:: LEX :: ВИМОГИ ДО СТОРІН ДОГОВОРУ ФРАНЧАЙЗИНГУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 20


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИМОГИ ДО СТОРІН ДОГОВОРУ ФРАНЧАЙЗИНГУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
 
16.06.2014 19:56
Author: Лопушанський Тарас Васильович, адвокат, голова адвокатського об’єднання «Ордер»
[Section 3. Civil and domestic law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law]

В Україні та країнах ЄС договір франчайзингу використовується у підприємницьких відносинах. Саме тому у більшості країн Європейського Союзу та в Україні на законодавчому рівні закріплена вимога, що сторонами цих договорів можуть бути виключно фізичні та юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.

Сторона, що надає за договором франчайзингу комплекс виключних прав (франшизу),   на англійський лад  іменуються франчайзер (franchisor), а сторона, що отримує франшизу, - франчайзі (franchisee). Відома українська дослідниця у галузі франчайзингу Г.В. Цірат визначає  сторони договору франчайзингу як франшизіар та франшизіат[1,с. 20 ]. Досить інформативно визначено сторони франчайзингу в німецькомовних країнах, а саме: Franchisegeber (франшизодавець), Franchisenehmer  (франшизоотримувач). 

У більшості країн ЄС та й в Україні до франчайзера як сорони договору франчайзингу на законодавчому рівні закріплено лише одну законодавчу вимогу: франчайзер повинен бути суб’єктом підприємницької діяльності. Однак у ряді країн ЄС до франчайзера є окремі специфічні вимоги. Так в Іспанії до франчайзера як сторони договору франчайзингу ставиться ще одна законодавча вимога. Зокрема в § 2 ст. 62 Закону №7/1996 «Про роздрібну торгівлю» закріплено, що будь-яка фізична або юридична особа, яка планує розвивати свій бізнес як франчайзер в Іспанії, має бути зареєстрованою в спеціальному реєстрі [2, c 47]. Правила ведення реєстру визначаються Декретом 2485/1998 Міністерства економіки та фінансів Іспанії від 13 листопада 1998 року [3].

Національний реєстр франчайзерів ведеться Головним управлінням внутрішньої торгівлі при Міністерстві економіки і фінансів Іспанії. Метою  реєстру є створення централізованої інформації відносно франчайзерів (як іспанських, так і зарубіжних), що функціонують в більш ніж одному автономному регіоні Іспанії. Інформація для реєстру повинна надаватися або урядом автономного регіону, в якому франчайзер має свій головний офіс, або самими франчайзерами, головні офіси яких знаходяться за межами Іспанії. 

Окрім того, що франчайзер повинен бути суб’єктом підприємницької діяльності, він також повинен бути власником комплексу виключних прав (франшизи). В Україні на відміну від Італії, Іспанії, Франції, Бельгії  на законодавчому рівні відсутній так званий інститут переддоговірного розкриття інформації франчайзером про склад франшизи, через що франчайзі при укладенні договору практично діє на власний ризик. Тому на практиці недобросовісний франчайзер може і не мати (бути власником ) мінімального складу франшизи. Якщо право на торговельну марку, винахід, корисну модель, промисловий зразок при укладенні договору франчайзер може засвідчити відповідними документами, то право на фірмове найменування і наявність комерційного досвіду документально підтвердити досить складно.  

У статті 1117 ЦК України закріплено, що сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізичні та юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності, з огляду на що франчайзером може бути як юридична так і фізична особа. Проте на практиці можливість фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності бути франчайзером  є досить проблематичною та неоднозначною. З цього приводу німецький дослідник франчайзингу А.Шульц зазначає: «хоча в окремих дослідженнях зустрічаються думки, що в принципі в ролі франчайзера можуть виступати фізичні особи, на практиці франчайзери - це завжди юридичні особи» [2, c.38]. 

Це підтверджує і наше дослідження каталогу франшиз України, а також аналогічні видання країн ЄС, де публікуються публічні оферти щодо пропозиції купити франшизу. Нам не вдалося знайти серед них жодного франчайзера в ролі фізичної особи. Як правило, це великі всесвітньовідомі компанії, нерідко транснаціональні корпорації, які володіють потужним як економічним, так й інтелектуальним капіталом. 

Складність франчайзингових відносин та надзвичайно важлива роль франчайзера у них на практиці зумовлюють ще ряд вимог до цієї сторони. Так, для того щоб франчайзер міг стати членом Британської асоціації франчайзингу (БАФ) і міг вважатися „повноцінним” франчайзером його франчайзинговий стаж повинен складати не менше двох років при наявності не менше ніж чотирьох франчайзі. Франчайзер, що не відповідає цій вимозі, може бути лише асоційованим членом БАФ. 

Відносно іншого суб'єкта договору франчайзингу - франчайзі можна сказати, що він, набуваючи права на використання комплексу виключних прав (франшизи) у підприємницькій діяльності, повинен бути фізичною або юридичною особою, яка є суб’єктом підприємницької діяльності. Окрім цієї вимоги, яка закріплена на законодавчому рівні, часто до франчайзі самими  франчайзерами ставляться ще й інші вимоги.  Такими вимогами можуть бути вимоги щодо наявності у франчайзі досвіду, приміщення, спеціальних знань тощо.

Варто зауважити, що незважаючи на досить значну як економічну, так і юридичну інтеграцію сторін, франчайзер та франчайзі залишаються юридично та економічно незалежними суб’єктами підприємницької діяльності.

Підсумовуючи вищенаведене, та враховуючи досвід Італії,Франції, Іспанії, Бельгії  на законодавчому рівні в України доцільно закріпити поряд з  вимогою до франчайзера ( правоволодільця) бути суб’єктом підприємницької діяльності ще вимогу  щодо необхідності франчайзеру бути власником комплексу виключних прав (франшизи), яка через інститут переддоговірного розкриття інформації повинна бути розкрита франчайзі (користувачу) при укладенні договору.




Література:

1. Цірат Г.В. Договори франчайзингу./ дисертація на здобуття наукового ступеня к.ю.н.: 12.00.03. – К. 2003. С. – 208.

2. Franchising in Europe/ Ed.by Mendelson M. - L.: N.Y.: Cassel, 1992. p.134

3. Ley 7/1996, de 15 de enero, de Ordenación del Comercio Minorista, BOE. Boletín Oficial del Estado, number 15 of 17 January 1996(núm. 156)

4. REAL DECRETO 2485/1998, de 13 de noviembre, por el que se desarrolla el artículo 62 de la Ley 7/1996, de 15 de enero, de Ordenación del Comercio Minorista, relativo a la regulación del régimen de franquicia, y se crea el Registro de Franquiciadores).// BOE. Boletín Oficial del Estado, 26 Noviembre 1998 (núm. 283)



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВО ВЛАСНОСТІ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
31.05.2014 13:45
ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС ПОЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1930 РОКУ
11.06.2014 12:53




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше