:: LEX :: АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ТА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ СТОСОВНО СПЛАТИ ПОДАТКУ НА РЕПАТРІАЦІЮ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 19


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ТА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ СТОСОВНО СПЛАТИ ПОДАТКУ НА РЕПАТРІАЦІЮ
 
06.12.2018 20:33
Author: Прядко Альона Олегівна, студентка юридичного факультету Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
[Section 2. Constitutional law. Constitutional judicial law. International law. Administrative law. Administrative judicial law. Custom and tax law. Municipal law]

Податки на доходи нерезидентів (так званий податки на репатріацію) сплачується не перший рік. Однак досі існують проблеми, пов'язані із застосуванням норм міжнародного права в частині звільнення від цих податку.

Правила сплати податку на доходи нерезидентів регламентує п. 141.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ податок на доходи нерезидента утримує резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності.

З цього випливає, що податок на репатріацію утримується всіма юридичнмини особами незалежно від того є вони платниками податку на прибуток чи ні. Це стосується і неприбуткових організацій та операторів спільної діяльності. Так, податок на репатріацію утримують з доходів нерезидента. До нерезидентів відповідно до пп. 14.1.122 ПКУ належать: а) іноземні компанії, установи, організації інших держав, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичних осіб, які не є резидентами України.

Доходи нерезидента з джерелом винекнення в Україні, з яких утримують податок на репатріацію, перераховані в пп. 141.4.1 ПКУ. Переважно це «пасивні» доходи, до яких належать: відсотки, роялті, лізингова або орендна плата і т.п. А ось доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, передані, виконані, надані резиденту від такого ж нерезидента до оподатковуваних доходів не відносять. Так що оплата нерезиденту товарів (робіт, послуг) за імпортними договорами проходить без сплати податку на репатріацію. 

Тим часом є ряд "спірних" доходів, порядок оподаткування яких роз'яснюють податківці. Зокрема, на їхню думку, резидент зобов'язаний утримати податок на репатріацію при виплаті доходу нерезиденту: 1) за договором лізингу/оренди нерухомого майна за межами митної території України; 2) за договором оренди сервера у нерезидента; 3) у вигляді штрафів, пені, неустойки; 4) при реінвестиції дивідендів, спрямованих на збільшення статутного капіталу; 5) від продажу нерезидентом належного йому нерухомого майна на території України; 6) у вигляді членських внесків на користь нерезидента; 7) у вигляді брокерського, комісійної або агентської винагороди нерезидента; 8) у вигляді відсотків по кредиту/позиці шляхом зарахування в рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту/позики; 9) при погашенні векселя резидентом нерезиденту у вигляді суми дисконту за таким векселем.

Ставка податку становить 15% (пп. 141.4.2 ПКУ), при цьому вона не залежить від того, на якій системі оподаткування знаходиться особа, яка виплачує дохід нерезиденту. У той же час на ставку податку можуть вплинути норми міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюють виплати.

Україною укладено численні міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, згідно з якими резидентам інших держав надають податкові пільги. Вони діють більше ніж з 70 країнами світу.

Однак податковими контролюючими органами нерідко висувається вимога про дотримання умов, не передбачених міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, для застосування податкової пільги, передбаченої таким міжнародним договором. Тобто посилання контролюючих органів на відсутність підтвердження бенефіцірності отримувача доходу нерезидента.

З одного боку, законодавство (п. 103.2 ПКУ) передбачає право особи самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на момент виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент - бенефіціарний (фактичний) одержувач (власник) доходу. Але з іншого - законодавство (п. 103.4 ПКУ), визначаючи підстави для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження в Україні, не передбачає в їх числі підтвердження бенефіціарним одержувача доходу.

Це є колізією в українському законодавстві яка ставить цілком логічне питання перед платниками податків: чи повинен резидент мати підтвердження бенефіціарним нерезидента - отримувача доходу з урахуванням того, що в переліку з п. 103.2 ПКУ такої вимоги немає? 

Єдине на що можна посилати в такій ситуації це постанови Верховного Суду від 22.10.18 у справі № 815/3364/17, від 14.08.18 р у справі № 817/1045/17 та від 21.03.2018 року по справі № 803/1005/17.

Виходячи з цього законодавство не вимагає наявності у резидента, що виплачує дохід нерезиденту, підтвердження того, що нерезидент - отримувач доходу є бенефіціарним власником доходу. Тобто обов'язок доведення відсутності «бенефіціарним» покладено на контролюючий орган. Але якщо контролюючий орган має підтвердження зворотного, тоді у резидента – платника податків виникає обов'язок спростувати це шляхом надання відповідних доказів.

Література: 

1. Карпова В. Налог на репатриацию: правила уплаты [Текст] / В. Карпова // Все о бухгалтерском учете. – 2018. - № 105. – ст.. 3-8

2. Кварацхелия М. Как м корда определять, что нерезидент – фактический владелец дохода [Текст] / М. Кварацхелия // Все о бухгалтерском учете. – 2018. - № 105. – ст.. 34-37

3. Податковий кодекс України. З останніми змінами та доповненнями. Редакція від 25.11.2018 // - Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. // Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної ради України © 1994-2018. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 - заголовок з екрану

_________________________

Науковий керівник: Мізіна Ірина Валеріївна, кандидат наук господарського управління, доцент, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПЛАН BEPS: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ
14.12.2018 13:56
ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕНІСТЬ ПРАВОВОЇ НОРМИ
13.12.2018 12:25
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
13.12.2018 12:02
ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДОБРОВІЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД»
10.12.2018 17:37
СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
09.12.2018 15:30
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КОНЦЕПЦИИ АДМИНИСТРАТИВНОЙ РЕФОРМЫ В РЕСПУБЛИКЕ УЗБЕКИСТАН
09.12.2018 15:09
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕУЛЮВАННЯ ВИБОРІВ ДО МІСЦЕВИХ ПАРЛАМЕНТІВ У КОРОЛІВСТВІ ІСПАНІЯ
06.12.2018 20:30




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше