МІСЦЕ ФІНАНСОВО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СУЧАСНІЙ ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ
06.12.2007 22:32
Author: Васнецова Яна Валеріївна, викладач кафедри історії та теорії держави і права, конституційного та адміністративного права Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці
[Financial law. Banking law]
Поняття відповідальності у широкому розумінні – це необхідність, обов’язок відповідати за свої дії, вчинки. На сьогоднішній день відповідальність розглядається багатьма науками. Так, наприклад, у філософії відповідальність розглядається як єдність внутрішніх спонукань особи і велінь обов’язку, форм зовнішнього та внутрішнього контролю чи взаємозв’язку здатності і можливості людини передбачити результати своїх дій, визнавати їх своїми [1. С. 499].
За своїм змістом відповідальність є широкою категорією, яка не обмежується лише юридичною відповідальністю. Поряд з юридичною відповідальністю існує соціальна, яка включає в себе моральну, політичну, партійну, церковну.
Отже, є два значення відповідальності:
- соціальна або неюридична відповідальність;
- юридична або спеціальна відповідальність.
У свою чергу соціальна та юридична відповідальність може виявлятися в позитивному та ретроспективному аспектах [2; С. 259].
Існують види юридичної відповідальності, такі як, конституційна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна, матеріальна, кримінальна.
Сьогодні в юридичній науці все частіше порушують питання щодо необхідності законодавчого закріплення фінансової відповідальності. Чинне законодавство прямо не вказує на існування фінансової відповідальності, зокрема норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року а також Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року.
За нормами даних нормативно-правових актів юридичні особи несуть фінансову відповідальність. На них накладаються грошові санкції за порушення податкових, бюджетних, митних норм.
У вітчизняному законодавстві немає загального визначення поняття „фінансова санкція”, як і переліку видів фінансових санкцій, що загострює проблему їхнього застосування. До фінансових санкцій можна віднести фінансовий штраф, пеню, призупинення бюджетних асигнувань.
Фінансова санкція розглядається як штрафний засіб державного примусу, виражений у грошовій формі, що має кратний чи абсолютно визначений характер, і який застосовується уповноваженим державним органом до порушника фінансово-правової норми з метою реалізації суспільних інтересів під час фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування [2; С. 80].
Фінансові санкції можна поділити на групи за їх однорідністю, тож виділяють фінансові санкції за: 1) порушення бюджетного законодавства; 2) порушення порядку ліцензування; 3) порушення податкової дисципліни та податкового законодавства; 4) порушення касової дисципліни; 5) порушення законодавства про цінні папери та фондову біржу; 6) порушення законодавства про торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами; 7) порушення законодавства про рекламу; 8) порушення санітарного законодавства; 9) порушення законодавства про захист прав споживачів; 10) порушення законодавства про страхування; 11) порушення законодавства про торговельну діяльність; 12) порушення законодавства про авторське право й суміжні права; 13) порушення законодавства про приватизацію та містобудування; 14) порушення законодавства про пожежну безпеку; 15) порушення законодавства про грошовий обіг; 16) порушення законодавства про господарську діяльність; 17) порушення законодавства про електроенергетику, тепло- і водопостачання; 18) порушення валютного законодавства; 19) порушення антимонопольного законодавства тощо [2; С. 80].
Особливість фінансової відповідальності - не характерний для інших принцип презумпції винуватості суб’єкта фінансово-правової відповідальності. Специфіка фінансової відповідальності полягає також у тому, що рішення про накладання фінансових санкцій може бути прийнято як державним органом, так і правопорушником.
Отже, фінансова відповідальність - це вид юридичної відповідальності, що виникає у зв’язку зі вчиненням правопорушення у сфері фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування та полягає в обов’язку суб’єкта правопорушення зазнати певних позбавлень майнового характеру, пов’язаних із застосуванням до нього фінансових санкцій [3; С. 78].
Джерела:
1. Філософія права / За ред. Джоела Фейнберга, Джулса Каземена; Пер. з англійської П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2007. – 1256.
2. Теория государства и права Под редакцией А.И. Денисова. – Издательство Московского университета. – М., 1972. – 523 с.
3. Музика О.А. Фінансове право: Навч. посіб. – 2-е вид., доп. і переоб. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 260 с.
4. Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.
5. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – Київ: Прецедент: Моя книга, 2006. – 440 с.
6. Ксенко Р.А. Фінансові санкції за законодавством України: Монографія/ Відповід. Ред. Д.М. Лук’янець. – К.: Дакор, КНТ, 2007. – 168 с.
7. Фінансове право України: Навчальний посібник / За заг. ред. В.К. Шкарупи, Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2007. – 256 с.
8. Фінансові санкції за законодавством України: Зб нормат. актів / Відп. ред. В.С. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 2001 – 416 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
