:: LEX :: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 61)

Date of conference

16 May 2024

Remaining time to start conference 21


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
 
24.04.2008 20:52
Author: Еннан Руслан Євгенович, аспірант Одеської національної юридичної академії, консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя
[Law of intellectual ownership and his defence. Informative law]
У широкому значенні під поняттям «інтелектуальна власність» необхідно розуміти права на результати інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній та художній сферах. Цивільний кодекс України (ЦК) від 16 січня 2003 р. вперше нормативно закріпив визначення терміна «інтелектуальна власність». Так, відповідно до ст. 418 ЦК України, під інтелектуальною власністю розуміється право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншими законами України.
Отже, право інтелектуальної власності визнається державою шляхом закріплення його в законі, воно підлягає захисту та охороні у встановленому законом порядку; право інтелектуальної власності пов’язується з певними об’єктами, які визначаються законодавством.
Право інтелектуальної власності в об’єктивному розумінні – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення, використання та охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Право інтелектуальної власності у суб’єктивному розумінні – це право суб’єкта на володіння, користування та розпорядження належним його відповідно до закону результатом інтелектуальної, творчої діяльності.
Таким чином, враховуючи наявність у чинному законодавстві України низки питань, пов’язаних із правом особи на об’єкт права інтелектуальної власності, відпорною правомочністю щодо такого об’єкта, порядком набуття права інтелектуальної власності на цей об’єкт, способами захисту цього права тощо, вбачається за необхідне визначення місця права інтелектуальної власності у правовій системі та системі права України, і виходячи з цього, можливість формулювання безпосередньо визначення права інтелектуальної власності.
Враховуючи наявність відносно самостійної сукупності норм та інститутів права інтелектуальної власності, що регулюють сферу однорідних суспільних відносин за допомогою специфічних методів правового регулювання, можна говорити про становлення сьогодні в системі національного права України – нової самостійної комплексної галузі права – права інтелектуальної власності.
Її комплексний характер обумовлений низкою підстав, зокрема, на застосуванні таких методів правового регулювання відносин, як – диспозитивний, імперативний, метод заохочення, метод автономії та рівності сторін тощо. Тобто, юридичний інструментарій, який застосовується при регулюванні суспільних відносин у галузі інтелектуальної, творчої діяльності, не обмежується методами правового регулювання, притаманними цивілістичним наукам. Адже для їх регулювання використовуються також методи, що притаманні для правового регулювання публічних галузей права. Крім того, ця галузь права представлена відносно самостійними інститутами, кожен з яких має свої особливості, зумовлені специфікою самих об’єктів права інтелектуальної власності.
Так, до інститутів права інтелектуальної власності належать: 1) авторське право та суміжні права; 2) право промислової власності (патентне право); 3) засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг; 4) нетрадиційні (інші) об’єкти права інтелектуальної власності; 5) новітні тенденції в розвитку інтелектуальної власності.
Отже, з огляду на вищезазначене, можна сказати, що право інтелектуальної власності – це самостійна комплексна галузь права, яка перебуває на стадії свого формування, являє собою сукупність норм права, які регулюють суспільні відносини, пов’язані зі створенням об’єктів права інтелектуальної власності, а також набуттям, здійсненням та захистом права на ці об’єкти.

e-mail – ennan@rada.gov.ua, kraft5@mail.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше