:: LEX :: ПРАВО НА МАТЕРИНСТВО (БАТЬКІВСТВО) ЯК ОСОБИСТЕ НЕМАЙНОВЕ ПРАВО ПОДРУЖЖЯ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 61)

Срок представления материалов

16 мая 2024

До начала конференции осталось дней 28


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВО НА МАТЕРИНСТВО (БАТЬКІВСТВО) ЯК ОСОБИСТЕ НЕМАЙНОВЕ ПРАВО ПОДРУЖЖЯ
 
16.11.2017 21:39
Автор: Нестеренко Альона Сергіївна, молодший юрист у Адвокатському бюро «Олени Карнаух», м. Київ
[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право]

Чіткого визначення поняття «особисте немайнове право» в Цивільному кодексі Україні (далі – ЦК України) не міститься. Однак відповідно до ч.1 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Тобто це означає, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі незалежно від її обсягу правоздатності чи дієздатності. 

Аналізуючи частини статті 269 ЦК України, можна виділити основні ознаки особистих немайнових прав, зокрема:

- відсутність економічного змісту (ч. 2 ст. 269 ЦК України): фактично неможливо встановити їх вартість у грошовому еквіваленті, на відмінну від особистих майнових прав;

- тісний зв’язок цих прав з фізичною особою (ч. 3 ст. 269 ЦК України): тісніть такого зв’язку обумовлюється тим, що дані права не можуть бути відчуженні в добровільному чи примусовому порядку чи в якийсь інший спосіб;

- довічне володіння цими правами (ч. 4 ст. 269 ЦК України): особисті немайнові права належать фізичній особі від народження, або іншого моменту, що прямо передбачений законом (ст. 292 ЦК України), і до моменту смерті.

Особисті немайнові правовідносини подружжя — це врегульовані нормами сімейного права відносини стосовно особистих немайнових прав та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.

Сімейним кодексом України (далі – СК України) закріплено, що до особистих немайнових прав подружжя належать право на материнство та право на батьківство.

Виходячи з положень ЦК України та СК України, право на материнство та право на батьківство подружжя характеризується основними ознаками особистих немайнових прав, що перелічені вище.

Однак, всупереч законодавчо закріпленим ознакам особистих немайнових прав, право на материнство (право на батьківство) важко врегульовувати в правових межах. Адже, доречно зазначила І. Севрюкова, що «практично всі особисті немайнові права в сімейному праві дуже важко визначити, оскільки в більшості вони регулюються нормами моралі, а право лише визначає їх межі». Це, в свою чергу, пояснюється тим, що неможливо регулювати нормами права  відносити любові, довіри, поваги.[1, с. 108]

Слід звернути особливу увагу на те, право на материнство (батьківство) як особисте немайнове право подружжя закріплене першим у переліку особистих немайнових прав та обов’язків подружжя. Однак визначення материнства та батьківство не має.

Згідно з ч. 1 ст. 49 СК України дружина має право на материнство. У юридичній літературі право на материнство визначається як таке, що охороняється законом право дружини на створення їй у сім’ї умов для збереження її здоров’я та народження здорової дитини та для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов’язків. В той час під поняттям «материнства» юридичні науковці розуміють забезпечену законом можливість жінки здійснювати репродуктивну функцію (народжувати дітей), належним чином утримувати їх та виховувати в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини».

Відповідно до ч.1 ст. 50 СК України чоловік має право на батьківство. Право на батьківство визначається як таке, що охороняється законом право чоловіка стати батьком та виховувати дітей у сім’ї. Батьківство розглядають як факт походження дитини від певного чоловіка, юридично посвідчений записом у  держаних органах реєстрації актів цивільного стану про народження. 

Однак, на мою думку, право на батьківство не повинно розглядатися в такому обмеженні, як суто посвідчений запис про народження дитини у відповідних державних органах. Адже батько дитини, як і мати, має право брати участь у її  вихованні та утриманні.

Варто додати, що, розглядаючи права на материнство та батьківство у подружжя, відповідно до положення ч. 2 ст. 54 СК України усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Тобто дружина і чоловік, здійснюючи своє особисте немайнове право на материнство та батьківство, обмежені відповідним правом один одного. Адже питання щодо того чи мати їм дитину чи ні, повинно вирішуватися спільно.[3, с. 97]

В сучасному суспільному світі право на материнство (батьківство) подружжя має дві основні складові:

1) біологічна складова (репродуктивна), що полягає у праві кожного з подружжя вирішувати питання щодо зачаття дитини;

2) соціальна складова, що забезпечує виховання та утримання дитини.

Слід зауважити, що біологічна складова дружини є більш ширшою, ніж чоловіка, оскільки вирішення питання щодо штучного переривання вагітності або прийняття рішення стосовно народження дитини здійснюється нею самостійно, що підтверджується ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров’я»: операція штучного переривання вагітності (аборт) може бути проведена за бажанням жінки у закладах охорони здоров'я при вагітності строком не більше 12 тижнів.

Хочу додати, що існує деяка невідповідність норм ЦК України та СК України. За положеннями ЦК України особисті немайнові права фізичної особи виникають з моменту її народження  і діють довічно. А СК України передбачає особисте немайнове право подружжя на материнство (батьківство).

За людською природою, жінка з моменту народження ще не здатна зачати, виносити, народити дитину, вигодувати її. Це означає, що підстава виникнення права на материнство (батьківство) виникає з моменту досягнення нею репродуктивної зрілості, так як і здатність чоловіків запліднювати яйцеклітину, тобто досягнення чоловіком і жінкою статевої зрілості. 

Отже, право на материнство, батьківство можна визначити як особисте немайнове право, яке виникає з моменту здійснення жінкою та чоловіком їх репродуктивної функції з моменту досягнення ними статевої зрілості та є забезпеченими законом можливостями самостійно вирішувати питання, мати чи не мати дитину, вимагати від усіх та кожного поведінки, яка сприятиме здійсненню цього права, звертатися за захистом своїх прав від протиправних посягань інших осіб способами, встановленими чинним законодавством.

Література:

1. Севрюкова І.Ф. Деякі проблеми виокремлення особистих немайнових прав та майнових прав дитини в сімейному законодавстві // Наукові засади та практика застосування нового Сімейного кодексу України. Матеріали круглого столу, м. Київ, - Х.: Ксилон, 2007, - 212 с. 

2. Сімейний кодекс України, веб-ресурс http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran255#n255.

3. Цивільний кодекс України, веб-ресурс http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page.

4. О.В. Ієвіня. Право на материнство та батьківство як особисті немайнові права подружжя //Університетські наукові записки, 2015, №2 (38), - с. 97-100.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ВІДЧУЖУВАЧА ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ) НА ТАЄМНИЦЮ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СТАН ЗДОРОВ’Я
17.11.2017 15:49
ДО ПИТАННЯ ПРО ПРЕДМЕТ ВІДШКОДУВАННЯ У ВИПАДКАХ ПРИЙНЯТТЯ ПРОТИПРАВНИХ РІШЕНЬ, ЗДІЙСНЕННЯ ПРОТИПРАВНИХ ДІЙ, БЕЗДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ (нормативний аспект)
17.11.2017 15:44
РОЛЬ ПРОГНОСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРИ ЗДІЙСНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
16.11.2017 23:05
ПРИНЦИП ЗМАГАЛЬНОСТІ У НАКАЗНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
16.11.2017 22:01
МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА
16.11.2017 21:47
ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ПРЕДСТАВНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ АДВОКАТА ЗА НОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
16.11.2017 21:29
ПРАВОВИЙ СТАТУС БЕЗРОБІТНОГО В УКРАЇНІ
15.11.2017 22:11
ОСОБЛИВОСТІ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
15.11.2017 22:07
РЕАЛІЇ ЗАХИСТУ ПОРУШЕНИХ АВТОРСЬКИХ ПРАВ В ВСЕСВІТНІЙ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
15.11.2017 22:03
ОСОБЛИВОСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН ЩОДО ПРАВОСУДДЯ
14.11.2017 21:08




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше