:: LEX :: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ: АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
   
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наши сборники

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 26)

Срок представления материалов

15 октября 2020

До начала конференции осталось дней 22


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ: АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
 
30.09.2011 20:23
Автор: Співак Марина Вікторівна, кандидат юридичних наук, інспектор навчального відділу ННІПККМ НАВС
[Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]
Прагнення України стати демократичною, правовою державою європейського зразка вимагає певних змін правової системи в цілому і, відповідно, адміністративного права як її складової. Реформування адміністративного законодавства необхідно здійснювати на основі положень Конституції України при комплексному підході до реформування інших галузей законодавства (цивільного, кримінального, трудового, фінансового тощо).
Адміністративне право, регулюючи управлінські відносини, складається з окремих інститутів, котрі в свою чергу тісно примикають до правовідносин, які регулюються іншими галузями права. Так, інститут адміністративної відповідальності має багато спільного з інститутами кримінального законодавства, правові відносини адміністративного процесу – з цивільним процесуальним та кримінально-процесуальним правом. На сьогодні значних обертів набуває медичне право. Тому реформування адміністративної відповідальності тягне за собою відповідні зміни і в названих галузях права. На сьогоднішньому етапі розвитку українського суспільства і медико-правової науки на перший план відносно відповідальності за злочини та правопорушення в галузі охорони здоров' я населення виходить кримінальна і цивільно-правова відповідальність.
Тенденція розвитку юридичної науки, а зокрема, адміністративної відповідальності все більше тяжіє до інтересів людини, її потреб. Потреби людей є рушійною силою розвитку як суспільства, так і самої людини. На основі потреб та інтересів особистості надбудовуються, формуються її уявлення про цінності. Серед них – життя і здоров'я людини. Визначення поняття «здоров'я» міститься в преамбулі Статуту Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, відповідно до якого це «стан повного фізичного, душевного й соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів». Комплекс необхідних для забезпечення такого стану заходів розкривається через дефініцію «суспільного здоров'я», відповідно до якої вказане поняття охоплює увесь комплекс заходів, організованих для попередження захворювань, підтримання здоров'я та подовження життя серед населення [1]. Відповідальність за вчинення правопорушення є одним із важливих питань, які розглядає теорія права. Дотримуючись точки зору, що юридична відповідальність - це застосування заходів державного примусу до особи, яка вчинила правопорушення, слід зауважити, що цей підхід застосовується і до галузі, яка розглядається, а саме охорони здоров'я громадян. Як свідчить практика переважна більшість громадян мають поверхове уявлення про юридичну відповідальність, яка встановлена чинним законодавством за правопорушення у сфері охорони здоров'я. Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення санітарно – гігієнічних і санітарно – протиепідемічних правил і норм; виробництво, заготівлю, реалізацію сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації; заготівлю, переробку або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції; виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами та іншими біологічними агентами понад гранично допустимі рівні; незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах; ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження; ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу; порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) компонентів і препаратів; умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою; порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення; порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством) [2]. На нашу думку досить значний перелік правопорушень з часом може бути доповнений іншими. Окремої уваги заслуговує питання щодо можливості реалізації цих норм, адже деякі з них сьогодні є дуже поширеними, особливо ті, що стосуються санітарно – гігієнічних і санітарно – протиепідемічних правил і норм; незаконного виробництва, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах. А деякі прихованими, серед яких можна виокремити дві групи правопорушень - це ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження; ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу та порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством)
Як підсумок, слід зазначити, що на сучасному етапі розвитку державності України суттєво зростають роль і значення адміністративної відповідальності, направлені на забезпечення адміністративно-правового регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров'я населення.

Література:
1. http://justinian.com.ua/article.php?id=3538
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково – практичний коментар / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін..; - К.: Всеукраїнська асоціація видавців „Правова єдність”, 2008.-781 с.


допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПІДВІДОМЧІСТЬ ТА ПІДСУДНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ: ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ
14.10.2011 23:09
ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ІНОЗЕМНИМИ ГРОМАДЯНАМИ ПІД ЧАС ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ З ФУТБОЛУ У 2012 РОЦІ
11.10.2011 13:55
ДОСВІД РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПАСПОРТНО-ВІЗОВОГО РЕЖИМУ
11.10.2011 13:49
ПРОБЛЕМИ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ В ЗАКОНІ УКРАЇНИ «ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ»
11.10.2011 13:37
СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
09.10.2011 21:45
ЩОДО НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
08.10.2011 08:03
ЗАСАДИ ДЕЛЕГУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНАМ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
05.10.2011 12:40




© 2006-2020 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше