:: LEX :: ПИТАННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ В МЕЖАХ АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 60)

Срок представления материалов

16 апреля 2024

До начала конференции осталось дней 0


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПИТАННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ В МЕЖАХ АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
 
10.09.2012 20:10
Автор: Глоба Данило Маркович, начальник Відділу забезпечення роботи другої судової палати Вищого адміністративного суду України
[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Місцеві загальні суди займають особливе місце в системі органів адміністративно-деліктної юрисдикції. До їх компетенції належить вирішення справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 221 КУпАП. Аналіз зазначеної статті свідчить, що до відання судів належить розгляд справ про адміністративні правопорушення, за вчинення яких передбачено застосування таких видів адміністративних стягнень, як адміністративний арешт, виправні роботи, позбавлення спеціального права, оплатне вилучення транспортних засобів, конфіскація майна, а також розгляд справ про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми особами віком від 16 до 18 років і застосування щодо них передбачених ст. 24-1 КУпАП заходів впливу.

Суд, на відміну від інших органів адміністративно-деліктної юрисдикції, є органом правосуддя, і в межах провадження у справах про адміністративні правопорушення застосовує лише заходи адміністративної відповідальності і не застосовує заходи адміністративного попередження та припинення, які здійснюються суб’єктами, уповноваженими складати протоколи про адміністративні правопорушення. Вищевказані заходи згідно з ст. 260 КУпАП належать до заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення і пов’язані зі складенням протоколу про адміністративне правопорушення. Заходи забезпечення провадження, зокрема адміністративне затримання, пов’язані з обмеженням конституційних прав і свобод фізичних осіб, можуть порушувати їх свободу та особисту недоторканість. Тому виникає логічне питання, чи можуть суди, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, здійснювати в межах провадження у справах про адміністративні правопорушення (в межах КУпАП) контроль за законністю дій суб’єктів, уповноважених застосовувати заходи забезпечення провадження в цих справах і складати протоколи про адміністративні правопорушення?

Варто надати відповідь, що судовий контроль під час розгляду судом справ про адміністративні правопорушення є специфічною формою контролю, який прямо не передбачений КУпАП, але фактично має місце.

Так, під час підготовки справи про адміністративне правопорушення до розгляду особлива увага уповноваженим органом приділяється виконанню гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого та їх законних представників, встановлених статтями 268-270 КУпАП. Крім того, перевіряється кількість матеріалів, зібраних по справі, їх достатність та якість, необхідна для прийняття рішень. Від всебічності та об’єктивності попередньої підготовки, оцінки зібраних фактів та обставин скоєння адміністративного правопорушення залежить, в кінцевому підсумку, юридична кваліфікація правопорушення, а потім і справедливість застосування адміністративних стягнень [1].

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа), у тому числі і суд, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Пленум Верховного Суду України визнає правильною практику тих судів, які при вирішенні питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення щодо осіб-водіїв, які разом притягаються до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), вимагають від органів внутрішніх справ виходити як із положень ст. 276 КУпАП, так і з необхідності розгляду зазначених протоколів в одному суді і в одному провадженні [2]. Таким чином, суди фактично мають здійснювати контроль за органами внутрішніх справ і вимагати від останніх об’єднувати такі протоколи про адміністративні правопорушення в одне провадження, з метою забезпечення їх розгляд одним судом в одному засіданні.

Також Пленум Верховного Суду в своїх постановах неодноразово роз’яснював, що у випадку складення протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, неприєднання до нього інших необхідних документів, відсутність письмових пояснень порушника, потерпілого, свідків, суддя зобов’язаний своєю вмотивованою постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення [3]. Узагальнення Верховним Судом України практики розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185–185-2 КпАП) дозволило встановити непоодинокі факти неналежного оформлення адміністративних матеріалів працівниками органів внутрішніх справ. Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог працівників міліції фактично за відсутністю у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права і свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування. Інколи протоколи про адміністративні правопорушення складалися необґрунтовано внаслідок незаконних вимог або розпоряджень працівників міліції, чим порушували конституційні права та свободи осіб. У таких випадках на підставі пункту першого статті 247 КУпАП суди цілком правомірно закривали провадження у справах [4].

Таким чином, при підготовці справи до розгляду суд у випадку виявлення недоліків протоколу може повернути справу на дооформлення, а у разі необґрунтованого складення протоколу і встановлення відсутності події або складу адміністративного правопорушення закриває провадження у справі, тим самим здійснюючи судовий контроль за законністю дій суб’єктів, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення та забезпечуючи тим самим гарантії законності притягнення до відповідальності і дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Необхідно зазначити, що повернення матеріалів справи для належного оформлення фактично є засобом забезпечення законності під час провадження у справах про адміністративні правопорушення до розгляду справи по суті і полягає у тому, щоб не допустити будь-які відхилення від вимог КУпАП в діяльності посадових осіб під час складення ними протоколів про адміністративні правопорушення, а також своєчасно виявити порушення закону при складенні протоколу та вжити заходів щодо їх усунення. У зв’язку з цим ми вважаємо, що розгляд судами справ про адміністративні правопорушення, крім власне адміністративно-юрисдикційної діяльності, також є своєрідною формою судового контролю за діяльністю органів (посадових осіб), уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, що може мати наслідком або повернення матеріалів справи для належного оформлення або закриття провадження у справі. Здійснення судом контролю при розгляді ним справ про адміністративні правопорушення дає змогу істотно впливати на посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, виправляючи їх діяльність у разі виявлення недоліків чи відхилень від передбаченого законом порядку.

Також необхідно звернути увагу, що від обґрунтованості складення протоколів про адміністративні правопорушення залежить і законність застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно зі статтею 260 КУпАП, а саме: адміністративного затримання; особистого огляду і огляду речей; вилучення речей і документів; відсторонення водіїв від керування транспортними засобами і огляд на стан сп’яніння. Сьогодні згідно зі статтею 267 КУпАП адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової  особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду. Таке оскарження, нажаль, здійснюється поза межами провадження у справі про адміністративне правопорушення (тобто не за встановленим КУпАП порядком) і у разі оскарження застосування заходів забезпечення провадження саме до суду, то таке оскарження здійснюватиметься в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, і в кінцевому рахунку може призвести до порушення гарантій законності притягнення до адміністративної відповідальності та дотримання прав особи, яка притягається до неї, а також до затягування поновлення порушених конституційних прав і свобод невинних осіб, щодо яких незаконно було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Для підвищення ефективності діяльності правоохоронних та інших органів, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення автором пропонується на законодавчому рівні закріпити положення про судовий контроль за застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки таким чином, щоб такий контроль мав місце в межах провадження у справах про адміністративні проступки (в порядку КУпАП) у разі розгляду такої справи судом. Тобто необхідно передбачити можливість оскарження адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей, вилучення речей та документів безпосередньо до суду, який розглядатиме справу про це адміністративне правопорушення в межах КУпАП. Здійснення такого контролю дозволить максимально забезпечити законність застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.




Література:




1. Бородін І. Л. Адміністративно-юрисдикційний процес : Монографія. – К. : Алерта, 2007. – С. 136-137.

2. Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року / Законодавство України про адміністративні правопорушення. Адміністративний кодекс України. Нормативно-правові акти / Упоряд.: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – С. 367.

3. Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 // Вісник Верховного Суду України. –2000. – № 2; Про судову практику у справах про хуліганство : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 2 (78).

4. Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185–185-2 КпАП) : Узагальнення Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 4 (80).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ
10.09.2012 19:58
ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ЯК ПРЕДМЕТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
06.10.2012 11:09
ПРОБЛЕМАТИКА АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
04.10.2012 11:25
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОФОРМЛЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД
03.10.2012 11:32




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше