Проблема виявлення, розкриття та розслідування злочинів є однією з нагальних проблем, що стоять перед правоохоронними органами нашої держави.
Ефективність боротьби зі злочинністю значною мірою залежить від згуртованості правоохоронних органів та зближення різних напрямів їх функціонування. В першу чергу, це стосується органів досудового розслідування та оперативних підрозділів органів Національної поліції.
Адже проблеми взаємодії оперативно-розшукових та слідчих підрозділів є однією з причин недостатнього виявлення, розкриття та розслідування злочинів.
Так як, швидке та повне розслідування і розкриття кримінальних правопорушень досягається шляхом поєднання зусиль усіх органів та підрозділів органів внутрішніх справ, забезпечення належного рівня їх взаємодії, відповідно до вимог законодавства щодо отримання, збирання, накопичення та використання інформації про осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, а також події і факти, які можуть сприяти їх розслідуванню і розкриттю, що є невід'ємним завданням для всіх без винятку працівників органів внутрішніх справ [2].
Однак, на стадії досудового розслідування не завжди слідчому вдається зібрати інформацію про особу злочинця саме завдяки слідчим (розшуковим) діям, тому в КПК України передбачено на такий випадок використання негласних слідчих (розшукових дій), під якими законодавець розуміє - різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК. Підставами для їхнього проведення є випадки, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб [1, ст. 246].
У відповідності до чинного законодавства проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України[1, ст. 246].
Тобто, оперативні працівники на підставі доручення слідчих підрозділів проводять негласні слідчі (розшукові) дії, з метою отримання відомостей про злочин чи особу яка його вчинила.
Проте законодавцем, не досконало розроблена тактика та методика взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Незважаючи на наявні рекомендації, вироблені наукою і невеликою практикою, все ще відзначається відомча роз’єднаність, неузгодженість дій слідчого і оперативних працівників
Література:
1. Кримінальний процес: підручник[Текст] / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Румянц та ін.; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. – Х.: Право, 2013. – 824 с.
2. Про затвердження Змін до Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень: Наказ МВС України 23.06.2015 № 748.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
