:: LEX :: ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ФІКТИВНОГО ШЛЮБУ
   
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наши сборники

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 26)

Срок представления материалов

15 октября 2020

До начала конференции осталось дней 20


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ФІКТИВНОГО ШЛЮБУ
 
08.04.2010 07:55
Автор: Миколаєць Вікторія Анатоліївна, студентка юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
[Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право]
Однією з підстав визнання шлюбу недійсним є фіктивність шлюбу. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним з них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя [1, с.15]. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
При укладенні фіктивного шлюбу сторони вчиняють юридичні дії без наміру настання тих правових наслідків, які передбачені законом[2], тобто укладання шлюбу без наміру подружжя (чи одним з подружжя) дійсно створити сім'ю, а лише реєстрація шлюбу з метою досягнення пільг та привілеїв, що випливають із його реєстрації (право на житло другого з подружжя, право на майно другого з подружжя у випадку його смерті, право на пенсію, на страхову суму, можливість ухилення від сплати податку тощо). Зовнішня згода таких осіб на укладання шлюбу не відповідає їх внутрішній волі.
Справи щодо визнання шлюбу недійсним із мотиву його фіктивності хоча й досить часто зустрічаються в судовій практиці, проте все ж спричиняють значні труднощі, особливо в тому разі, коли один із подружжя дійсно бажав створити сім'ю, а інший, отримавши бажане (наприклад, право реєстрації на житловій площі другого з подружжя в столиці, розподіл в аспірантуру, влаштування на престижну роботу тощо), докорінно змінює свою поведінку і звертається з позовом про розірвання шлюбу. У такому разі суд може уважно вивчити і врахувати всі, навіть найнезначніші, обставини справи: стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання і ведення господарства подружжям у шлюбі, наявність чи відсутність дітей, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність. А труднощі у розгляді справ такого роду пов'язані і з тим, що згідно статті 3 Сімейного кодексу, подружжя вважається сім'єю навіть тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Тобто подружжя не зобов'язане проживати разом, тому їх роздільне місце проживання ще не свідчить про відсутність наміру створити сім'ю і не може автоматично розглядатися як доказ фіктивності шлюбу[3, с.135].
Від фіктивних шлюбів слід відрізняти «шлюби з розрахунку», які укладаються з певних корисливих мотивів (наприклад, молода актриса вирішила укласти шлюб з відомим режисером, який би забезпечив їй творче зростання, аспірантка - з професором, передбачаючи спрощений захист дисертації тощо). Тобто шлюб з розрахунку - це шлюб, який особа (особи) укладають хоча і з певних корисливих мотивів, але, безперечно, з метою створення сім'ї. І хоч укладання такого шлюбу традиційно викликало осуд у суспільстві, він не може бути визнаний недійсним. І взагалі правовими нормами шлюб «з розрахунку» не регулюється.
Також слід відрізняти від фіктивного шлюбу такий, «який не існує» (це шлюб, якого юридично немає, наприклад, посвідчений особою, яка не має права його посвідчувати) або такий, «який не укладено» (тобто за відсутності нареченої або нареченого, що цілком відповідає положенню статті 34 СК про обов'язковість присутності їх обох в момент реєстрації шлюбу).
В контексті даного питання варто також згадати про шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого (стаття 48 СК), а також шлюб, який реєструвався за підробленим паспортом, за довіреністю, який вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у державному органі РАЦСу анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора. Наприклад, молоді задовго до реєстрації шлюбу почали «святкувати» і, як наслідок, шлюб був «зареєстрований» між нареченою і свідком. У цьому разі (як і в інших вищевказаних) мова йде не про визнання шлюбу недійсним, адже його як такого не існує взагалі, а про анулювання запису реєстрації шлюбу як помилкового, оскільки він не відбиває дійсного стану речей.
Проте слід відрізняти визнання шлюбу недійсним від визнання його неукладеним. У першому випадку недійсним є шлюб, укладений за відсутності хоча б однієї з позитивних умов його реєстрації або за наявності хоча б однієї з установлених законом перешкод його реєстрації (негативних умов). А от визнання шлюбу неукладеним має місце у разі порушення порядку його укладання. Адже, згідно статті 34 СК, присутність наречених у момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.
Таким чином, фіктивний шлюб – це ще один різновид дуже прибуткового бізнесу. Бажаючих фіктивно вийти заміж чи оженитися багато, бажаючих заробити на цьому гроші — ще більше. До того ж за такий обман практично неможливо покарати. Ну як можна довести, що ви одружилися не по-справжньому, не з любові? Усе як належить: відвідини ДОРАЦСу, печатка, де належить, навіть шампанське. А от одержати можна що завгодно — починаючи від закордонного громадянства й закінчуючи звільненням від армії. Отже, причинами укладення фіктивних шлюбів?
Найчастіше, аби здобути жадане громадянство й посвідку на проживання на європейських просторах. Але європейські держави в цьому плані дуже пильно слідкують аби її громадяни були законослухняні й не порушували громадських принципів, навіть у такому особистому просторі, як шлюб. Усередині країни такі шлюби часто укладають для одержання прописки.
Ще один підвид шлюбу одержав назву «блакитне одруження». Це коли представники сексуальних меншин беруть собі дружин для прикриття. Жінка в цьому випадку має право займатися, чим хоче, при цьому вона забезпечена всім необхідним.
Наступним мотивом є бажання уникнути призову до армії. Юнаки часто з радістю одружуються з жінками з двома дітьми й усиновлюють цих дітей, бо лише так можна уникнути ненависної служби, а заодно й обрости аліментами до повноліття нащадків.
За всієї вигідності таких шлюбів, вони мають низку суттєвих небезпек. По-перше, іноземці все ж-таки не сліпі і з часом здогадаються про такі витівки, а це в подальшому може коштувати дорого. По-друге, під виглядом шлюбів може приховуватися секс-торгівля. Жінка при цьому залишається повністю у владі чоловіка-сутенера, котрий у разі чого загрожує їй депортацією. Утім, крім торгівлі сексом, може бути просто шантаж ним. І це не є останньою небезпекою в межах укладення фіктивного шлюбу.
Можна констатувати про наступні речі в контексті фіктивного шлюбу. Відсутність культури, як правової так і духовної, разом з неурегульованістю на законодавчому рівні дають змогу зловживати своїми особистими правами, що спричиняє значну шкоду як «другому з подружжя» так і(або) суспільству в цілому пропагуючи в ньому неправильні настрої. Вважаю за необхідне внести відповіді корективи на законодавчому рівні для забезпечення відповідного рівня захисту від недобросовісного посягання на власність, інші блага, недобросовісного втручання в сферу особистого. Створити обов’язок у органів РАЦСу ретельної перевірки взаємин осіб, що бажають укласти шлюб; і наостанок пропагувати через медіа ідеї цінності шлюбу та сім’ї як невід’ємної частини суспільства та держави.

Література:
1. Сімейний кодекс України: чинне законодавство зі змін.та доповн. станом на 1 лют.2010р. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 96с.
2. Науково-практичний коментар Сімейного Кодексу України/ За ред. І.В. Жилінкова, - 2008р. Харків: «Ксилон»
3. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар/ За заг.ред. С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2008. – 1248с.

e-mail: korotishka@ukr.net
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
30.03.2010 21:02
ПРАВО ЛЮДИНИ НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
28.03.2010 07:52
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ОБЛАСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ
28.03.2010 07:47
СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО: ЦИВІЛЬНО- ПРАВОВІ АСПЕКТИ
09.04.2010 23:58
ДОГОВІР ЯК РЕГУЛЯТОР ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИН
08.04.2010 21:09
КОНКУБІНАТ В СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
08.04.2010 21:06
ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗГОДИ ПАЦІЄНТА НА МЕДИЧНЕ ВТРУЧАННЯ
08.04.2010 21:03
ПРАВОВА ПРИРОДА ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ
08.04.2010 21:02
ОЦІНОЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПОРІВНЯННЯ ІСТОРІЇ І СУЧАСНОСТІ
08.04.2010 19:28
ПРАВОВА ПРИРОДА ВИКУПУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ У ЗВ’ЯЗКУ З СУСПІЛЬНОЮ НЕОБХІДНІСТЮ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
07.04.2010 20:52




© 2006-2020 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше