:: LEX :: НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 26)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2020

До початку конференції залишилось днів 21


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ
 
25.02.2007 23:26
Автор: Янчук Артем Олександрович, асистент кафедри конституційного та адміністративного права Університету економіки та права “КРОК”
[Конституційне право. Міжнародне право]
Однією з проблем, з якими стикається сучасна українська держава, є відродження демократичних традицій, що були перервані десятиліттями. Особливого значення в цьому контексті набуває відтворення демократії на місцевому рівні як основи широкої участі громадян у громадських справах. У зв'язку з цим перед українським суспільством постало завдання всебічного розвитку та вдосконалення не лише форм безпосереднього волевиявлення всього українського народу щодо вирішення питань загальнодержавного значення, а й форм локальної демократії, тобто волевиявлення громадян – членів відповідних територіальних громад щодо питань місцевого значення. На думку багатьох науковців саме участь громадян у локальній (місцевій) демократії забезпечує незалежність місцевого самоврядування як самостійної форми здійснення народом своєї публічної влади через територіальні громади [1, с.45]. Центральне, провідне місце в безпосередній участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування (народовладдя) займають саме місцеві референдуми. З огляду на це, актуальним є визначення поняття місцевого референдуму як форми місцевої демократії.
Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” [8] (далі – Закон) не містить чіткого визначення поняття місцевого референдуму. Аналіз статті 1 Закону дає змогу говорити про те, що місцевий референдум законодавець розуміє як спосіб прийняття громадянами шляхом голосування рішень з важливих питань місцевого значення. Більш повне визначення місцевого референдуму міститься в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” [9], який у статті 7 визначає місцевий референдум як форму вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
Більшість вітчизняних вчених визначають місцевий референдуму спираючись на нормативне визначення даного поняття, що міститься в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” [Див напр. 2, с. 195], або ж на законодавче розуміння місцевого референдуму, що закріплене в Законі про референдуми. Так, В.Ф. Погорілко, В.Л.Федоренко та О.В. Батанов місцевий референдум розглядають як безпосереднє (пряме) волевиявлення територіальних громад щодо прийняття рішень з питань місцевого значення шляхом прямого голосування членів цих громад [3, с. 162; 4, с. 201]. У свою чергу Кравченко В.В. визначає місцевий референдум як важливу форму безпосередньої демократії, що являє собою голосування виборців, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, шляхом якого приймаються рішення з найважливіших питань місцевого значення, за винятком тих, котрі, згідно із законом, не можуть бути винесені на місцевий референдум, яке обов’язкове для виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких це рішення має імперативний характер [5, с. 128]. Подібної точки зору дотримується і Трачук П.А., який під місцевим референдумом розуміє спосіб реалізації публічної влади територіальної громади шляхом загального голосування з питань місцевого значення [6, с. 6].
На нашу ж думку, при визначенні поняття місцевого референдуму необхідно виходити з характеристики тріади його визначальних елементів, а саме – суті, змісту і завдань, що дає змогу розкрити правову природу даної форми безпосередньої демократії, повно та всебічно дослідити основні ознаки місцевого референдуму, надати чіткого, зрозумілого визначення.
За своєю суттю місцеві референдуми є формою безпосередньої, прямої локальної (місцевої) демократії, здійснення місцевої публічної влади безпосередньо територіальними громадами в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Якщо всеукраїнський референдум є формою безпосереднього волевиявлення всього або більшості українського народу, формою безпосередньої демократії загальнонаціонального характеру, то місцеві референдуми є волевиявленням певних спільнот (зокрема територіальних), тобто проявом безпосередньої демократії місцевого характеру, місцевого народовладдя, зокрема, місцевого самоврядування [7, с. 429].
За своїм змістом місцеві референдуми є безпосереднім вирішенням територіальними громадами питань місцевого самоврядування, тобто питань місцевого значення, які за законодавством мають право вирішувати територіальні громади з числа жителів сіл, селищ, міст, які є адміністративно-територіальними одиницями.
Завданням же місцевого референдуму є практичне втілення ст. ст. 5, 38 та 140 Конституції України, а, саме – реалізація владних, імперативних велінь територіальної громади як єдиного носія та володаря влади у відповідній адміністративно-територіальній одиниці з метою задоволення колективно визначених інтересів жителів відповідного села, селища, міста та виконання життєво необхідних та основних функцій територіальної громади.
Таким чином, визначивши тріаду визначальних елементів поняття місцевого референдуму – суті, змісту та завдання, можна дати наступне визначення:
місцевий референдум – це форма безпосередньої, прямої локальної (місцевої) демократії, здійснення місцевої публічної влади безпосередньо територіальними громадами в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що полягає в безпосередньому вирішенні територіальними громадами питань місцевого самоврядування шляхом прямого волевиявлення, тобто питань місцевого значення, які за законодавством мають право вирішувати територіальні громади з числа жителів сіл, селищ, міст, які є адміністративно – територіальними одиницями, що має завданням реалізацію владних, імперативних велінь територіальної громади як єдиного носія та володаря влади на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, з метою задоволення колективно визначених інтересів жителів відповідного села, селища, міста та виконання життєво необхідних та основних функцій територіальної громади.

Література :
1. Тодика О.Ю. “ Юридична природа органів місцевого самоврядування при народовладді”. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2004р. №3.– 315 с.
2. Лазор О.Я., Лазор О.Д. Місцеве самоврядування: вітчизняний та зарубіжний досвід: Навчальний посібник. – Л.:Ліга-Прес,2002. – 464 с.
3. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Монографія. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000. – 248 с.
4. Батанов О.В. Конституційно – правовий статус територіальних громад в Україні: Монографія / За заг. ред. Погорілка В.Ф. – К.: Концерн “ Видавничий Дім “ Ін Юре”, 2003. – 512 с.
5. Участь громадян у здійсненні місцевого самоврядування: Навчальний посібник / За ред. Кравченка В.В. – К.: Атака, 2004. – 264 с.
6. Трачук П.А. Участь громадян у місцевому самоврядуванні : Автореферат дис. ........ канд..юр.наук. – Київ, 2003. – 13 с.
7. І.М. Грозовський, О.О. Малюкіна “Місцеві референдуми в Україні: перший досвід та перспективи розвитку” : Збірник матеріалів міжнародної науково – практичної конференції “Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення”. – К.: Нора – друк, 2003. – 504 с.
8. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 33. - Ст. 443
9. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170

e-mail: artem_yanchuk@ukr.net
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА В НАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ЩОДО МІЖНАРОДНОГО УСИНОВЛЕННЯ
28.02.2007 18:15
УГОДА ПРО ТОРГОВІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ЗАХОДІВ (ТРИМС): АКТУАЛЬНІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ
28.02.2007 18:13
ПРАВО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА ДОСТАТНІЙ ЖИТТЄВИЙ РІВЕНЬ
21.02.2007 16:25




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше