ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
09.04.2010 08:25
Автор: Сіробаба Марина Сергіївна, економіко-правовий факультет ОКР «Магістр» спеціальності «Правознавство» Маріупольський державний гуманітарний університет
[Право интелектуальной собственности и его защита. Информационное право]
В умовах глобалізації та лібералізації світової економіки посилюється взаємозалежність країн світу та здійснюється поступовий процес інтеграції ринків, зокрема і ринку інтелектуальної власності. Важливою складовою частиною ринку інтелектуальної власності є індустрія авторського права і суміжних прав, права промислової власності, яка в країнах ЄС є джерелом національного збагачення. Орієнтація на право ЄС, таким чином, стає істотним чинником розвитку законодавства інших країн, у тому числі й України. З огляду на це, демократичні зміни потребують гармонійного розвитку економічної, політичної та правової систем.
Проблеми адаптації законодавств, урахування міжнародного досвіду в національних правових системах останнім часом відіграють провідну роль у досягненні відповідності національного законодавства до acquis communautaire та є предметом дискусії у наукових кругах. Треба відмітити той факт, що при здійсненні адаптації українського законодавства у сфері інтелектуальної власності до права ЄС мають місце певні проблеми, що значно уповільнюють цей процес. Варто підкреслити, що факт ухвалення згідного з acquis ЄС українського законодавства ще не означає належного функціонування цих правових механізмів. Створюючи національну державну правову систему у відповідності до «єесівських» норм, необхідно одночасно із адаптацією вже існуючих законів приймати нові, узгоджені із правовим полем ЄС, законодавчі акти, у цьому випадку роль найвищого законодавчого органу країни має бути абсолютною. Беззаперечним є і те, що процес адаптації законодавства України вимагає злагодженої співпраці всіх гілок влади. До того ж, інколи належне функціонування правових механізмів стає заручником недостатньої адміністративної спроможності органів, відповідальних за виконання нормативних актів. Ще одним аспектом, що його належить враховувати, оцінюючи рівень адаптованості українського законодавства, є динаміка розвитку нормативної бази acquis ЄС.
З огляду на сучасний стан, серед інших проблем правової системи України необхідно виділити відсутність дієвого механізму імплементації чинних правових норм. Більш ефективно процесові наближення правового поля держави до стандартів права ЄС сприятиме впровадження наступних заходів:
• створення однієї цілісної системи законодавства України у сфері інтелектуальної власності, оскільки розпорошеність ускладнює процес адаптації;
• розробка органами державної влади в Україні графіків роботи з гармонізації законодавства з питань інтелектуальної власності тощо.
Каменем спотикання виступають питання перекладу актів законодавства ЄС, тісно пов’язані із створенням баз даних законодавства ЄС, що є важливим для проведення успішної адаптації вітчизняного законодавства. З огляду на це треба наголосити на тому, що охорона авторських і суміжних прав в Україні та приведення рівня їх правового регулювання у відповідність до права ЄС нині є реальним чинником становлення цивілізованого ринку інтелектуальної власності не тільки у рамках України, але й за її межами.
Серед перспектив адаптації українського законодавства у сфері інтелектуальної власності можна виділити такі першочергові заходи як внесення змін до нормативно-правових актів, на основі яких безпосередньо здійснюється правове регулювання об’єктів інтелектуальної власності.
Отже, перш за все необхідно гармонізувати строки охорони авторського права і суміжних прав до європейських. Це має відбуватися відповідно до Директиви № 93/98/ЄЕС від 29 жовтня 1993 р. Законодавству України в цьому аспекті слід уточнити строки гармонізації охорони фотографічних творів; строки охорони наукових праць та критичних публікацій, які стали надбанням суспільства. Правова охорона комп’ютерних програм на території ЄС здійснюється відповідно до Директиви 91/250/ЄЕС від 14 травня 1991 р., саме тому положення українського законодавства має бути приведено у відповідність до зазначеної Директиви.
Не врегульованими в законодавстві нашої держави залишається низка питань стосовно вільного використання об’єктів авторського права і суміжних прав при застосуванні технологічних процесів у випадку перехідного або супровідного відтворення (Директива 2001/29/ЄC) тощо. Охорона промислових зразків передбачається Директивою № 98/71/ЄС від 13 жовтня 1998 р. Є відсутніми в законодавстві України певні норми у сфері регулювання промислових зразків. Законодавство України має бути суттєво змінено щодо відмови від критерію «естетична чи ергономічна цінність» під час оцінки патентоспроможності промислового зразка та введення замість цього такої умови патентоспроможності як «індивідуальний характер промислового зразка». Також слід закріпити положення стосовно неможливості надання охорони промисловим зразкам, які виконують винятково технічну функцію, а також промисловим зразкам з’єднувальних компонентів. Строк охорони промислових зразків має бути збільшено з 15 до 25 років.
Отже, проаналізований стан наближення українського законодавства до правової системи ЄС дозволяє виявити ті проблеми, що постали перед нашою державою, і запропонувати підходи до підвищення ефективності цього процесу.
Література:
1. Палюх І.П. Перспективи вдосконалення законодавства України з питань інтелектуальної власності [Електронный ресурс]. / І.П. Палюх. – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2007mart_palyuh.htm. - назва з екрану
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
