:: LEX :: ДО ПИТАННЯ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 19


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДО ПИТАННЯ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
 
17.11.2010 21:34
Author: Тихонська Єлизавета Михайлівна, студентка денної форми навчання юридичного факультету Запорізького національного університету; Шкляров Костянтин Вікторович, студент заочної форми навчання юридичного факультету Запорізького національного університету
[Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal-executive law]
Справедливо зазначає О.О. Михайлов у своєму дисертаційному дослідженні «Юридична особа як суб’єкт злочину: іноземний досвід та перспективи його застосування в Україні», що останнім часом можна спостерігати помітні загальносвітові тенденції активізації діяльності держав у сфері визнання юридичних осіб суб’єктами злочинів. У 1978 р. Європейський комітет з питань злочинності Ради Європи (далі - РЄ) рекомендував парламентам країн-членів РЄ визнати юридичних осіб суб’єктами кримінальної відповідальності. У 1985 р. ця рекомендація була підтверджена Сьомим Конгресом Організації Об’єднаних Націй (далі - ООН) з попередження злочинності та поводження з правопорушниками.
Отже, питання кримінальної відповідальності юридичних осіб за законодавством України є одним з найбільш проблемних і дискусійних у сучасній юридичній науці. Особливо це стосується корупційних злочинів. Зокрема, одним із пріоритетних напрямків боротьби з корупцією, визнаним на міжнародному рівні, є встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб в Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією 1999 р., яка ратифікована Україною в 2006 р., що набрала чинності з 01 березня 2010 р.
Крім того, міжнародне співтовариство рекомендує державам підсилювати відповідальність юридичних осіб за цілий ряд протиправних діянь, скоєних в їх інтересах. Зокрема, такі рекомендації викладені в Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 р., Конвенції РЄ про кримінальну відповідальність за корупцію 1999 р., Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р., Конвенції ООН проти корупції 2003 р.
Такі науковці, як Е. Антонова, С. Келіна, А. Корчагін, Р. Михєєв, А. Наумов, А. Нікіфоров, позитивно оцінюють законодавче врегулювання зазначеного питання та вважають це ще одним кроком у боротьбі зі злочинністю; інші - Л. Єрмакова, Т. Кондрашова, Н. Кузнєцова, Н. Полянський, Л. Савюк - заперечують необхідність притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності.
Аналізуючи сучасне законодавство іноземних держав, ми цілком впевнено робимо висновок, що інститут відповідальності юридичних осіб регламентований як у системі загального права (Великобританія, США), так у континентальній системі права (Франція, Німеччина). Зокрема відомо, що у країнах скандинавської (Норвегія), мусульманської (Сирія) та соціалістичної (Китайська Народна Республіка) правових систем юридичні особи також притягуються до кримінальної відповідальності.
О.О. Михайлов (у згадуваному вже дисертаційному дослідженні) звертає особливу увагу на той факт, що проблема визнання юридичних осіб суб’єктами кримінальних правопорушень виникла в теорії кримінального права у зв'язку з їх необґрунтованою безкарністю за скоєння злочинів з високим ступенем суспільної небезпеки. Адже законодавець, сформувавши достатньо струнку систему юридичної відповідальності таких суб’єктів, відмовився від застосування найсуворішого і найбільш ефективного її виду - кримінальної відповідальності.
Відомо, що ситуація в Україні змінилася з прийняттям Закону України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» 11 червня 2009 року (далі - Закон). Чинний Кримінальний кодекс України (далі - КК України) закріплює положення, що суб’єктом кримінальної відповідальності є фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності. Хоча, іншого погляду дотримується нещодавно прийнятий Закон, який фактично закріплює можливість юридичної особи бути суб’єктом злочинів (виключний перелік яких зазначений у ст. 2).
Можливість притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності за корупцію - непогана ідея, проте Закон вимагає детального доопрацювання та приведення інших нормативно-правових актів у відповідність із ним.
По-перше, привертає увагу термін «корупційні правопорушення». Якщо мова йде про кримінальну відповідальність, то доцільно вживати термін «корупційні злочини», адже в Особливій частині КК України не міститься жодного правопорушення, а лише злочини. По-друге, в Законі не передбачено випадків звільнення юридичної особи від кримінальної відповідальності. Цей факт розцінюється, як абсолютна винність юридичної особи за будь-яких обставин, коли є обвинувальний вирок, що встановлює її вину у скоєнні будь-якого злочину, передбаченого окремими статями Особливої частини КК України. По-третє, дія Закону не поширюється на юридичних осіб публічного права. Таким чином, порушується «принцип рівності прав й інтересів» та складається враження, що юридичні особи тільки приватного права можуть порушувати законодавство. По-четверте, таке хаотичне застосування норм Закону порушує принцип «індивідуальності юридичної відповідальності фізичних осіб - засновників (учасників) та юридичної особи як окремого суб’єкта суспільних відносин, зокрема цивільних; зокрема товариство не відповідає за зобов’язаннями своїх учасників», передбачений в Цивільному кодексі України. В такому разі необхідно захистити права інших учасників товариства, зокрема тих, які мають меншу частку у статутному капіталі.
Підсумовуючи вищезазначене, вважаємо за доцільне закріпити виключний перелік злочинів, за які юридичні особи будуть притягуватися до кримінальної відповідальності, який (перелік злочинів) не буде підлягати поширювальному тлумаченню. Також, необхідно взяти до уваги той факт, що Україна й досі бажає набути членства в Європейському Союзі, а для цього їй потрібно перейняти досвід тих європейських держав, які запровадили в своєму законодавстві кримінальну відповідальність юридичних осіб.


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОСТАНОВА ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
28.11.2010 20:59
ПРОБАЦІЯ В УКРАЇНІ
17.11.2010 21:41
СПОСІБ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗЛОЧИНІВ
13.12.2010 23:56
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ПЕЧАТОК І ШТАМПІВ ВІД ПІДРОБКИ
13.12.2010 21:16
ГРУПОВА ФОРМА ВЗАЄМОДІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ СЕРІЙНИХ СЕКСУАЛЬНИХ УБИВСТВ
13.12.2010 21:13
ОСОБЛИВОСТІ СПОСОБУ ВЧИНЕННЯ СЕРІЙНИХ СЕКСУАЛЬНИХ УБИВСТВ
13.12.2010 21:12
СЛІДОВА КАРТИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРИСЛИВИХ ВБИВСТВ
13.12.2010 20:59
ВИКОРИСТАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КОРИСЛИВИХ УБИВСТВ
13.12.2010 20:56
ВИСУВАННЯ ВЕРСІЙ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ ВЧИНЕНИХ ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННОЮ ГРУПОЮ
13.12.2010 20:54
ПІДГОТОВКА ДОПИТУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ
13.12.2010 20:52




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше