На сьогодні особливої актуальності набуває проблема профілактики злочинів і вивчення віктимності потенційної жертви дало підстави стверджувати, що їх об’єднують спільні риси, внаслідок існування яких особа має «схильність» до вчинення проти неї суспільно – небезпечного діяння. Особливу увагу в цій проблемі викликає питання щодо віктимності неповнолітніх як найбільш вразливої і соціально незахищеної верстви населення.
Основні теоретичні положення віктимної поведінки неповнолітніх досліджували такі видатні вчені – правознавці як Л.В. Франк, Д.В. Ривман, В.Я. Рибальська, В.І. Полубінський, В.Г.Мелкумов, А.А. Ткаченко та інші провідні науковці.
Цілком обґрунтованою є позиція Т.М. Вакулич, яка зазначає, що основними соціально - психологічними детермінантами віктимної поведінки неповнолітніх виступають неправильне виховання, невдалий шлюб батьків, домінування в сім’ї одного з батьків, соціальне відчуження дитини, а також низька самооцінка, нейротизм, травми, фобії [1].
Для здійснення запобігання віктимності неповнолітніх необхідно створення належних умов, а також вдосконалення кадрового потенціалуорганів опіки та піклування, розвиток ювенальної юстиції в Україні,зокрема, в її межах має бути введена посада «соціальний працівник – помічник судді» з розгляду кримінальних справ відносно неповнолітніх[2]. Соціальний працівник повинен виконувати ті функції, які визначені «Пекінськими правилами» [3,с.24-25].
На думку Р.М. Опацького, важливим напрямком в становленні ювенальної юстиції, а в контексті розглянутої нами проблеми запобігання віктимності неповнолітнього є соціальна підготовка дітей, які перебувають в спеціалізованих школах-інтернатах і які становлять особливу групу ризику [4, с.147].
Д.В. Рівман, В.С.Устінов, виділяючи 5 типів соціально-психологічної типології потерпілих (агресивний, активний, ініціативний, пасивний, некритичний та нейтральні типи) відносять неповнолітніх до некритичного типу потенційних жертв, пояснюючи це тим, що вирішальним аспектом стає некритичність як на основі особистих негативних рис, так і в силу позитивних, особливо в силу свого невеликого життєвого досвіду, низького рівня інтелектуального розвитку, невміння достатньо оцінювати ситуацію, яка призвела до спричинення шкоди [5, с.97].
На нашу думку, інститут ювенальної юстиції через діяльність соціального працівника повинен запобігати віктимності неповнолітнього такими основними способами:
- вжиття заходів до осіб щодо яких є законні підстави вважати, що вони надають неналежні умови для проживання своїх дітей або в разі вчинення батьками насильницьких дій;
- активне співробітництво соціального працівника з дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), який відкрив своє представництво в 1997 році і робить достатньо в напрямку покращення життя дітей на території України;
- акцентування уваги на отримання неповнолітніми психологічної допомоги в суспільних закладах, в яких більшість часу перебуває неповнолітній, формування психологічної стійкості внаслідок проведення заходів, які дають уявлення неповнолітньому про можливі випадки вчинення проти нього протиправних діянь.
Література:
1.Вивчення віктимності особистості неповнолітніх у психологічній літературі. – [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/780/94
2. Ювенальна юстиція – підсумки та проблеми -[ Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.juvenilejustice.ru/about/news/2012/3/new350
3.Мінімальні стандартні правила ООН з відправлення правосуддя відносно неповнолітніх(«Пекінські правила») // Советская юстиция. – 1991. – № 14. –С. 23–25.
4.Опацький Р.М. Особливості впровадження ювенальної юстиції в зарубіжних країнах / Р.М. Опацький// Право і суспільство. – 2012. – №2.- С.147
5.Ривман Д.В. Виктимология: [учебноепособие]/ Д.В. Ривман,В.С. Устинов.-СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2000.-332с.
e-mail: tatjana-mitschtenko@yandex.ua
________________________________
Науковий керівник: Карпушева Ія Юріївна, викладач кафедри кримінально-правових дисциплін Донецького юридичного інституту МВС України, кандидат юридичних наук
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
