Законодавче регулювання реорганізації акціонерних товариств, які є найбільш поширеною організаційно-правовою формою здійснення підприємницької діяльності в Україні, є важливим елементом правового забезпечення господарської діяльності в Україні. Розглянемо особливість реорганізації акціонерних товариств в Україні та дослідимо основні правові норми, що регулюють процес злиття, змінити типу, приєднання, поділу, перетворення, виділу акціонерних товариств. У правовій доктрині виділяють два основні шляхи реорганізації акціонерних товариств – злиття та приєднання. Отже, реорганізація – це перебудова акціонерного товариства шляхом злиття або приєднання.
Процеси злиття та приєднання часто вважаються тотожними поняттями. Проте, злиття – це процес поєднання двох або більше господарюючих одиниць, у результаті якого утворюється нова, об’єднана одиниця. А приєднання – це також поєднання двох або більше підприємств, але в результаті якого одне з них стає власником решти підприємств, і всі підприємства залишаються юридично самостійними господарюючими одинцями [6, 7].
Питанню реорганізації акціонерних товариств у формі злиття та приєднання присвячені статті 104-107 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України). У положеннях ст. 104 ЦК України визначено, що товариство припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації [1]. Тобто, злиття та приєднання виступають самостійними способами припинення юридичної особи. Господарський Кодекс України (далі – ГК України) не наводить більш ґрунтовного поняття регулювання злиття та приєднання. У ст. 56 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання може бути утворений шляхом злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій); а ст. 59 обмежується загальною нормою про те, що припинення суб’єкта господарювання здійснюється відповідно до закону. У частині 1 ст. 91 цього кодексу вказується, що господарське товариство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації [2].
Закон України «Про господарські товариства», що визначає правовий статус корпоративних товариств взагалі не містить положень, які б регулювали процедуру реорганізації господарських товариств, обмежуючись нормою, яка вказує, що припинення товариства здійснюється в порядку встановленому законом (ст.19 Закону) [3]. Сутність понять злиття та приєднання наводиться в Законі України «Про акціонерні товариства». А саме в частині 1 ст. 79 Закону вказано, що одним із шляхів припинення акціонерного товариства є передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим акціонерним товариствам – правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення) [4]. Отже, цей Закон визначає злиття способом створення акціонерного товариства, а приєднання – способом його припинення, що не в повній мірі перекликається з положеннями Цивільного Кодексу України.
Ще одним нормативн0-правовим актом, де можна знайти положення про злиття та приєднання є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». В цьому нормативному акті наведений перелік документів, що є необхідними для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті реорганізації та створення нової юридичної особи (в результаті злиття) або внесення змін про юридичну особу (до якої здійснюється приєднання) [5]. Визначення понять злиття та приєднання також відсутнє у даному нормативно-правовому акті, натомість він регламентує процедурні питання державної реєстрації припинення, створення, внесення змін до установчих документів юридичних осіб, які беруть участь у реорганізації.
Таким чином, робимо висновок що, питанню реорганізації акціонерних товариств присвячено чимало нормативно-правових актів – це і кодифіковані акти України, і закони, і підзаконні нормативно-правові акти. У деяких нормативно-правових актах законодавець по-різному визначає поняття злиття та приєднання – такі, як концентрація суб’єкта господарювання та реорганізація наприклад, аналіз правових норм, що регулюють питання реорганізації акціонерних товариств в Україні, свідчить про часткове регламентування поняття злиття, тотожне поняттю приєднання, і про повну відсутність у термінологічній базі законодавства поняття «поглинання», через що законодавство пор акціонерні товариства потребує узгодження з положеннями загальних законодавчих актів, зокрема ЦК України.
Література:
1. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 25.09.2018 р.)
2. Господарський кодекс України: Закон України від 16. 01. 2003 р. № 436-XV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15
3. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12
4. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р. № 514-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17
5. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: Закон України від 15. 05. 2003 р. № 755- 15. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15
6. Депамфилис Д. Слияния, поглощения и другие способы реструктуризации предприятия / Дональд Депамфилис / Пер. с англ. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2007. – 960 с.
7. Рид Ф. Искусство слияний и поглощения / Стэнли Фостер Рид, Александра Рид Лажу / Пер. с англ. – 3-е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. – 957 с
________________
Науковий керівник: Шимон Світлана Іванівна, доктор юридичних наук, доцент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
