:: LEX :: ВИЩИЙ СУД З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: СУПЕРЕЧЛИВІ МОМЕНТИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 60)

Срок представления материалов

16 апреля 2024

До начала конференции осталось дней 19


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИЩИЙ СУД З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: СУПЕРЕЧЛИВІ МОМЕНТИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ
 
15.11.2018 21:06
Автор: Гудим Інга Володимирівна, викладач кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
[Секция 2. Конституционное право. Конституционное процессуальное право. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Международное право. Муниципальное право]

Зі створенням в Україні патентного спеціалізованого суду направленість українського законодавства на європейські стандарти стає цілком очевидною. На тлі існування судової реформи якісне та продуктивне функціонування окремого спеціалізованого суду стане фундаментом не тільки у сфері захисту законних прав суспільства на інтелектуальну власність, а і зміцнить довіру інвесторів, які й досі вагалися співпрацювати з Україною. Виокремлення самостійного судового органу з розгляду справ щодо захисту інтелектуальної власності у єдиний спеціальний суд бере свою тенденцію з європейських країн і звичайно є базисом для розгляду окремих категорій суспільно важливих інтересів щодо продуктів інтелектуальної діяльності. Фактичність існування суду в повній мірі не дозволяє зробити остаточних висновків щодо дієвості його роботи, але вже зараз, аналізуючи стан законодавчої бази, вимог та критеріїв відбору суддів на посаду судді ІР- суду, загальної статистики кількості справ у сфері захисту інтелектуальної власності, можна спрогнозувати ряд негативних моментів, існування яких вкрай ускладнить як процесуальний порядок розгляду справ, так і якість захисту прав інтелектуальної власності на законодавчому рівні, що є цілком актуальним моментом, серед ряду завдань судової реформи.

Проблематикою ефективності функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності займалися: Г.Андрощук, Н.Бочарова, О.Ф.Дорошенко, Ю.Капіца, О.П.Орлюк, О.І.Харитонова, В.І.Татькова та ін.

З одного боку, запровадження Вищого суду з питань інтелектуальної власності дасть змогу швидше розглядати справи, але справедливий розгляд спорів прямо залежить від кваліфікації та належної якості знань кандидатів, які претендують на посаду судді, оскільки розгляд окремої категорії справ де об’єктом розгляду є право інтелектуальної власності потребує не тільки знання нормативної бази Україні, але і спеціалізованих відповідних знань.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядатиме справи в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України). Саме тому, ухвалений у новій редакції ГПК України затвердив перелік категорій справ, які розглядатиме Вищий суд з питань інтелектуальної власності. До них відносяться такі категорії: 

1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; 

2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси; 

3) справи про визнання торговельної марки добре відомою; 

4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами; 

5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії; 

6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань [2].

Судова статистика щодо строків розгляду спорів, які виникають у сфері захисту прав інтелектуальної власності, свідчить, що така категорія справ слухається від 2-х років, і це без урахування строків, на які розгляд зупиняється у зв’язку із проведенням судової експертизи. Так, у середньому судовий розгляд відповідних справ займає 3 - 4 роки [6, с.1].

Проблема такого тривалого розгляду справ залежить не тільки від процесуальних прогалин законодавчого регулювання, а і від самого предмета розгляду спору, адже технічні знання суддів дадуть змогу виключити залучення експертів чим зменшать строки розгляду позову.

Також передбачено скорочення строків розгляду справи за рахунок права на подання висновку експертної установи, складеного до початку розгляду справи. При цьому висновок експертизи на замовлення учасника процесу матиме однаковий статус із висновком судової експертизи, проведеної за ухвалою суду [6, с.1].

В той самий час, такий висновок експерта відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України не є обов’язковим для суду та оцінюється так само, як і будь-які докази, що тим самим не дасть змогу розраховувати на зменшення терміну розгляду справи, а може стати лише способом затягування справи однією зі сторін.

Ефективне функціонування нормативного закріплення законодавчих приписів стосовно захисту прав інтелектуальної власності прямо залежить від конкретного виду юрисдикційного органу який здійснює безпосередній захист порушених прав. Безліч невирішених питань законодавчого регулювання у сфері інтелектуальної власності буде покладено на новостворений Вищий суд з питань інтелектуальної власності, дієвий механізм якого залежить від поєднання апарату суду із законами у сфері інтелектуальної власності.

Література:

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року № № 1798-XII. Відомості Верховної Ради України. №6. Ст.56

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 2 червня 2016 року (зі змінами і допов.). Відомості Верховної Ради України. 2016. № 31. Ст. 545.

4. Про утворення вищого суду з питань інтелектуальної власності. Указ Президента України. №299/2017р. від 29.09.2017р. Електронний ресурс: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/299/2017.

5. Про Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності: Пояснювальна записка до Проекту Закону України. Додаток № 3. Електронний ресурс:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34.

6. Комаха А. Яким буде порядок розгляду інтелектуальних спорів спеціалізованим судом. Закон і Бізнес. Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/128705-yakim_bude_poryadok_rozglyadu_intelektualnih_sporiv_speciali.html.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОНЯТТЯ «БІЖЕНЕЦЬ» В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТІ
20.11.2018 21:14
ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ
20.11.2018 20:28
ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСТВА ТА СПОСОБИ ЙОГО НАБУТТЯ
20.11.2018 17:39
ГЕНЕЗА ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ЮСТИЦІЇ НА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ ШЛЯХУ УКРАЇНИ
15.11.2018 17:54
ПРОЦЕДУРНІ ПОРУШЕННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК: ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ ТА НАСЛІДКИ
15.11.2018 17:47
LEGAL ASPECTS OF REFUGEE ADAPTATION IN EUROPEAN COUNTRIES
15.11.2018 12:21
КЛАСИФІКАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ В МИТНІЙ СФЕРІ
15.11.2018 11:17
РІШЕННЯ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ЇХ СУДОВЕ ОСКАРЖЕННЯ
14.11.2018 18:01
ЩОДО ДЕТЕРМІНАЦІЇ ПОНЯТТЯ «БІЖЕНЕЦЬ» В АКТАХ ЛІГИ НАЦІЙ
14.11.2018 17:32
ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
10.11.2018 23:02




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше