:: LEX :: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР ЯК РЕГУЛЯТОР СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН: ЕКСКУРС В ЮРИДИЧНУ НАУКУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР ЯК РЕГУЛЯТОР СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН: ЕКСКУРС В ЮРИДИЧНУ НАУКУ
 
08.12.2010 19:06
Автор: Данилюк Христина Іванівна, студентка Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
[Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]
Нині українська юридична наука покликана відповісти на цілий ряд актуальних для сьогодення проблем. До їх числа належать окремі проблемні аспекти нормативно-правового договору в системі джерел права України.
Сьогодні окремі види нормативно-правових договорів, а саме характеристика договірних відносин, які вони опосередковують на законодавчому рівні закріплені в чинних Цивільному та Господарському кодексах України, Кодексі законів про працю України й Кодексі адміністративного судочинства України тощо.
Дослідження правового регулювання суспільних відносин за допомогою договору проводилися до розбудови незалежної української держави та особливої актуальності набули з прийняттям таких двох кодифікованих законодавчих актів як Цивільного та Господарського кодексів України 16 січня 2003 року. Серед дослідників, котрі досліджували різні питання нормативно-правових договорів необхідно назвати вчених-правознавців, цивілістів, господарників, адміністративістів. трудовиків: Н. М. Пархоменко, В. В. Луця, А. В. Луць, В. Г. Олюху, О. М. Вінник, О. А. Беляневич, О. І. Харитонову, П. Д. Пилипенка та інших.
В науці цивільного права термін договір може вживатися в кількох значеннях: 1) як правочин, що породжує права та обов’язки суб’єктів (учасників) договірних відносин (стаття 11 ЦК України); 2) як підстава виникнення зобов’язання (стаття 509 ЦК України); 3) як саме зобов’язання сторін, що виникло з цієї підстави; 4) як правовий документ, в якому фіксується факт домовленості сторін, спрямованої на досягнення правового результату; 5) як джерело права (цивільного права, господарського права, трудового права, аграрного права тощо); 6) як підстава набуття права власності (частина 1 статті 328 ЦК України).
У теорії господарського права прийнятними є наступні визначення господарського договору: господарський договір – це зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди майново-організаційні зобов’язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їх господарської діяльності (господарських потреб) з врахуванням загальногосподарських (публічних) інтересів [1, с. 218]; господарський договір – це засноване на угоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов’язальне правовідношення між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами – юридичними особами, змістом якого є взаємні права і обов’язки сторін у сфері господарювання [2, с. 303].
На думку представника науки трудового права Пилипенка П. Д. трудовий договір – це така двостороння угода, за якою працівник зобов’язується особистою працею виконувати обумовлену договором роботу з дотриманням встановленого трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові відповідну заробітну плату та забезпечити належні умови праці, визначені трудовим законодавством, колективним договором та угодою сторін [3, с. 157]. Як бачимо, із наведеного визначення трудовий договір виражається у взаємних зобов’язаннях сторін. Суть цієї зобов’язальної угоди полягає у тому, що працівник бере на себе зобов’язання працювати на роботодавця в обмін на заробітну плату, обов’язок виплати якої роботодавцем гарантується державою.
Термін «адміністративний договір» є останнім часом досить вживаним у науці адміністративного права, зустрічається це поняття і у чинному адміністративному законодавстві. Так, у частині 5 статті 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» [4] зазначається, що для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації.
Н. М. Пархоменко – представник науки теорії держави і права, зазначає: «Нормативно-правовий договір - це угода, змістом якої є норми права, між суб’єктами публічно-правових відносин, що може бути підставою для виникнення, зміни та припинення цих відносин» [5, с. 6].
Отже, можна відмітити те, що питання нормативно-правового договору у зв’язку із розвитком правових відносин ще не раз буде об’єктом наукових досліджень вчених окремих галузевих юридичних наук та юриспруденції.

Література:
1. Вінник О. М. Господарське право : Курс лекцій / О. М. Вінник. – К. : Атіка, 2005. – 624 с.
2. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Знаменський Г.Л., Липницький Д.Х., Мамутов В.К., Побірченко І.Г., Притика Д.М. та ін.; За заг. ред. В. К. Мамутова. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
3. Трудове право України : навчальний посібник / Пилипенко П. Д., Бурак В.Я., Козак З.Я., Синчук С.М., Якушев І.М. та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. – К. : Ін Юре, 2003. – 536 с.
4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
5. Пархоменко Н. М. Договір у системі права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень»/ Н. М. Пархоменко. – К. : НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – 16 с.

 e-mail: ctpejio4ek@inbox.ru

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ РЕНТИ: ОКРЕМІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
08.12.2010 19:09
ДО ПИТАННЯ ПРО ФАКТИЧНІ ШЛЮБНІ ВІДНОСИНИ
08.12.2010 19:04
ПРО СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ, ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЦПК УКРАЇНИ
08.12.2010 19:00
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ СКЛАДЕННЯ СЕКРЕТНОГО ЗАПОВІТУ
05.12.2010 11:07
ОКРЕМІ АСПЕКТИ СПАДКУВАННЯ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
05.12.2010 11:04
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК ТА ЗНАЧЕННЯ ДОГОВОРУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ В УКРАЇНІ
05.12.2010 10:39
ЗАХИСТ МАЙНОВИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ ПРИ УКЛАДЕННІ ПРАВОЧИНІВ ЩОДО ЇХ МАЙНА
05.12.2010 10:34




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше