нігілізму вважають Фрідріха Ніцше, який в одній із своїх робіт вперше дав визначення нігілізму як втрати вищими цінностями ( християнство, рівність прав, гуманізм, істина) їх цінності. [ 8, с. 9]. У науці досить поширеною є думка, що Ф.Ніцше один із перших виявив сутність соціо-культурного нігілізму. В контексті нашого дослідження заслугу німецького філософа необхідно підкреслити ще і тому, що ним була визначена чи не найголовніша прикметна особливість феномену, яка стала основою практично для всіх подальших дефініцій нігілізму, а саме : це явище з`являється там і тоді, де втрачають своє значення вищі особистісні чи суспільні цінності. Якраз такий період нині переживає українське суспільство, і цим пояснюється масштабність поширення нігілізму, і перш за все, правового, у нашому житті.

Література:
1. Алексеев М.П. К истории слова «нигилизм» / Статьи по словесной филологии и русской словесности [Текст]. Т.101, № 3. Сборник статей в честь академика Алексея Иванович Соболевского - Л., 1928, 507 с.
2. Словарь по этике / Под ред. А.А. Гусейнова и И.С. Кона. – 6-е изд., - М., 1989.
3. Даль Владимир Иванович. Толковый словарь живого великорусского языка: Т. 1-4.- М.: Рус. яз., 1989. Т. 2 : И-О. -1989.-779 с., [1 портр.] – С. 544.
4. Ожегов Сергей Иванович. Словарь русского языка. Около 57 тыс. слов. Изд. 12-е, стереотип. [Под ред. д-ра филолог. наук, профессора Н.Ю. Шведовой].- М., «Русский язык», 1978 – 846 с.
5. Большой энциклопедический словарь. [Електронний ресурс] Режим доступу : http // www. academic. ru / mіsc/ enc3p nsf / ByID/ NТ 00033 ДС2]. – Назва з екрану.
6. Новиков, Авраам Израилевич. Нигилизм и нигилисты. Опыт критической оценки / Авраам Израилевич Новиков. – Ленинград : Лениздат, 1972.– 296 с.
7. Сирин С.А. Философские и научные основания энциклопедии правового нигилизма / Сирин С.А. // Философский век. Альманах. Вып. 27. Энциклопедия как форма универсального знания : от эпохи Просвещения к эпохе Интернета / Отв. редакторы Т.В.Артемьева, М.И. Мишкин. - СПб.: Санкт-Петербургский Центр истории идей. - 2004.- 421с.
8. Ницше Ф.И. Собрание соч. В 9-ти томах. Т.9, – М., 1992.- 326 с.

e-mail: mvd-3@mail.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОБ’ЄКТИВНО ПРОТИПРАВНА ПОВЕДІНКА
25.05.2010 23:47
ANALYSIS OF INDEPENDENCE OF JUDICIAL SYSTEM OF THE USA. POSSIBILITY OF BORROWING FOR UKRAINE
18.05.2010 20:24




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше