:: LEX :: НАДЗВИЧАЙНИЙ ТА ВОЄННИЙ СТАН ЯК ОСОБЛИВІ ПРАВОВІ РЕЖИМИ В ДЕРЖАВІ
   
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наши сборники

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 30)

Срок представления материалов

11 марта 2021

До начала конференции осталось дней 7


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

НАДЗВИЧАЙНИЙ ТА ВОЄННИЙ СТАН ЯК ОСОБЛИВІ ПРАВОВІ РЕЖИМИ В ДЕРЖАВІ
 
19.01.2015 20:48
Автор: Свердліченко Валентина Павлівна, здобувач юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право]

Суспільство завжди перебуває в постійному розвитку, постійно змінюється та рухається в різних напрямках. У процесі такого розвитку з’являються певні ситуації, які призводять до виникнення різних за характером конфліктів – соціальних, військових, політичних, екологічних, расових та ін. Такі ситуації втручаються у повсякденне життя та руйнують його, створюючи загрозу для безпеки життєдіяльності людей [3, ст. 217]. Для того, щоб відвернути негативні наслідки, які можуть бути спричинені зазначеними ситуаціями і конфліктами та нормалізувати життя й побут людей, держава в особі уповноважених органів звертається за допомогою до одного з механізмів державного регулювання – до введення певного виду правового режиму. 

Правовий режим – це поняття є дуже складним, багатогранним та багатоаспектним. У Великому енциклопедичному юридичному словнику правовий режим визначається як «певна сукупність юридичних засобів, способів, що застосовуються у певній сфері суспільних відносин та забезпечують дію механізму правового регулювання» [1, с. 692]. Поняття «правовий режим» використовується у чинному вітчизняному законодавстві, а саме: Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р. [5], Закон України «Про правовий режим воєнному стану» від 06 квітня 2000 р. [6], Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21 вересня 1999 р. [7], Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій  території України» від 15 квітня 2014 р. [8] та ін.

«Поняття «правового режиму» виступає явищем багатомірним, багатоаспектним і має бути розподілено на режим законності, режим державної дисципліни і режим правопорядку. Правовий режим передусім виражається в системі діючого законодавства, сукупності методів правового регулювання, процесах правотворчості і реалізації права, правовій свідомості суспільства. Тому одним із важливих показників якості правового режиму є законність» [2, с. 122].

В юридичній літературі існує багато видів правових режимів, які розподіляються в залежності від конкретної класифікації. Серед них виділяють й так звані галузеві правові режими – конституційні, цивільні, земельні, адміністративні та ін. Саме до адміністративно-правових режимів належать режими надзвичайного та воєнного стану.

Відповідно до чинного вітчизняного законодавства в Україні допускається введення таких особливих видів правового режиму як надзвичайний або воєнний стан. Зазначені види правового режиму є особливими, тому вони характеризуються специфічними підставами, цілями та порядком їх введення, а також особливим обмеженням прав та свобод громадян та відповідними органами, які мають право на їх введення й залишаються відповідальними під час їх дії. «Інститут надзвичайного та воєнного стану являє собою систему правових норм, що визначають: підстави для введення такого режиму; державний орган, уповноважений вводити надзвичайний та воєнний стан; порядок введення та скасування надзвичайного та воєнного стану; тимчасові і просторові границі дії надзвичайного та воєнного стану; особливий правовий режим діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування, що допускає обмеження прав і свобод громадян, організацій, їхніх посадових осіб, суспільних об’єднань, а також покладання на них додаткових обов’язків»[3, с. 220]. 

Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р. визначає поняття «надзвичайний стан» як особливий правовий режим, який може бути тимчасово введений в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат,  створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства, і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [5]. Воєнний стан відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 06 квітня 2000 р. – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [6].

Введення в державі надзвичайного або воєнного стану завжди має першочергову мету – захист прав та свобод людини і громадянина та забезпечення безпеки життєдіяльності людей. Як зазначає Є.Я. Кравець, ведення надзвичайного стану – крайній, вимушений захід обмеження прав громадян. За своїм змістовним складом надзвичайний стан є реальним і являє собою дійсну загрозу одному з основних об’єктів національної безпеки – безпеці населення, його благополуччю [4, с. 38].

Таким чином, за наявності певних ситуацій визначеного характеру держава в праві звернутися за допомогою до такого механізму державного регулювання як правовий режим. Надзвичайний та воєнний стан є різновидами правого режиму та мають притаманні їм особливості, які виявляються в тому, що зазначені правові режими відповідно до чинного законодавства мають специфічні підстави, порядок та мету введення, вводяться на території України уповноваженим на те органом, мають визначене коло державних органів, які залишаються відповідальними під час їх дії та характеризуються наявністю певного обсягу обмеження прав та свобод людини і громадянина під час їх дії. Введення надзвичайного або воєнного стану безпосередньо відображається на багатьох сферах суспільного життя, у тому числі таке введення впливає й на сферу цивільних правовідносин. Перш за все, таке впровадження відображається на цивільних правах та обов’язках осіб, тобто на змісті цивільних правовідносин. Під час дії надзвичайного або воєнного стану можуть бути обмежені як майнові права осіб, наприклад, майно може бути примусово відчужено, але з попереднім чи наступним відшкодуванням його вартості, так і немайнові – особа може бути обмежена у праві на вільне пересування, у праві на інформацію, у праві на мірні зібрання та ін.







Література:

1. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К., 2007;

2. Гайдамак І.О. Правовий режим: поняття та види / І.О. Гайдамак [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nulau.edu.ua:8088/bitstream/123456789/2934/1/Gaidamaka_120.pdf;

3. Надзвичайний стан у системі адміністративно-правових режимів / А.О. Виприцький // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України 2007. № 4(35) – Д.: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2007. – с. 217 – 224;

4. Національна безпека України: права людини в умовах надзвичайного стану / Є.Я. Кравець / Правова держава: Щорічник наукових праць. Вип. – 9. – К.:Інюре, 1998. – С. 38-47;

5. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р. № 1550-III. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1550-14;

6. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 06.03.2000 р. № 1647-III. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1647-14;

7. Про правовий режим майна в Збройних Силах України: Закон України від 21.09.1999 р. № 1075-XIV. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1075-14;

8. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15.04.2014 р. № 1207-VII. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1207-18. 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЗНАЧЕННЯ РІШЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПРИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
26.02.2015 14:10
ПРЕДПОСЫЛКИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КАТЕГОРИИ «ЭФФЕКТИВНОСТЬ» ПРИ ИССЛЕДОВАНИИ ГРАЖДАНСКОГО ПРОЦЕССА
26.02.2015 14:00
КОЛЕКТИВ ЯК СУБ’ЄКТ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ПЕРСПЕКТИВНИМ ЦИВІЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
14.02.2015 14:49
НЕДОПУСТИМІСТЬ ПОВТОРНОГО РОЗГЛЯДУ ЗА ТОТОЖНИМ ПОЗОВОМ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ ЗА НАЯВНОСТІ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ: ВИНЯТКИ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО ПРАВИЛА
11.03.2015 20:53




© 2006-2021 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше