:: LEX :: ОКРЕМІ ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА КОМЕРЦІЙНЕ (ФІРМОВЕ) НАЙМЕНУВАННЯ В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 19


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОКРЕМІ ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА КОМЕРЦІЙНЕ (ФІРМОВЕ) НАЙМЕНУВАННЯ В УКРАЇНІ
 
30.05.2015 19:19
Author: Підгірна Вікторія Тарасівна, студентка Прикарпатського юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія»
[Section 3. Civil and domestic law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law]

В сучасних умовах постійного росту конкуренції питання захисту права на комерційне (фірмове) найменування вимагає належного правового забезпечення. Складною економічною ситуацією в державі обумовлені велика кількість правопорушень у даній сфері (у 2012 р. кількість справ щодо неправомірного використання комерційного (фірмового) найменування становила 5% від загальної кількості порушень щодо недобросовісної конкуренції, у 2013 р. – 7%, у 2014 р. – 4%) [1; 2; 3]. Проблеми реалізації права на комерційне (фірмове) найменування пов’язані з відсутністю ряду правових норм та наявністю колізій, з якими стикаються суб’єкти господарювання в процесі захисту своїх прав. Тому доцільним є усунення розбіжностей між нормами Цивільного та Господарського кодексів України та узгодження неточностей між ними, що забезпечить єдиний спільний державно-правовий механізм реалізації та захисту досліджуваного питання в Україні.

Питання правового регулювання та захисту права на комерційне (фірмове) найменування досліджували українські та російські вчені-цивілісти: П.С. Берзін, Р.В. Гуменний, Т.С. Демченко Р.О. Денисова, О.В. Дзера, 

В.О. Жаров, С.І. Іщук, А.О. Кодинець, В.М. Коссак, Ю.О. Кошова, 

І.В. Кривошеїна, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць, Н.М. Мироненко, С.В. Одінцов, М.В. Оніщук, Є.Ю. Отцевич, І.П. Палюх, В.В. Розенберг, О.Д. Святоцький, О.П. Сєргєєв, М.С. Суворов та інші, однак не всі проблеми є розв’язаними.

Згідно з діючим законодавством України юридична особа набуває права на комерційне (фірмове) найменування з моменту свого створення. Слід також відмітити, що фактично користування фірмою особа може здійснювати лише після її державної реєстрації. Тому, на нашу думку, необхідною є наявність єдиного реєстру, який би містив усі існуючі на території України комерційні (фірмові) найменування. Такі зведені відомості дозволяють уникнути тотожності (схожості) між вже існуючим та новоствореним комерційним (фірмовим) найменуваннями, а також зменшити кількість порушень, пов’язаних з недобросовісною конкуренцією при виникненні спорів.

Набуваючи право на комерційне (фірмове) найменування, юридична особа, водночас, набуває усіх прав власника. Слушною є думка 

І.В. Кривошеїної, яка під володінням визначає засновану на законі можливість особи мати у себе даний об’єкт, тобто комерційне (фірмове) найменування включається до актів юридичної особи та отримує грошову оцінку; під користуванням – можливість власника використовувати комерційне (фірмове) найменування шляхом вказівки в документах юридичної особи, використання на вивісках та в іншій діловій документації; під розпорядженням – можливість вирішення долі комерційного (фірмового) найменування, а саме передача його за договором комерційної концесії або шляхом відчуження разом із цілісним майновим комплексом підприємства [4, с. 103-104].

Загалом зміст права на комерційне (фірмове) найменування становлять майнові права інтелектуальної власності, закріплені ст. 490 Цивільного кодексу України (право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі, забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом) [5].

Разом з тим, закріплення таких прав не в повній мірі усуває проблеми, пов’язані з використанням права на комерційне (фірмове) найменування. Так, неузгодженим є питання щодо кола суб’єктів, які можуть мати комерційне найменування. Так, п. 2 ст. 90 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у встановленому законом порядку. Главою 43 «Право інтелектуальної власності на комерційне найменування» (ст. ст. 489-491) Цивільного кодексу України чітко не визначено коло суб’єктів права інтелектуальної власності на комерційне найменування, однак зі змісту норм цієї глави слідує, що ними є юридичні особи [5]. В свою чергу, п. 1 ст. 159 Господарського кодексу України визначає суб’єктом господарювання юридичну особу або громадянина-підприємця. При цьому громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім’я [6]. Отже, комерційне найменування можуть мати усі види юридичних осіб, навіть некомерційні юридичні особи та громадяни-підприємці. Такі неточності між цими кодексами слід узгодити і чітко визначити перелік суб’єктів цього права Цивільним кодексом України.

Комерційне найменування може використовуватись для того: 1) щоб було зрозуміло, якою підприємницькою діяльністю буде займатись відповідна особа; 2) щоб це комерційне найменування можна було відчужувати разом з продажем цієї юридичної особи та бізнесу; 3) для можливості передачі права користування комерційним найменуванням іншим особам, що здійснюється переважно шляхом укладення договору франчайзингу (комерційної концесії). Діюче законодавство України не закріплює можливості передачі права на використання цього найменування іншим особам, однак закріплення цього права було б доцільним.

Згідно з діючим законодавством України власники юридичних осіб мають право здавати їх в оренду. Так, згідно п. 4 ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство або його частина можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів [5]. Разом з тим, законодавство не закріплює порядок переходу права на комерційне (фірмове) найменування разом зі здачею в оренду відповідної юридичної особи, однак очевидно, що до орендаря разом із підприємством переходить і право на комерційне (фірмове) найменування. Тому споживачі та контрагенти цієї юридичної особи мають розуміти про перехід цих прав до іншої особи на умовах договору оренди, що слід закріпити у Цивільному кодексі України. Наприклад, закріпити норму, яка зобов’яже орендаря внести таке положення у вирізняльну частину найменування.

За загальним правилом право на комерційне найменування є невідчужуваним. Однак цивільним законодавством передбачено один випадок повного переходу права на фірму до іншої особи – його відчуження в складі підприємства, що продається. Крім того, чинне цивільне законодавство передбачає видачу дозволу на використання фірмового найменування у випадку комерційної концесії. Однак і тут залишається ряд питань, не врегульованих законом. Так, п. 5 ст. 1121 Цивільного кодексу України передбачено, що користувач зобов’язаний інформувати покупців найбільш очевидним для них способом про використання ним позначень правоволодільця за договором комерційної концесії [5]. Однак норма, яка б передбачала, яким чином має здійснюватися таке інформування, відсутня. На нашу думку, поширення таких даних має здійснюватися через засоби масової інформації. Крім того, на законодавчому рівні доцільно було б також більше захистити права користувача комерційного (фірмового) найменування (наприклад, варто передбачити можливість закріпити в договорі обов’язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території).

Що стосується долі комерційного (фірмового) найменування у випадках реорганізації юридичної особи, то у разі перетворення комерційне найменування має переходити до нової юридичної особи, але з обов’язковим внесенням змін про нову організаційно-правову форму в структурі найменування. Так, при злитті та приєднані юридичних осіб учасники можуть об’єднати свої комерційні найменування, обрати нове або продовжити використовувати комерційне найменування однієї з юридичних осіб, що існували раніше; при поділі юридичні особи можуть обрати нові комерційні найменування або використовувати попереднє найменування. В останньому випадку це можливо коли такі юридичні особи будуть діяти на різних ділянках ринку [6]. Однак слід зауважити, що юридична особа може й розширити сферу своєї діяльності, а це може призвести до змішування комерційних (фірмових) найменувань різних суб’єктів господарювання. Тому в даному випадку, новостворена юридична особа у вирізняльній частині найменування повинна вказати на відомості, що дозволять виділити її серед інших суб’єктів господарювання; при виділі юридичні особи мають обрати для себе нове комерційне  найменування, оскільки попереднє найменування зберігається за юридичною особою, зі складу якої вони виділились [6].

Провівши дослідження окремих питань реалізації права на комерційне (фірмове) найменування в Україні можна зробити наступні висновки. Проблеми оптимальної реалізації права на комерційне (фірмове) найменування в Україні полягають, в першу чергу, у відсутності єдиного узгодженого державно-правового механізму реалізації та захисту цього права. Невирішеними залишаються питання щодо кола суб’єктів, які можуть мати комерційне (фірмове) найменування; законом не закріплені усі реально існуючі можливості використання права на комерційне (фірмове) найменування, зокрема, не закріплено порядок переходу права на комерційне (фірмове) найменування разом з орендою певної юридичної особи, а також при реорганізації юридичної особи. Такі неузгоджені положення існують, насамперед, між нормами Цивільного та Господарського кодексів України. Ці проблеми обумовлюють велику кількість правопорушень, які виникають у зв’язку з недобросовісною конкуренцією, тому доцільно внести зміни в діюче законодавство України у досліджуваній сфері.

Література:

1. Звіт Антимонопольного комітету України за 2012 р. від 12 березня 

2013 р. № 175-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа:

http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=95114&.

2. Звіт Антимонопольного комітету України за 2013 р. від 14 березня  2014 р. № 131-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа:

http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=103172&schema=main.

3. Звіт Антимонопольного комітету України за 2014 р. від 12 березня  2015 р. № 6-рп [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа:

http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=110270&schema=main.

4. Кривошеїна І.В. Фірмове найменування: регулювання та правова охорона за законодавством України: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І.В. Кривошеїна. – Київ, 2007. – 204 с.

5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-41. – Ст. 356.

6. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 № 436-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 303.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше