:: LEX :: ВІДМІННІСТЬ ПОНЯТЬ «НЕВІДКЛАДНА СЛІДЧА ДІЯ» ТА «ПОЧАТКОВА СЛІДЧА ДІЯ»
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 15


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВІДМІННІСТЬ ПОНЯТЬ «НЕВІДКЛАДНА СЛІДЧА ДІЯ» ТА «ПОЧАТКОВА СЛІДЧА ДІЯ»
 
24.02.2011 20:25
Автор: Войтович Іван Іванович, здобувач кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Івано-Франківського факультету Національного університету «Одеська юридична академія»
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
У кримінально-процесуальній літературі здійснюється поділ слідчих дій на види, що дає змогу усвідомити внутрішню сутність слідчих дій, визначити їх місце серед інших подібних.  Серед видів слідчих дій виділяють невідкладні слідчі дії. Невідкладні й первісні слідчі дії є криміналістичними поняттями. У більшості випадків вони здійснюються на початковому етапі розслідування. Водночас невідкладного характеру набувають відповідні слідчі дії й на наступних етапах розслідування.
Мета даної доповіді – з’ясувати відмінність понять «невідкладна слідча дія» та початкова слідча дія».
Дана проблематика висвітлювалась в працях таких вчених як М. К. Кузьменка, А.Н.  Колесниченка,   Н. П.  Яблокова, В. И.  Лунгу тощо.
В літературі висловлено цілий ряд позицій щодо   недопустимості ототожнення понять “невідкладні”  і  “початкові”  слідчі дії. Так, М.К.Кузьменко стверджує, що  зазначені слідчі дії різні між собою як за місцем, які вони займають у структурі процесу розслідування, так і по завданнями,  що вони розв’язують [1, с. 6. На нашу думку, це абсолютно правильний підхід. До категорії  початкових  відносяться  ті слідчі дії, які  доцільно виконувати на самому початку  розслідування кримінальних справ. Обсяг, зміст і  послідовність цих  дій встановлюється  відповідно до наявних вихідних даних до  початку розслідування. У числі  завдань, що  стоять перед початковими слідчими  діями можна виділити  універсальні як для  початкових, так і для  невідкладних слідчих дій, наприклад, перевірка, “відпрацювання” основних, загальних версій, щодо події і мотивів злочину.
Поняття  початкових слідчих дій, опис їх основних властивостей містяться  у роботах багатьох  радянських криміналістів [2, с. 23; 3, с. 39-59.
При цьому, більшість із них  відмічає, що  потрібно виходити  насамперед з того, що поняття “початкові  слідчі дії“  є поняттям тактико-криміналістичним,  а  “невідкладні слідчі дії“ -  поняття і тактико-криміналістичне, і  кримінально-процесуальне [4, с. 112; 5, с.20.
У  правовій теорії  відсутня  єдина думка щодо поняття  початкового  етапу  розслідування злочинів.  У літературі він  визначається  як система  слідчих дій, що характеризуються  невідкладністю, безперервністю і порівняльною короткочасністю  їх проведення з метою   вирішення  загальних і специфічних для цього періоду  задач.  Таким чином, під початковим етапом розслідування злочинів слід розуміти систему взаємопов’язаних початкових, невідкладних і інших слідчих дій, обумовлених вимогами невідкладності і процесуальної економії, направлених на з’ясування обставин вчиненого суспільно-небезпечного  діяння,  як правило  по  гарячих слідах, виявлення і закріплення  слідів злочину, встановлення  і затримання ( при наявності до цього підстав)  осіб, причетних до його скоєння, забезпечення подальшого всебічного, повного й об’єктивного розслідування для того, щоб ужити  заходів до ліквідації  шкідливих наслідків злочину, усуненню  причин і умов, що сприяють  здійсненню суспільно-небезпечних  діянь  [6, с.11. Початковим моментом процесу розслідування злочину вважається порушення  кримінальної справи та /  або   проведення першої слідчої дії, що буде   в цій  слідчій ситуації  невідкладною.
Кінцевий  момент  початкового  етапу розслідування не завжди можна “прив’язати” до конкретного  процесуального акту. Кожна справа має свою індивідуальність і відбувається за  фактично неповторних обставин. Але для окремих випадків розділом між початковим і наступним  етапом розслідування злочину  може слугувати постанова про  передачу кримінальної справи  за підслідністю, коли початкові невідкладні слідчі дії по справі виконує один орган,  що  направляє  потім справу для розслідування  іншому.  Хоча, при цьому, початковий  етап  розслідування злочину можна вважати дійсно завершеним, якщо виконані всі невідкладні слідчі дії, необхідність проведення яких  диктується  конкретною слідчою  ситуацією.
Як було підкреслено вище, на відміну від початкових, невідкладні слідчі дії необхідно розглядати як  з кримінально-процесуальної, так і з тактико-криміналістичної точки зору, на що неодноразово звертали увагу  Р.С. Белкін,  М.Г.Бритвич, О.Н.Колесниченко, А.Г.Філіпов, М.К.Кузьменко та інші провідні  фахівці [7, с.206-207; 8, с.23-24; 9, с. 5-18;10, с. 5-29. При цьому, на думку окремих авторів, кримінально-процесуальний аспект означає, що   невідкладні слідчі дії  являють собою правовий інститут, що визначає  компетенцію органів розслідування по непідслідній  їм категорії справ. З огляду не це, ми не цілком згодні з  А. Г.   Філіповим [9, с. 5-29, який стверджує, що поняття  невідкладних слідчих дій  у кримінально-процесуальному значенні існує лише у зв’язку  з діяльністю органів дізнання. Правильною видається позиція  тих авторів, які вважають,  що  зазначені дії, розглянуті  з кримінально-процесуальної точки зору, не є винятковою прерогативою органів дізнання, їх вправі виконувати і слідчі.
Тактико-криміналістичний аспект передбачає, що невідкладні слідчі дії мають виконуватись особою, що здійснює  розслідування, саме в першу чергу, негайно,  невідкладно,  відповідно до слідчої  ситуації, що склалася [11, с. 239].  При цьому,  певна ситуація  і потреба у проведенні невідкладних слідчих дій  можуть виникнути як на самому початку  досудового розслідування, так і на більш пізніх  його етапах. Поряд із встановленням  і закріпленням слідів злочину,  невідкладні слідчі дії  також мають на меті сприяти запобіганню і припиненню злочинів.
Одним із   завдань, що стоїть перед органом кримінального переслідування при виконанні невідкладних слідчих дій є встановлення і  за наявності законних підстав  затримання особи, підозрюваної  у скоєнні злочину.  І тут можна погодитись  з  А.М. Копєвою, що  орган дізнання проводить слідчі дії   не тільки для встановлення і закріплення слідів злочину і не стільки заради того, а саме для  виявлення особи,  що скоїла злочин [12, с. 128. Виявлення причин і  умов, що  сприяли скоєнню  злочину,  також входить у коло задач, розв’язуваних  при здійсненні невідкладних слідчих дій в процесі  кримінально-процесуальної діяльності.
Вирішення інших  завдань кримінального  судочинства,  як справедливо було відзначено  М.К.Кузьменко,  шляхом виконання невідкладних слідчих дій  допускається лише у тому випадку, коли їх проведенням одночасно досягається ще і  одержання іншої доказової інформації [10, с.11.
Отже, невідкладні слідчі дії, розглянуті  як з тактико-криміналістичних, так і з  кримінально-процесуальних позицій, характеризуються цілою низкою ознак, на що  в літературі звертали увагу В.І. Куклін, Л.Є. Сигалов, М.К.Кузьменко й інші автори. На наш  погляд,  невідкладним слідчим діям і в кримінально-процесуальному, й у тактико-криміналістичному аспекті, насамперед, властиві  такі загальні ознаки,  як  негайність і незамінність, що й є однією з головних ознак, яка відрізняє їх від початкових.

Література:
1.    Кузьменко  Н.К.  Систематизация неотложных следственных действий при  раскрытии и  расследовании преступлений. - Киев, 1981.- 150 с.
2.    Колесниченко  А.Н.  Общие положения методики расследования   отдельных видов преступлений. – Харьков, 1976.- 178 с.
3.     Драпкин Л.Я.  Первоначальные  следственные действия в методике  расследования преступлений и проблема  повышения их эффективности //  Вопросы методики расследования  преступлений. Вып. 50. -  Свердловск, 1976.
4.    Черненко А.П. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій: монографія / А.П. Черненко. – Дніпропетровськ, 2005. – 216 с.
5.    Яблоков Н.П.  Проблемы расследования преступлений в области охраны труда  и  техники безопасности. Автореф. дис….д-ра юрид. наук.- Киев, 1972.
6.    Лунгу В.И. Первоначальный этап расследования преступлений. Автореф. дисс…. канд.юрид. наук.- Киев, 1991.- 16 с.
7.    Белкин Р.С. Курс советской криминалистики.- М., 1979.
8.    Колесниченко А.Н.  Общие  положения методики  расследования отдельных видов преступлений.- Харьков, 1976 .- 376 с.
9.    Филиппов А.Г. Первоначальные следственные действия при расследовании хищений: Учебное пособие / Под ред.  Г.Г.Зуйкова.- М.: НИ и РИО, 1972.- 478 с.
10.    Кузьменко  Н.К.  Систематизация неотложных следственных действий при раскрытии и расследовании преступлений.- Киев, 1981.- 201 с.
11.     Манівлець Е.Є. Невідкладні слідчі дії: поняття, завдання та фактори, що обумовлюють невідкладність їх проведення / Е. Є. Манівлець // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. –  Донецьк: ДІВС, 2002. –  № 3. –  С. 238-242.
12.    Копьева  А.Н. Неотложность следственных действий //  Криминалистические  проблемы  пространственно- временных факторов в  методике  расследования преступлений.- Иркутск, 1983


допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОФІЛАКТИКА ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН
25.02.2011 22:16
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИ ПІДБУРЮВАЧА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
20.02.2011 10:48
ЗАТРИМАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ АБО УТРИМАННІ МІСЦЬ ДЛЯ НЕЗАКОННОГО ВЖИВАННЯ, ВИРОБНИЦТВА ЧИ ВИГОТОВЛЕННЯ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ
20.01.2011 23:46
ЮРИДИЧНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ ЯК ПІДСТАВИ СУДДІВСЬКОГО РОЗСУДУ ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ
18.02.2011 21:45
АНАЛІЗ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ АКТІВ СПРЯМОВАНИХ НА БОРОТЬБУ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ ЯК СКЛАДОВА ВДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
17.01.2011 19:54
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕУТАНАЗІЇ
16.02.2011 20:07
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВІДІБРАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПРО ЯВКУ У ПІДОЗРЮВАНОГО
16.01.2011 10:54
ЩОДО ПОНЯТТЯ РЕЙДЕРСТВА
13.02.2011 11:33
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА ЗАСУДЖЕНИХ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я
08.02.2011 21:33
МЕТОД АНАЛІЗУ ОПЕРАТИВНОЇ ОБСТАНОВКИ ТА ЙОГО ВИКОРИСТВАННЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ СЕРІЙНИХ УБИВСТВ
03.03.2011 21:27




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше