1. В ході розслідування дорожньо-транспортних подій слідчим доводиться зіштовхуватися з питаннями, які вимагають спеціальних знань в області автотехніки. У такому випадку слідчий змушений призначати автотехнічну експертизу, акт якої іноді є основним джерелом доказів у кримінальній справі.
Сутність судової автотехнічної експертизи полягає в дослідженні обставин справи про дорожньо-транспортну подію, така експертиза проводиться у передбаченому законом порядку особами знаючими в автотехніці, за дорученням слідчих і суддів з метою встановлення фактичних даних, які у формі висновку експерта є судовим доказом у справі.
Аналізована експертиза є експертним дослідженням, яке проводиться з метою встановлення механізму й обставин дорожньо-транспортної події, технічного стану транспортного засобу й дороги, психофізіологічних характеристик його учасників - за матеріалами справи й результатами дослідження місця події, транспортних засобів (їх деталей, вузлів, агрегатів, систем) і водія (Суворов Ю. Б., 1998 р.).
Предметом автотехнічної експертизи є фактичні дані не тільки про технічний стан транспортного засобу, але й місце події, ділянку дороги, яка безпосередньо примикає до нього, дорожню обстановку на місці події, дії осіб - учасників події і їх можливості, а також про ті обставини, що сприяли виникненню події, які встановлює експерт на основі своїх спеціальних пізнань і матеріалів справи.
Експертні завдання автотехнічної експертизи є різноманітними, і в згрупованому виді, залежно від ситуації дорожньо-транспортної події, їх можна подати так : а) встановлення наявності несправностей транспортного засобу й часу їх виникнення (до події, під час, після); б) вплив несправностей на виникнення й розвиток дорожньо-транспортної події; в) відповідність стану транспортного засобу нормам і вимогам безпеки руху; г) причинно-наслідковий зв’язок між несправністю й подією; стан деталей на основі їх хіміко-металографічного дослідження; д) визначення траєкторії й характеру руху транспортних засобів і пішоходів до удару й після удару; є) визначення взаєморозташування транспортних засобів і пішоходів, визначення місця дорожньо-транспортної події; ж) визначення швидкості транспортних засобів до удару (зіткнення) і режиму руху (гальмування, занос, пробуксовка й т.ін.) (Алєксєєв А. Г., 2003 р.).
Як свідчить вивчена судово-слідча практика досить рідко експертові напряму ставиться питання про те, який механізм події. Здебільшого вирішуються питання, що відносяться до окремих елементів механізму події, наприклад, такі, як встановлення швидкості руху транспорту, гальмівного й зупинного шляхів, відповідність дій водія технічним можливостям, що забезпечують безпеку руху транспортного засобу й т.ін. Проте, можливі такі випадки, коли транспортний засіб залишився на місці, але яким чином відбулася подія, слідчому самостійно розібратися важко.
2. Детальний розгляд питань, які вирішуються автотехнічною експертизою, її наукових можливостей і методів дослідження, свідчить про те, що механізм утворення слідів від удару, ковзання, зношування, зламу може бути предметом як автотехнічної, так і трасологічної експертизи. Механізм утворення слідів поєднує трасологію й автотехніку за об’єктами, цілями, методам дослідження. Тому проведення комплексної автотехнічної і трасологічної експертизи є припустимим і доцільним.
Однак, є досить спірною можливість проведення комплексної судово-медичної й автотехічної експертизи або судово-медичної, криміналістичної й автотехнічної експертизи. Судовий медик і автотехнік не є фахівцями суміжних наук. Ці науки не мають загальних складових частин. Проведення комплексної експертизи в зазначених випадках при відсутності в судово-медичного експерта пізнань в області автотехніки, а в автотехніка - знань автотранспортної травматології (того загального, що їх може поєднувати) неминуче призводить не тільки до порушення компетенції експертів, але й до необґрунтованості їх висновків. Важко уявити більше небезпечну для справи правосуддя ситуацію, коли судово-медичний експерт виступає в ролі інженера, а останній - як судово-медичний експерт. Під час оформленні проведеного комплексного дослідження слід керуватися криміналістичними рекомендаціями відповідно до яких у висновку повинно бути зазначене, при вирішенні яких питань потрібні були комплексні дослідження, й на які з поставлених питань відповідав кожний з експертів.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
