:: LEX :: ДО ПРОБЛЕМИ СТРУКТУРИ НОРМИ ПРАВА
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 60)

Срок представления материалов

16 апреля 2024

До начала конференции осталось дней 19


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДО ПРОБЛЕМИ СТРУКТУРИ НОРМИ ПРАВА
 
05.02.2009 19:55
Автор: Кривицький Юрій Віталійович, ад’юнкт кафедри теорії держави та права Київського національного університету внутрішніх справ
[Теория и история государства и права. История политических и правовых учений. Философия права]
Досить складний та суперечливий процес реформування всіх сторін суспільного життя, що нині відбувається в Україні, викликає потребу у теоретико-правовій рефлексії багатьох важливих проблем, до яких, без сумніву, належить питання захисту прав і свобод людина та громадянина. Позитивне вирішення останнього можливе за умови його досконалого та ефективного правового регулювання, тобто на первинному рівні тісно пов’язане із проблемою норми права та її структури.
Необхідно наголосити на тому, що проблема структури норми права не є новою у вітчизняній правовій науці, однак підстав для оголошення про її успішне вирішення на теперішній час просто немає. Беззаперечними залишаються лише наступні міркування: по-перше, норма права має власну структуру, по-друге, питання структури норми права є досить важливим, по-третє, означена проблема є дискусійною та суперечливою. Останнє положення підтверджується різноманіттям точок зору правознавців щодо структури норми права як у загальній теорії права так і у всіх без виключення галузевих правових науках.
На нашу думку, більшість позицій вчених стосовно структури норми права доцільно об’єднати у групи та розглядати у межах наступних концепцій.
1. Трьохелементна (тричленна, триланкова) концепція структури норми права являється класичною (домінуючою, традиційною) у юридичній науці: її підтримувала переважна більшість радянський вчених, ключове місце вона займає у поглядах сучасних як українських так і російських теоретиків права. Основний зміст цієї концепції зводиться до наступних положень: а) ідеальна логічна структура норми права (правила поведінки) завжди складається із трьох обов’язкових елементів: гіпотези, диспозиції та санкції; б) формулювання цієї структури норми права здійснюється шляхом логічного конструювання із нормативного матеріалу, що міститься у межах однієї статті, декількох статей одного нормативно-правового акту або ж у статтях різних нормативно-правових актів; в) логічна взаємодія гіпотези, диспозиції та санкції у найбільш загальному вигляді може бути відображена формулою (лінійною схемою): „якщо – то – інакше” або „якщо – то – а у противному випадку”. Необхідно наголосити на тому, що ця концепція структури норми права є органічною складовою частиною класичної теорії розуміння норми права.
2. Двохелементна (двочленна, дволанкова) концепція структури норми права початок розвитку знайшла у міркуваннях відомих дореволюційних правознавців, основні положення останніх з цієї проблеми були сприйняті радянськими та сучасними вченими, які надали цій концепції подальшого розвитку. Суть цього підходу полягає у тому, що, по-перше, структура норми права складається із двох елементів: умови та юридичного наслідку; по-друге, конкретна двочленна структура залежить від різновиду норми (критерій поділу – функціональна спеціалізація): регулятивні (первинні) складаються із гіпотези та диспозиції, охоронні (вторинні) – гіпотези та санкції, при цьому визнається, що диспозиція та санкція на відмінну від гіпотези не різнопорядкові, а однопорядкові елементи; по-третє, структура норми права може бути виражена логічною зв’язкою „якщо – то”.
3. Компромісна (комплексна, дуалістична, альтернативна) концепція будови норми права є логічним результатом розвитку вчення про структуру норми права та бажанням вчених зблизити розглянуті вище основні підходи. Ця концепція охоплює погляди різних теоретиків права та має різні варіанти свого вирішення, але прерогатива належить підходу, що був запропонований та у подальшому розвинутий С.С.Алексєєвим. Головна ідея позиції вченого зводиться до того, що структуру норми права необхідно розглядати у двох аспектах: структура логічної норми (тричленна: гіпотеза, диспозиція та санкція) та структура норма-припису (двочленна: гіпотезу і диспозицію (санкцію). Окрім того, у межах цієї концепції необхідно відмітити й наступні компромісні науково-теоретичні позиції: а) щодо потенційної (потенціальної) та реальної (актуальної) структури норми права (П.Б.Євграфов); б) щодо логічної та реальної структури норми права (В.Д.Перевалов); в) щодо структури норми права як загальної, одиничної та особливої категорії (Г.І.Шатков); г) щодо внутрішньої структури (зовнішньої форми) та зовнішньої структури (внутрішньої форми) норми права (В.Л.Кулапов); ґ) щодо структури норми права у широкому та вузькому розуміннях (М.А.Туліглович) тощо.
4. Варіативна (факультативна, змінна) концепція структури норми права. Її зміст полягає у тому, що структура норми права містить як обов’язкові так і факультативні елементи, при цьому загальна кількість елементів до уваги не береться. Так, одна група вчених (В.С.Основін, А.В.Рибін, Б.В.Шейндлін) до обов’язкових елементів норми права відносить лише диспозицію, відповідно гіпотеза та санкція – факультативні елементи; друга група вчених (О.С.Іоффе, М.Д.Шаргородський) обов’язковими елементами визнають гіпотезу та диспозицію, санкція – факультативний елемент; третя група науковців (М.М.Рибушкін, Ф.Н.Фаткуллін, Р.В.Шагієва) обов’язковим вважають диспозицію та санкцію, гіпотеза – факультативний елемент. У межах цієї концепції можна виокремити „атрибутивний” підхід до розуміння структури норми права. Суть останнього напрямку зводиться до того, що норма права поряд з обов’язковими складовими має елементи-атрибути, зокрема, О.Е.Лейст атрибутами норми права вважав – гіпотезу та санкцію, Ю.В.Кудрявцев та Д.В.Малихін – санкцію. Окрім того, поглядам щодо зменшення структурних складових юридичної норми протистоять бажання до їх збільшення за рахунок факультативних частин. Так, на думку П.М.Рабіновича, четвертим факультативним елементом норми права є заохочення.
5. Широка (розширена) концепція до структури правової норми має місце у наукових доробках вчених, які прагнули виокремити більше ніж три традиційних елементи, при цьому кожен з яких є обов’язковим. Зокрема, А.С.Піголкін пропонує класичну тричлену структуру норми права збільшити за рахунок такого елементу як суб’єктивний склад. У свою чергу О.В.Берг до елементів норма права відносить гіпотезу, суб’єкта, характер, зміст, санкцію.
6 Інші підходи до розуміння структури норми права, що об’єднують погляди вчених, які намагаються вирішити цю, власне юридичну, проблему за допомогою потенціалу інших наук: логіки, соціології тощо. Так, Г.Т.Чернобель до елементів логічно-семантичної структури правової норми відносить адресат, захід та спонукальний оператор.
На основі вищевикладеного слід наголосити на таких ключових моментах щодо вирішення проблеми структури норми права у сучасній юридичній науці.
По-перше, множинність різних точок зору на питання структури норми права свідчить про термінологічну плутанину і, відповідно, змішування принципово різних підходів до структурування норм права. В основі цих протиріч лежить дві основні причини: відсутність єдиного підходу до визначення поняття норми права, характеристики її змісту та проблема співвідношення змісту та форми вираження права. За наявного плюралізму дійсна структура норми права може бути всебічно осягнута за умови врахування усіх здобутків, одержаних представниками різних підходів до її трактування.
По-друге, кожна із розглянутих вище концепцій структури норми права в тій чи мірі зорієнтована безпосередньо на текст нормативно-правового акта. При цьому первинні концепції – тричленна та двочленна – займають у цьому питанні протилежні полюси. Зокрема, якщо трьохелементна концепція у процесі свого еволюційного розвитку все більше відходить від реального нормативного матеріалу, тяжіючи до теоретичної абстракції, то двохелементна – переважно спрямована на відповідність структури норми положенням нормативно-правового акту. Слід відмітити, що вторинні підходи (компромісний, варіативний), з одного боку, намагаються за своє суттю поєднати дві основні концепції, а іншого боку – наблизити саме тричленний підхід до наявного тексту нормативно-правового акту.

e-mail: yriy_krivitskiy@mail.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ФІЛОСОФІЯ ПРАВОСУДДЯ І ПОЗИТИВНОГО ПРАВА (КОЛІЗІЯ НА ПРИКЛАДІ ТЛУМАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ)
13.02.2009 19:17
ДОПУСТИМІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ АНАЛОГІЇ
09.02.2009 20:36
К ПРОБЛЕМЕ ПРЕОДОЛЕНИЯ ПРАВОВОГО НИГИЛИЗМА В УКРАИНЕ
09.02.2009 16:56
ФОРМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
08.02.2009 17:10
ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ У ПРАЦЯХ М.Д. ІВАНИШЕВА
06.02.2009 18:46
"АНТОНІВЕЦЬКА ПОВСТАНСЬКА РЕСПУБЛІКА": ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ
05.02.2009 20:08




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше