:: LEX :: ГЛАВА ДЕРЖАВИ ЯК СУБ’ЄКТ ВТІЛЕННЯ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА У ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 20


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ГЛАВА ДЕРЖАВИ ЯК СУБ’ЄКТ ВТІЛЕННЯ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА У ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС
 
03.10.2010 16:32
Author: Житник Оксана Олександрівна, здобувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави та права ім. В.М. Корецького
[Theory and history of the state and law. History of political and legal studies. Philosophy of law]
У вузькому значенні верховенство права в українському державотворенні розглядається як визначене нормами Основного Закону держави, іншими правовими актами, забезпечення дотримання основних прав і свобод людини і громадянина.
Широке розуміння цього поняття закладає основну преференцію: при встановленні правового регулювання виходити за межі розуміння позитивного права і при формулюванні відповідних позицій дотримуватися верховенства моральних норм справедливості.
Конституція України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8).
Розуміння змісту поняття „верховенство права“ було надано в Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп (справа про призначення судом більш м’якого покарання), яке означає „панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об’єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України“.
Спираючись на концепцію ідеології державотворення в Україні [1], під поняттям „державотворення“ розуміється система ідей, принципів, норм, установок, ідеалів, цілей, що прийняті для всіх громадян держави і орієнтують їх на забезпечення цілісності і міцності держави, консолідації нації, економічне і культурне піднесення.
В Конституції України задекларовано, що Україна є правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3); права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21); кожен має право на повагу до його гідності (частина перша статті 28) тощо.
Главі держави надано конституційні повноваження щодо забезпечення дотримання принципу верховенства права в контексті українського державотворення, які він реалізує, опираючись на положення статей 102, 106 Конституції України, зокрема, звертаючись з посланням до народу про внутрішнє і зовнішнє становище України (пункт 2), призначаючи всеукраїнський референдум щодо змін до Основного Закону України, проголошуючи всеукраїнський референдум за народною ініціативою (пункт 6), зупиняючи дію актів Уряду з мотивів їх невідповідності Конституції України (пункт 15), а також, зокрема, вирішуючи питання щодо помилування [3], заходів з облаштування осіб, депортованих за національною ознакою та їх нащадків [4], забезпечення гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування [5], притягнення посадових осіб до відповідальності [6], невідкладних заходів з подолання бідності [7].
Однією зі складових принципа „верховенства права“ є те, що „верховенство конституційних норм поширюється на всі сфери державної діяльності, в тому числі і на законотворчий процес. Верховна Рада України, приймаючи закони, не має права допускати невідповідностей щодо будь-яких положень, прямо закріплених в Конституції України“ (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 1997 року № 7-зп у справі про Рахункову палату).
Як зазначає професор П. Рабінович, „забезпечення в Україні верховенства права стає останнім часом однією з найнагальніших проблем вітчизняної юриспруденції - як практичної, так і теоретичної“. На думку науковця, однією з рис „верховенства права“ є гуманістичність праворозуміння, тобто зорієнтованість його в першу чергу на забезпечення природних (загальносоціальних) прав людини, її гідності, її інтересів, що слугує додатковими ілюстраціями слушності положення про те, що сутність, квінтесенція феномена верховенства права - це панування у суспільстві саме прав людини [2].
Отже, підсумовуючи наведене, можна сказати, що одним із основних чинників утвердження в українському державотворенні принципу „верховенства права“ є діяльність глави держави, що має базуватися на забезпеченні загальнолюдського блага, яка направлена на досягнення результату у виді цілісності і міцності держави, консолідації нації, сталого економічного і культурного піднесення.

Література:
1. Постанова Президії Національної Академії наук України
від 10 липня 1997 року № 227.
2. П. Рабінович. Верховенство права в інтерпретації Конституційного Суду України.// електронний ресурс www.lawyer.org.ua.
3. Указ Президента України від 16 вересня 2010 року № 902/2010
„Про Положення про порядок здійснення помилування“//Урядовий кур’єр, 2010 р., № 174.
4. Указ Президента України від 14 травня 2010 року № 615/2010 „Про додаткові заходи з облаштування кримських татар, інших осіб, депортованих за національною ознакою, та їх нащадків, які не повернулися чи повертаються на постійне місце проживання в Україну“// Урядовий кур’єр, 2010 р., № 88.
5. Указ Президента України від 7 лютого 2008 року № 109/2008 „Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування“//Офіційний вісник України, 2008 р., № 10, ст.239.
6. Указ Президента України від 7 лютого 2008 року № 110/2008 „Про притягнення посадових осіб до відповідальності за незадовільний стан роботи зі зверненнями громадян“// Офіційний вісник Президента України, 2008 р., № 5, ст.208.
7. Указ Президента України від 26 лютого 2010 року № 274/2010 „Про невідкладні заходи з подолання бідності“// Офіційний вісник Президента України, 2010 р., № 10, ст.245.

e-mail: ozhitnik@ukr.net

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРЕЗУМПЦІЯ ПОМИЛКОВОСТІ ЯК ПРИНЦИП ПРАВОЗАСТОСОВУВАННЯ
31.07.2010 10:36
ПОНЯТТЯ МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЙОГО ПОДВІЙНЕ ТЛУМАЧЕННЯ
31.07.2010 10:31
КАНОНІЧНО – ПРАВОВИЙ ЗВИЧАЙ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦЕРКОВНОГО ПРАВА
03.10.2010 17:13
ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ЦЕРКВА
03.10.2010 17:08
ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА У ПРОЦЕСІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
03.10.2010 16:59
ПОЗИТИВІСТСЬКА ПРАВОВА ТЕОРІЯ ТА ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В УКРАЇНІ
03.10.2010 15:44




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше