:: LEX :: ПЕРСПЕКТИВИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ  В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 27


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПЕРСПЕКТИВИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
 
30.11.2006 14:08
Автор: Трипольська Маргарита Ігорівна, студентка 4 курсу факультету підготовки кадрів для органів юстиції Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого
[Кримінальне право. Кримінальний процес. Криміналістика. Кримінологія]
Питання необхідності введення кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні є одним з найцікавіших й дискусійних. Слід сказати, що на теренах української правової думки дане питання здебільшого вважається вирішеним назавжди, причому не на користь запровадження даного інституту в національному кримінальному законодавстві. В Росії, де кримінальна відповідальність зазначених суб’єктів також не встановлена, на останніх науково – практичних конференціях звертається особлива увага на необхідності її введеня. Прикладом є виступ С.Г. Келійної на всеросійській науково – практичній конференції «Десять років Кримінальному кодексу РФ: переваги та недоліки» (дана конференція була проведена Інститутом держави та права РАН 20 січня 2006 р.).
Необхідно звернути увагу на те, що, якщо проблема кримінальної відповідальності юридичних осіб й підіймається в роботах вчених, то дані дослідження торкаються більш глобальних питань, а саме - доведення доцільності введення даного інституту та навпаки. Питання, яким саме чином кримінальна відповідальність юридичних осіб зможе знайти втілення в кримінальному законодавстві України у випадку її визнання в Україні, залишається доктринально майже невирішеним. Це означає, що достатньо великий зріз зазначеної проблеми залишається недослідженим.
На сьогоднішній день на розгляді в Верховній Раді України знаходиться законопроект № 2114 «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень». В пояснювальній записці до даного законопроекту необхідність введення відповідальності юридичних осіб обгрунтовується зобов’язаннями України за міжнародними нормативно – правовими актами такими, як Конвенція ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, Конвенція ООН про боротьбу з корупцією, Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією. В законопроекті мова не йдеться про саме кримінальну відповідальність юридичних осіб, проте правопорушення, за вчинення яких юридична особа підлягає відповідальності (пропонування та давання хабара посадовій, службовій особі державного органу або органу місцевого самоврядування; підкуп особи, яка не є посадовою, службовою особою державного органу або органу місцевого самоврядування, але виконує надані законом владні повноваження (приватного аудитора, нотаріуса, експерта, оцінювача, адвоката, арбітражного керуючого, незалежного посередника чи члена трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів); комерційний підкуп) та санкції, що мають застосовуватися до юридичних осіб у разі вчинення даних правопорушень (штрафи; заборона займатися певними видами діяльності; ліквідація юридичної особи ) фактично мають кримінально – правовий характер. Супутнім законопроектом № 2113 «Про засади запобігання та протидії корупції» встановлюються також додаткові обмеження щодо юридичних осіб, які притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, а саме: органи державної влади або органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, юридичні особи, що фінансуються з державного або місцевого бюджету не можуть надавати юридичним особам-правопорушникам кошти та майно протягом п’яти років з моменту набрання рішенням суду законної сили; також таким юридичним особам забороняється протягом п’яти років провадити діяльність від імені держави чи будь-яку іншу діяльність з надання державних послуг на договірних засадах; інформація про юридичних осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення має офіційно оприлюднюватися.
Цікавим є те, що в законопроекті «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» був використаний принцип ототожнення («ідентифікації» або «alter ego»), що притаманний як кримінальному праву країн англосаксонської правової системи (Великобританія, США), так і континентальної системи (Франція). Втілення цього принципу полягає в тому, що діяння вважається вчиненим юридичною особою в тому випадку, якщо воно вчинене винно керівником юридичної особи або іншою уповноваженою представляти її особою від імені та в інтересах юридичної особи. Відповідальність юридичної особи за проектом не виключає відповідальності особи фізичної та навпаки. При цьому, підставою відповідальності юридичної особи є наявність обвинувального вироку суду стосовно фізичної особи (вищезазначені особи: керівник або інша особа, що представляє інтереси юридичної особи).
Законопроектом передбачаються і підстави звільнення юридичної особи від відповідальності, якими є вимагання хабара та добровільне повідомлення про вчинене правопорушення до порушення кримінальної справи стосовно фізичної особи. Все це наводить на думку, що використання багатьох кримінально-правових інститутів в законопроекті, проте «обезобличчування» їх, пов’язано з неготовністю називати речі своїми іменами.
На мою думку, зазначений законопроект, незалежно від того буде він прийнятий вищим законодавчим органом країни, чи ні, свідчить про те, що ідея відповідальності юридичних осіб за діяння, що фактично в нашій державі завжди визнавалися злочинними, впровадження квазікримінальної, а далі й кримінальної відповідальності юридичних осіб є реальною та перспективною тенденцією. Якість та рівень наукових розробок в цій сфері відстає від даних тенденцій. Тому, на мою думку, якщо в Україні все ж таки колись і буде введено кримінальну відповідальність юридичних осіб, то «наука» не буде готова мобільно надати законодавцю якісний проект законодавчого втілення такого нового для вітчизняного кримінального права інституту. Тому на дану проблему не слід закривати очі, а питання кримінальної відповідальності юридичних осіб вважати закритим.
Відповідальність юридичних осіб, на мою думку, не повинна обмежуватися корупційними правопорушеннями, як це має місце в вищерозглянутому законопроекті. За наявності тенденцій виконання міжнародних зобов’язань України, які полягають в необхідності введення кримінальної відповідальності юридичних осіб, визначення, за скоєння яких саме злочинів юридична особа може підлягати кримінальній відповідальності є актуальним.
Аналізуючи чинний Кримінальний кодекс України, можна зробити висновок що об’єктивно юридична особа може бути визнана суб’єктом не всіх злочинів, передбачених його Особливою частиною. Звісно ж, суб’єктом таких злочинів, як умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини, зґвалтування, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків, притягнення завідоммо невинного до кримінальної відповідальності може бути лише фізична особа. Суб’єктами переважної кількості злочинів, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України цілком можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Визначення сфери злочинного стосовно юридичної особи у випадку визнання її суб’єктом злочину є одним з найважливіших питань на шляху побудови законодавчої конструкції кримінальної відповідальності юридичних осіб.
Вважаю, що до кола злочинів, за вчинення яких, на мою думку, юридична особа підлягає кримінальній відповідальності слід віднести: злочини в сфері господарської діяльності; проти довкілля; «комп’ютерні» злочини (або за чинним Кримінальним кодексом злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку); злочини проти виборчих, трудових, особистих прав і свобод людини та громадянина (такі як: перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь в референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача; порушення порядку фінансування виборчої компанії кандидата, політичної партії (блоку); грубе порушення законодавства про працю та угоди про працю; перешкоджання участі в страйку; невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат); деякі хабарницькі злочини (наприклад, давання хабара), тощо.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ СТВОРЕННЯ, РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ЗБУТУ ШКІДЛИВИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ
28.11.2006 11:26




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше