:: LEX :: КОЛЕКТИВ ЯК СУБ’ЄКТ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ПЕРСПЕКТИВНИМ ЦИВІЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
   
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наши сборники

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 30)

Срок представления материалов

11 марта 2021

До начала конференции осталось дней 4


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОЛЕКТИВ ЯК СУБ’ЄКТ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ПЕРСПЕКТИВНИМ ЦИВІЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
 
14.02.2015 14:49
Автор: Фесик Кирило Олександрович, аспірант Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, адвокат
[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право]

Однією з актуальних проблем сьогодення цивільного судочинства є оптимізація механізмів розгляду об’єднаних вимог великої кількості позивачів. Спеціальним механізмом, що дозволяє вирішити це питання, є колективне провадження. Однак, запровадженню його в законодавство має передувати ґрунтовна розробка відповідних правил. Не останнє місце займає визначення правового статусу такого специфічного суб’єкту цивільних процесуальних відносин як колектив.

Зауважимо, що сам термін «колектив» не є безспірним, хоча і використовується в науці [1, с. 24; 2, с. 22; 3, с. 7 – 9, 19]. 

Окремі науковці піддають критиці термін «колектив». Г. О. Аболонін вважає, що група позивачів не є колективом через те, що люди, які її складають, можуть навіть не бути між собою знайомими. В деяких випадках вони не пов’язані з особою, яка пред’являє позов, будь-якими відносинами. Однак далі в своїй роботі вчений стверджує, що колективним не може бути названий тільки груповий позов на захист невизначеного кола осіб [4, с. 26].

Н. К. Мясникова підкреслює, що колектив – це особлива якість групи, продукт її розвитку на високому рівні. Група не володіє ознаками колективу внаслідок відсутності тривалої взаємодії індивідів, що входять до неї [5, с. 112].

Однак, ми вважаємо вірним використовувати для позначення спеціального суб’єкта на стороні позивача саме термін «колектив». Ця назва підкреслює наявність в сукупності людей певної організаційної єдності, структури, динамічних взаємовідносин. При порівнянні термінів «група» і «колектив» істотна різниця виявляється в ступені згуртованості їх членів. Функціонування провадження, в якому на стороні позивача знаходиться значна кількість осіб, є можливим тільки за умови, що ця спільнота є достатньо внутрішньо організованою. До її нагальних завдань належить обрання представників, вироблення спільної позиції за позовними вимогами, в разі необхідності – узгодження умов мирової угоди та вирішення питання про доцільність оскарження судових постанов. Тільки колектив, маючи достатньо міцні внутрішні зв’язки може успішно вирішувати наявні завдання. Провадження по розгляду об’єднаних вимог значної кількості осіб вимагає більшого ступеню розвитку громадянської активності, самоорганізації та ініціативи.

Тому з урахуванням сутнісних якостей того утворення, що буде функціонувати в процесі як єдина особа, необхідного рівня єдності та взаємодії його членів, слід визнати досить відповідним термін «колектив». Окрім термінологічної адекватності, використання поняття «колектив» спрямовує розвиток досліджуваних суспільних відносин в бік підвищення рівня самоорганізації та ініціативи окремих потенційних учасників провадження.

Для вірного визначення колективу позивачів як суб’єкту провадження слід з’ясувати його характерні риси. Перш за все, йдеться про кількість членів колективу. Світова практика свідчить про використання різних кількісних критеріїв. На нашу думку, звичайно, достатня кількість є категорією досить мінливою та істотно залежить від конкретних обставин справи. Однак, зважаючи на відсутність практики розгляду таких об’єднаних вимог для початку слід встановити певну визначену кількість, яка надалі може бути відкоригована з урахуванням практики розгляду справ в порядку колективного провадження. Ми вважаємо, що кількість членів колективу не може бути менше десяти осіб. Це та межа, яка значно ускладнює розгляд об’єднаних вимог за правилами співучасті.

Наступною рисою колективу є його єдність. Наприклад, в практиці США вимога спільності вважається дотриманою, якщо існує єдине спільне юридичне чи фактичне питання, або якщо кілька позивачів при пред’явленні позову посилається на невиконання ідентичних умов, що витікають з договору чи стверджують, що певна кількість осіб стала «жертвою» звичайної поведінки відповідача [6, с. 43]. Однак, неістотною є та різниця у вимогах членів колективу, яка полягає в розмірі суми відшкодування, деталях змісту договору, і т. д. 

Також істотною характеристикою колективу є спільність інтересу, що, власне і спонукає до об’єднання членів колективу. На підставі спільності інтересу стає можливою уніфікація позицій членів колективу щодо заявлення відводів і клопотань, оскарження судових рішень, обрання позиції у справі, надання доказів тощо. 

Характерною рисою колективу позивачів є його внутрішня організація. В процесуальному відношенні позивачем є колектив, він володіє всім обсягом прав і повноважень щодо ведення процесу. Саме колектив є процесуальним позивачем. Однак, матеріального задоволення від позову очікують члени колективу. Тому в процесі можливий поділ колективу та його окремих членів, зокрема : задоволення позову колективу частково (щодо окремих членів колективу); схвалення умов мирової угоди більшістю членів колективу, оскарження деяких судових рішень окремими членами колективу.

Також в межах колективу виділяються ті особи, що розпочинають і ведуть колективне провадження – лідери колективу. В практиці США такі особи мають назву представників і на початкових етапах процесу суд уважно перевіряє типовість їх вимог. Типовість розуміють як порівняння вимог представників з вимогами членів групи, що представник групи буде виражати інтереси групи так само як свої власні та центр тяжіння спору не зміститься на шкоду групи, представники будуть захищати інтереси групи справедливо та адекватно перш за все в судовому розгляді [6, с. 44]. Також йдеться про те, що типовість не ототожнюється з ідентичністю вимог і полягає у відсутності антагонізму в позиціях представників та групи [7, с. 509]. Представляється, що в умовах запровадження нового нетрадиційного для вітчизняного цивільного процесу інституту колективного провадження, послідовна реалізація такої риси колективу як типовість вимог його представників стане однією з гарантій відсутності зловживань та використання цього інструменту в недобросовісних цілях.

Лідери колективу як ініціатори провадження зберігають значення і після сертифікації колективу, з урахуванням того, що вони є першими кандидатами на роль представників колективу. Разом з тим, конкретна особа лідеру колективу може бути замінена. В процесі повинні приймати участь один або кілька членів колективу в якості представників, а разом із ними можлива участь і сторонньої особи, повноваження якої представляти інтереси позивачів визначаються за загальними правилами [6, с. 47; 7, с. 506]. Такий підхід представляється нам зваженим. 

Характерною особливістю колективу як процесуального суб’єкту є поступовість формування. Виникнення та процесуальне оформлення такого учасника процесу як колектив є процесом тривалим, об’єднує зусилля різних суб’єктів з неоднорідними функціями, складається з організаційних та юридичних дій, відбувається під контролем суду. Становлення колективу потребує часу та владного визнання з боку суду. Можна виділити в якості основних моментів ініціативу позову; первинне формування кількісного складу учасників колективу; сертифікацію колективу; остаточне формування складу колективу.

У підсумку зазначимо, що перспектива запровадження в цивільний процес України механізму розгляду об’єднаної вимоги значної кількості позивачів (колективного провадження) вимагає детальної розробки статусу такого специфічного суб’єкту процесу як колектив позивачів. Представляється, що основою його функціонування мають стати наступні характерні риси : достатня кількість, єдність, спільність інтересу, внутрішня організація, поступовість формування.




Джерела:

1. Аргунов В. Н., Краснов С. В. Особенности рассмотрения судами дел о защите прав потребителей // Вестник Московского университета . – 1996. – № 4. – С. 16 – 27. – Серия 11.

2. Метелева Ю. А. Правовое положение акционера в акционерном обществе: Автореф. … дис. канд. юрид. наук. – М.,1998. – 22 с.

3. Сыродоева О. Н. Судебные способы защиты прав акционеров в США // Российская юстиция. – 1995. – № 9. – С. 52 – 53.

4. Аболонин Г. О. Групповые иски. – М.: Норма, 2001. – 256 с.

5. Мясникова Н. К. Виды исков в гражданском судопроизводстве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Мясникова Наталия Константиновна. – Саратов, 1999 – 184 с.

6. Колесов П. П. Групповые иски в США. М.: ООО «Городец-издат» 2004. – 104 с.

7. Елисеев Н. Г. Гражданское процессуальное право зарубежных стран : [учебник] / Н. Г. Елисеев. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Проспект, 2004. – 624 с.




Колектив як суб’єкт провадження за перспективним цивільним процесуальним законодавством

Тези доповіді присвячені дослідженню правового статусу такого специфічного суб’єкту процесуального права як колектив позивачів. Аналізуються недоліки та переваги використання терміну «колектив». Розглядаються характерні ознаки колективу позивачів як суб’єкту цивільного процесуального права. Йдеться також і про порядок формування колективу позивачів. 

Ключові слова : колективне провадження, колектив, єдність інтересів, типовість вимог, внутрішня організація.

Коллектив как субъект производства в перспективном гражданском процессуально законодательстве

Тезисы посвящены исследованию правового статуса такого специфического субъекта процессуального права как коллектив истцов. Анализируются недостатки и преимущества использования термина «коллектив». Рассматриваются характерные признаки коллектива истцов как субъекта гражданского процессуального права. Речь идет также и о порядке формирования коллектива истцов. 

Ключевые слова : коллективное производство, коллектив, единство интересов, типичность требований, внутренняя организованность.

Collective as the subject of production in the perspective legislation civil procedurally

Theses are devoted to research of legal status of such specific subject of a procedural law as group of claimants. Shortcomings and advantages of use of the term "collective" are analyzed. Characteristic signs of group of claimants as subject of a civil procedural law are considered. It is as well about an order of formation of group of claimants. 

Keywords: collective production, collective, unity of interests, typicalness of requirements, internal organization.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЗНАЧЕННЯ РІШЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПРИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
26.02.2015 14:10
ПРЕДПОСЫЛКИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КАТЕГОРИИ «ЭФФЕКТИВНОСТЬ» ПРИ ИССЛЕДОВАНИИ ГРАЖДАНСКОГО ПРОЦЕССА
26.02.2015 14:00
НАДЗВИЧАЙНИЙ ТА ВОЄННИЙ СТАН ЯК ОСОБЛИВІ ПРАВОВІ РЕЖИМИ В ДЕРЖАВІ
19.01.2015 20:48
НЕДОПУСТИМІСТЬ ПОВТОРНОГО РОЗГЛЯДУ ЗА ТОТОЖНИМ ПОЗОВОМ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ ЗА НАЯВНОСТІ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ: ВИНЯТКИ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО ПРАВИЛА
11.03.2015 20:53




© 2006-2021 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше