ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ВИКЛЮЧНИХ МАЙНОВИХ ПРАВ НА СЛУЖБОВІ ВИНАХОДИ
24.03.2010 16:10
Author: Яшарова Марія Миколаївна, аспірантка Приазовського державного технічного університету, асистент кафедри інтелектуальної власності і права
[Law of intellectual ownership and his defence. Informative law]
У відношенні до службових винаходів окрім загальних норм, що регулюють виключні права на винаходи та захист цих прав, слід враховувати відносини між працівником – автором службового винаходу та роботодавцем. Так, згідно зі ст. 429 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. [1] Причому, згідно із ст. 464 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. А за ст. 9 Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» право на одержання патенту на службовий винахід має роботодавець винахідника. Отже, виходить колізійність правових норм. З одного боку в одній нормі ЦК України закріпляється спільність майнових прав винахідника та його роботодавця. З іншого блоку, в іншій нормі формулюється закріплення майнових прав за володільцем патенту, яким безпосередньо виступає роботодавець. Відповідно, й усі майнові права, які витікають із запатентованого винаходу також відносяться до роботодавця. Отже, запинимося більш детальніше на особливостях розподілу майнових прав між винахідником та роботодавцем. Так, особливий порядок набуття роботодавцем виключних майнових прав на створені його працівником службові винаходи ґрунтується на загальному правилі, сутність якого полягає в тому, що для набуття майнових прав на будь-які результати творчої інтелектуальної діяльності свого працівника (зокрема, на службові винаходи) роботодавець протягом встановленого терміну повинен вчинити ряд передбачених спеціальним законом дій, спрямованих на отримання охоронного документа на створений його працівником службовий винахід.
Іншими словами, роботодавець повинен реалізувати своє право на закріплення за ним виключних майнових прав на службовий винахід шляхом отримання у встановленому законом порядку відповідного охоронного документа. Поряд з цим спеціальними законами передбачається також обов’язок роботодавця укласти з працівником, який створив службовий винахід, письмовий договір щодо розміру та умов виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винахід. [2]
Таким чином, можна констатувати, що за нормами спеціальних законів урегулювання відносин між роботодавцем та працівником з приводу створення «службових винаходів» та розподілу виключних майнових прав на них здійснюється відповідно до таких загальних принципів:
1. «Службовими винаходами» визнаються створені працівником у зв’язку з виконанням трудового договору винаходи за наявності хоча б однієї із необхідних умов, передбачених Законом України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».
2. Роботодавець набуває виключних майнових прав на створений працівником службовий винахід тільки за умови вчинення ряду дій, передбачених Законом України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», вчинення яких є необхідним і достатнім для набуття виключних майнових прав на службовий винахід.
3. За відсутності умов для визнання службовим створеного працівником винаходу або у разі невчинення роботодавцем дій, передбачених Законом «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», спрямованих на отримання охоронного документа та набуття виключних майнових прав на службовий винахід, право на отримання охоронного документа та всі майнові права за ним визнаються за працівником, який його створив.
У підсумку можна зазначити, що ч. 2 ст. 429 ЦК України визначає принцип розподілу виключних майнових прав на винахід між працівником, який його створив, і його роботодавцем без урахування того, що винаходи набувають правової охорони після отримання відповідного охоронного документа, який є підтвердженням володіння особою, що його отримала, виключними майновими правами інтелектуальної власності. Відповідно ж до норм Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» першочергове право на отримання охоронного документа на службовий винахід визнається за роботодавцем, а не за його працівником. Відповідно виключні майнові права відносяться до роботодавця, а за працівником зберігаються лише немайнові права, та право на винагороду за службовий винахід.
Література:
1. Коментар ЦК України. – К., 2005
2. В. В. Соловйова Колізії правозастосування, що виникають при класифікації службовими об’єктів права інтелектуальної власності та набутті роботодавцем і працівником майнових прав інтелектуальної власності на них // http://ebk.net.ua/Book/SPravo/index.htm
e-mail: mariy-yasharova@rambler.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
