:: LEX :: ПІДСТАВИ НАБУТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ПРАЦІВНИКОМ МІЛІЦІЇ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 15)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПІДСТАВИ НАБУТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ПРАЦІВНИКОМ МІЛІЦІЇ
 
10.02.2011 21:21
Автор: Барановський Микола Вікторович, експерт Цюрупинського РВ УМВС України в Херсонській області; Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
[Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]
Досліджуючи проблему сутності й змісту адміністративно-процесуальна правосуб’єктність працівника міліції, увагою не можна оминути питання виникнення такої правосуб’єктності та способи її здійснення (реалізації). Як роз’яснено Верховним Судом України поняття “суб’єкт владних повноважень” визначене у ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України – це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб’єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції мають здійснюватися суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб’єкт (зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору), то такий суб’єкт не знаходиться “при здійсненні управлінських функцій”, та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України  необхідних ознак суб’єкта владних повноважень [1].
Згідно ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України – юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму [2].
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи із щойно викладеного аналізу адміністративного процесуального законодавства, можемо зробити висновки, що носієм адміністративної процесуальної правосуб’єктності працівник міліції стає, по-перше, у разі, якщо ним здійснюються владні управлінські функції, по-друге, працівник міліції перебуває у правовідносинах, у яких відбувається зіткнення правових інтересів (тобто, правовідносини є спірними), по-третє, такі відносини регулюються нормами чинного права, по-четверте, подано позовну заяву, за наслідками вивчення якої, по-п’яте, адміністративним судом відкрито провадження, по-шосте, управлінська (публічна) діяльність працівника міліції є наслідком виконанням ним покладених на нього завдань та функцій, діяльність відбувається під час проходження ним служби.
Важливо, що за наявності лише сукупності цих чинників (здійснення управлінських функцій, наявність спірних правовідносин й норм законодавства, подання позовної заяви, відкриття провадження у справі) працівник міліції набуває адміністративну процесуальну правосуб’єктність. Власне ці чинники і є підставами набуття працівником міліції адміністративної процесуальної правосуб’єктності.

Література:
1. Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами : Інформаційний лист Верховного суду України від 26 грудня 2005 року № 3.2. – 2005 // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2. – С. 124-126.
2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. − 2005. − № 35-36. − Ст. 446; Відомості Верховної Ради України. − 2005. − № 37. − Ст. 446.


допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОКРЕМІ ПРОПОЗИЦІЇ СТОСОВНО ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕКСТУ РЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО МІЛІЦІЮ» ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ»
31.01.2011 21:17
МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР ЯК МЕХАНІЗМ УСУНЕННЯ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ
22.02.2011 21:19
НЕОБХІДНІСТЬ РЕФОРМУВАННЯ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ
22.02.2011 21:00
ФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА Й АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО УКРАЇНИ
10.02.2011 21:27
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВАДЖЕННЯ У АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ НЕ НАДІЛЕНІ ВЛАДНИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ
10.02.2011 21:23




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше