Ключові слова: НКРЕКП, Конституційний суд, правовий статус, дострокове припинення повноважень, незалежний орган, ротація членів НКРЕКП.
Нещодавно на законодавчому рівні правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НРКЕКП) було суттєво змінено.
19 грудня 2019 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» № 394-IX [1] (далі – Закон щодо забезпечення конституційних принципів). Він набрав чинності 29 грудня 2019 року.
Закон щодо забезпечення конституційних принципів здебільшого спрямований на внесення змін до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540-VIII від 22 вересня 2016 року [2] (далі – Закон про НКРЕКП).
Слід зазначити, що підґрунтям для прийняття Закону щодо забезпечення конституційних принципів було Рішення Конституційного суду України № 5-р/2019 від 13 червня 2019 року [3], яким деякі положення Закону про НКРЕКП було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Передбачалось, що такі положення Закону про НКРЕКП втратять чинність 31 грудня 2019 року. Це означало б зупинення функціонування НКРЕКП як Регулятора у сферах електроенергетики, газу, комунальних послуг. Тому якраз для запобігання зазначеній ситуації було прийнято Закон щодо забезпечення конституційних принципів.
Проте слід наголосити, що прийняття Закону щодо забезпечення конституційних принципів не лише не вирішило головного питання, а саме проблему незалежності НКРЕКП, але і створило додаткові проблемні питання.
Слід почати з проблеми статусу НКРЕКП, як незалежного органу. Після внесених змін до Закону про НКРЕКП замість незалежного державного органу НКРЕКП став постійним центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Однак це не відповідає положенням європейського законодавства.
Так, відповідно до інтерпретаційної записки Європейської Комісії щодо регуляторних органів у сфері електроенергетики від 22 січня 2010 року до Директиви 2009/72/ЕС від 13 липня 2009 року, передбачено наступне:
- залежність від уряду або будь-яких інших державних установ є недоліком в системі принципів незалежності регулятора;
- ефективність регулювання є обмеженою через відсутність незалежності від уряду та недостатніх повноважень і свободи дій;
- незалежність від уряду важлива для уникнення захисту та підтримки «національних чемпіонів», а також запобігання впливу на рішення регулятора політичних міркувань.
Нагадаємо, що зазначену Директиву 2009/72/ЕС Україна повинна імплементувати у своє внутрішнє законодавство.
Така проблема є вагомою з огляду на те, що багато великих підприємств, які здійснюють свою діяльність у сфері електроенергетики, мають державну форму власності і є ключовими учасниками ринку електричної енергії. Тому залишення НКРЕКП у складі центральних органів виконавчої влади може призвести до порушення рівності умов для учасників ринку електричної енергії, а саме до порушення принципу вільної конкуренції.
Наступною проблемою є питання дострокового припинення повноважень членів НКРЕКП. Відповідно до Закону щодо забезпечення конституційних принципів, однією з підстав для дострокового припинення повноважень члена НКРЕКП є встановлення факту порушення ним вимог законів, що регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Проте дана підстава не містить чіткого формулювання, тому можуть виникати зловживання щодо звільнення членів НКРЕКП.
Ще одним проблемним аспектом є питання ротації членів НКРЕКП. Закон щодо забезпечення конституційних принципів фактично урівняв тих членів НКРЕКП, які призначалися за звичайною процедурою та тих членів НКРЕКП, які були призначені тимчасово.
Варто наголосити також на неузгодженості положень Закону щодо забезпечення конституційних принципів із положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» [4].
Закон щодо забезпечення конституційних принципів передбачає, що НКРЕКП розробляє та затверджує правила ринку, правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та зміни до них. Однак це суперечить положенням Закону України «Про ринок електричної енергії». Ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає, що правила ринку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором, а правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.
Таким чином, для забезпечення функціонування НКРЕКП як незалежного органу необхідно внести зміни до Конституції України. Важливо також правильно врегулювати питання ротації членів НКРЕКП та детально встановити підстави для дострокового припинення повноважень члена НКРЕКП. Крім того, необхідно узгодити положення Закону про НКРЕКП із положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії».
Література:
1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» № 394-IX від 19 грудня 2019 р. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-20
2. Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540-VIII від 22 вересня 2016 р. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19
3. Рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 у справі № 1-17/2018(5133/16) – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-19
4. Закон України «Про ринок електричної енергії» 2019-VIII від 13 квітня 2017 р. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
