:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА ДОКАЗУВАННЯ ПО СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 19


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА ДОКАЗУВАННЯ ПО СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
 
25.09.2008 10:44
Author: Толкачов Дмитро Ігорович, аспірант другого року навчання кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
[Civil and domestic law. Civil procedure. Commercial law. International private law]
Останнє десятиліття питання відшкодування моральної шкоди стає все дедалі актуальнішим. Практика не стоїть на місці і якщо раніше сформулювати принципи визначення самої моральної шкоди та її відшкодування було дуже важко, то зараз ми можемо спостерігати за певними доробками в цій сфері.
Так, відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
В то же час „білих плям”, які зараз присутні в цій сфері вистачить ще на досить великий термін вивчення. В площині не достатньо визначеного лежить такий елемент інститут відшкодування моральної шкоди, як причинно-наслідковий зв’язок між противоправним діянням, його наслідками, та сумою яка підлягає відшкодуванню.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Більш детальні рекомендації вказані у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”. Зокрема, Пленум Верховного Суду України, вказує на обов’язок з’ясування судом обставин пов’язаних з тим, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Але при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З одного боку, такі засади є цілком демократичними, але в той же час породжують неоднозначність практики, оскільки кожен суддя оцінює обставини подібної справи суб’єктивно. Тому, метою подальшого вивчення повинен стати саме аналіз та структуризація вищевказаних причинно-наслідкових зв’язків у сфері відшукування шкоди, та їх впливу на суми, які підлягають відшкодуванню.

Література:
1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”;
2. Конституція України від 28.06.1996 р. – ВВР. – 1996. – № 30.
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. – ВВР. – 2003.
4. Цивільне право України: Підручник / Під ред. Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003.

e-mail: dtolkachov@yandex.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РЕЙДЕРСТВО: ИНСТРУМЕНТ ЭКОНОМИКО-ПРАВОВОГО МАНИПУЛИРОВАНИЯ
29.09.2008 14:29




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше