:: LEX :: КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
   
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наши сборники

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 30)

Срок представления материалов

11 марта 2021

До начала конференции осталось дней 4


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
 
03.05.2016 14:11
Автор: Лучка Ольга Романівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право]


Однією із проблем українського суспільства є стрімке зростання протиправних посягань у сфері кредитних відносин, що ставить під загрозу небезпеки як економіки України загалом, так і банківської системи зокрема. Особливістю даних посягань є високий інтелектуальний та фаховий рівень шахрайських дій відносно кредитних ресурсів українських банків.




Кредитні відносини є самостійною сферою економічних відносин, пов'язаною із наданням коштів у позику та повернення їх (коштів) разом із визначеними відсотками.

На сьогоднішній день наука кримінального права України не виробила єдиного підходу стосовно розуміння кримінальних відносин як об’єкту кримінально-правової охорони. Проте, аналіз наукових праць із даної проблематики дає підстави твердити, що під кредитними відносинами як об’єктом кримінально-правової охорони слід розуміти охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, що забезпечують рух кредитних коштів в різних сферах економіки та виникають між кредитором і позичальником на умовах, встановлених кредитором, із метою отримання прибутку і надання фінансових послуг юридичним і фізичним особам.




Як свідчить правозастосовча практика, у сфері вітчизняного кредитування вчиняються різного характеру злочинні діяння. Що дало можливість науковцям твердити про значну кількість підстав класифікації злочинів у сфері кредитування.

Так, зазвичай виділяють наступні підставами класифікації злочинів у сфері кредитних відносин:




1. етапи (стадії) процесу кредитування: 1) подання неправдивої інформації при видачі кредитів; 2) перевірки кредитною установою поданих особою документів, надання попередніх висновків щодо повноти та дійсності поданих документів; 3) надання згоди уповноваженим органом кредитної установи для прийняття рішення про видачу кредитних коштів; 4) укладення кредитного договору та видачі коштів; 5) під час супроводження кредиту банківськими та кредитними установами;

2. суб’єкти кредитування: 1) злочини, які вчиняються позичальниками; 2) злочини, які вчиняються службовими особами банківських і кредитних установ; 3) злочини, які вчиняються службовими особами органів, що регулюють та контролюють банківську діяльність та іншими службовими особами;

3. форма кредиту (не забезпечені, т.т. бланкові, забезпечені);

4. кількісний склад суб’єктів злочину (одноособові, групою осіб) [5, с. 106].

Варто звернути увагу і на підставу класифікації досліджуваних нами злочинів, запропоновану М. Л. Давиденко, - вид економічної діяльності банківських установ. Так, науковець, беручи за основу види економічної діяльності банківських установ, що закріплені у Законі України «Про банки і банківську діяльність» [2], у сфері банківської діяльності виділяє наступні злочини:




1) злочини у сфері банківського кредитування;

2) злочини у сфері розрахункових операцій банків;

3) злочини у сфері депозитних операцій банків;

4) інші злочини, що  пов’язані з діяльністю банківських установ (операції з цінними паперами, зовнішньоекономічною діяльністю, трастові операції тощо) [3, с. 159].

О. Сухачова до основних злочинів у сфері банківського кредитування відносить протиправні діяння, передбачені Кримінальним кодексом України (далі – КК України) [1], котрі на кредитні відносини посягають шляхом обману або зловживання довірою: 1) шахрайство(ст. 190 КК України); 2) заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222) [4, с. 112].

Особливо практичне значення має класифікація злочинів у сфері кредитування, що випливає із безпосереднього об'єкта злочинів: 1) злочини, щобезпосередньо посягають на кредитні відносини (наприклад, шахрайство (ст. 190 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України); 2) «інші злочини», т.т. злочини, що опосередковано посягають на сферу кредитування: заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України), невиконання судового рішення (ст. 382 КК України) [1].

Як зазначає О. В. Старостенко, під злочинами у сфері кредитування слід розуміти суспільно небезпечні винні діяння (дії або бездіяльність) вчинені суб’єктом злочину з метою отримання незаконним шляхом кредитних коштів чи інші незаконні дії, що пов’язані з кредитними правовідносинами [5, с. 106].

Кримінальне законодавство України не містить самостійної норми,  котра б прямо передбачала відповідальність як за незаконне отримання кредиту, такі за ухилення від погашення кредиторської заборгованості.

На практиці часто зустрічаємо множинність злочинів у сфері банківського кредитування, які, зазвичай, кваліфікуються за сукупністю економічних та інших, суміжних з ними, злочинів. Що в котре підтверджує думку про те, що неодмінно потрібно виділяти злочини у сфері банківського кредитування та «супутні» із ними злочини, що на практиці часто виступають як способи вчинення основних злочинів.




Література:



1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. (редакція від 18 березня 2016 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність»  від 7 грудня 2000 р. (редакція від 1 квітня 2016 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5-6.- Ст. 30.

3. Давиденко М. Л. Поняття та класифікація злочинів у банківській сфері / М. Л. Давиденко, О. В. Герасимов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Право. - 2013. - № 1062, вип. 14. - С. 158-162.

4. Сухачов О. Злочини у сфері банківського кредитування / О. Сухачов // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2012. - Вип. 93. - С. 111-114.

5. Старостенко О. В. Поняття та види злочинів у сфері кредитування / О. В. Старостенко // Митна справа. - 2013. - № 6(2.1). - С. 100-107.

______________________


Науковий керівник: Яремко Оксана Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу Тернопільського національного економічного університету, доцент 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ
22.04.2016 14:52
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ЯК ГАРАНТ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
22.04.2016 14:33
ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
15.04.2016 13:36
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ВІКОВОЇ МЕЖІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
11.04.2016 14:32
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
06.05.2016 11:45




© 2006-2021 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше