:: LEX :: ІДЕЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В ІДЕЯХ МИСЛИТЕЛІВ РІЗНИХ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІДЕЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В ІДЕЯХ МИСЛИТЕЛІВ РІЗНИХ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ
 
27.02.2007 18:09
Автор: Шевчук Тетяна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Я бачу загибель тієї держави, де закон не
має сили і перебуває під чиєюсь владою.
А там, де закон – володар над правителями,
а вони його раби, я бачу врятування держави
і всі блага, які тільки можуть дарувати державам
боги.
Платон


Проблеми правової держави завжди хвилювали передових людей, прогресивних мислителів стародавності, середньовіччя і сучасності. До ідеї держави прислужились Солон і Ксенофонт, Протагор і Сократ та чи не найбільше Платон і Аристотель.
У даному дослідженні ми намагались підняти проблему розвитку правової держави в Україні, адже наша держава ще дуже молода, а тому дана тема є досить актуальною на даний час.
Одними з найдавніших вчень про досконалу державу, що дійшли до наших днів, були праці великого грецького філософа Платона. Він мріяв про досконалу державу, що повинна мати сильне і здорове населення, де правителями повинен обиратись цвіт народу – наймудріші і найдоброчесніші, а володарем їхнім повинен бути закон. Фундаментом досконалої держави Платон вважав вищу справедливість[2,12].
Також для подальшої практики правової держави особливо важливе значення мали судження Аристотеля (пізніше Полібія, Цицерона) про розрізнення "справедливих" (з панування правових законів) і "несправедливих" (деспотичних) форм правління: перше діє для блага всіх (сюди Аристотель відносив групу з трьох типів держав – монархію, аристократію і політію (помірну демократію), друге – для блага лише правлячого класу (сюди віднесені також три типи деспотичних держав – тиранія, олігархія і крайня демократія, або правління натовпу). Держава , на думку Аристотеля, утворюється не тільки для того щоб жити, а й для того, щоб жити добре [2,20].
Протягом історії рація і зміст ідеї про правову державу в різних мислителів, політичних і суспільних діячів значно різнилися. Позаяк у одних ідея такої держави пов'язувалася з приватною власністю, експлуатацією чужої праці та привілейованим становищем у суспільстві певних класів і верств, інші розуміли її зовсім інакше. Т. Мор, наприклад, ще у XVI ст. констатував, що в умовах приватної власності не можна говорити ні про справедливість, ні про громадський добробут, ні про «здійснене державне управління» [3,136].
В епоху переходу від феодалізму до капіталізму вирішального значення у працях дослідників набувають проблеми поділу функцій влади, правової організації владних відносин, співвідношення політичних сил, що виключають монополізацію влади в руках одного органу, особи або спільноти. Затверджуються ідеї свободи особи, панування права в приватних і публічних відносинах. Дж. Локк в Англії (XVII ст.) виступив з обґрунтуванням доктрини «законності опору всіляким незаконним виявам влади». Монтеск'є у Франції (XVIII ст.) заявляв, що для запобігання зловживанню владою є необхідним такий порядок, де власті могли б взаємно себе стримувати [3,137].
Філософську основу сучасної теорії правової держави заклав німецький філософ Еммануїл Кант, у вченні якого центральне місце посідає людина як член суспільства і як особистість. Хоча словосполучення «правова держава» в його працях не вживалося (воно звучить у нього як «правовий державний устрій»), Кант наполягав на узгодженні дій держави з правом, підкоренні її правовим законам[3,137].
Уперше термін «правова держава» було вжито німецькими вченими К.Т. Велькером (1813), І.Х. Фрайхер фон Аретином (1824). Створення юридичне завершеного поняття «правова держава» пов'язують з ім'ям Р. Моля, який ввів його до загального державно-правового і політичного вжитку. У 1829 р. він навів визначення правової держави як конституційної держави, що має ґрунтуватися на закріпленні в конституції прав і свобод громадян, на забезпеченні судового захисту особи [3,137].
У розвиток ідеї правової держави зробили свій внесок і українські вчені ,філософи, юристи, котрі поділяли думку про права людини і правову державу: І. Вишенський, Г. Сковорода, М. Драгоманов, І. Франко, Б. Кістяківський, М. Палієнко та інші.
Питання правової держави широко обговорюються й у наш час. Основна причина такої уваги до правової держави ґрунтується не тільки на гуманізмі самої ідеї його виникнення, але й у пошуках шляхів її найбільш адекватного оформлення й ефективного здійснення.
Правова держава – це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист основних прав людини. Правовою є держава, в якій панують закони, що ґрунтуються на загальнолюдських цінностях і гарантують реальну можливість кожній людині ефективно здійснювати і захищати свої права і свободи [4,107].
Сучасна теорія держави виділяє такі загальні ознаки правової держави:
- Закріплення основних прав та свобод людини в законах і Конституції держави.
- Панування законів, які виражають волю всього або більшості населення.
- Врегулювання відносин між особою і державою на основі загально-дозвільних принципів.
- Взаємовідповідальність особи і держави.
- Високий рівень правової культури та правосвідомості всіх правових суб’єктів, наявність юридичних знань.
- Чіткий розподіл повноважень державами між певними системами її органів(поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову).
- Високе становище у суспільному житті судових органів.
- Юридична захищеність особи (створення юридичних засобів, які б захищали, охороняли основні права людини).
- Незалежність судової влади від всіх інших гілок влади.
- Неухильне і загальне виконання законів та підзаконних актів усіма учасниками суспільного життя і в першу чергу - державними органами.
Правова держава зароджується і функціонує в умовах громадянського суспільства [4,108].
Отже, виходячи з вищенаведених ознак, можемо стверджувати, що правова держава в Україні розвивається. Українська держава повинна мати таку систему ознак.
Поняття правової держави є узагальненим теоретичним виразом, який, однак, ґрунтується на втіленій у Конституції та інших законодавчих актах моделі правової держави, на її елементах, відтворених у правовому устрої окремої держави, в її конституційному ладі. Правова держава має власний понятійний зміст (на це вказує ст. 1 Конституції України щодо визнання України правовою державою) і власну конституційну елементну базу (гарантування прав і свобод людини і громадянина, принцип поділу влади, принцип верховенства права, юридичні форми діяльності органів державної влади).
Формування концепції правової держави та її реалізація передбачають:
аналіз витоків теорії правової держави та її філософської основи, дослідження зарубіжних концепцій правової держави, конституцій країн, що закріпили створення правової держави за мету свого розвитку, переоцінку економічної ролі держави в умовах ринкових відносин, перегляд взаємовідносин держави і суспільства, невтручання держави у вирішення тих питань, що належать до компетенції громадських формувань, вдосконалення національно-державних відносин, відповідність законів потребам суспільства і особи, принципам Права як синоніма Правди, Праведності, розробку процедур і механізмів щодо розв’язання конфліктів між різними суб’єктами, високу правову і політичну культуру членів суспільства. Представлена стаття виконана у плані розробки теми: “Розвиток держави і права у ХХ ст.”, яка потребує подальшої розробки і деталізації.

Література:
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Офіційне видання. К.- 2006.
2. Світова класична думка про державу і право. Навч. посібник / Є.Ф. Безродний (керівник), Г.К. Ковальчук, О.С. Масний. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 400 с. – Бібліогр. - С. 391-395.
3. Скакун О.Ф. www.lawbook.by.ru
4. Теорія держави і права(опорні конспекти). Навч посіб.для студ. вищ. навч. закл. / Авт.- упоряд. Кравчук М.В.- К: Атіка, 2005.-208с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР
28.02.2007 18:46
УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВО- ТА ЗАКОНОТВОРЕННЯ В ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
28.02.2007 18:43
ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ЧАСТИНІ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
28.02.2007 18:42
ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОВИЙ АНАЛІЗ ЗАБОРОНИ КАТУВАНННЯ
28.02.2007 18:39
ПРОБЛЕМА ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ У ФРАНЦІЇ КІН. XVIII СТ. В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ЛУЧИЦЬКОГО
28.02.2007 18:36
ІДЕОЛОГІЧНО-ПРАВОВОВІ КОНЦЕПЦІЇ ЦАРСЬКОЇ ВЛАДИ ЗА СЕМАНТИКОЮ СКАРБІВ ТА ТЕРАТЕВТИКИ У НОСІЇВ КУЛЬТУРИ ГАВА-ГОЛІГРАДИ
28.02.2007 18:34
ЛЕГІТИМНІСТЬ СПІЛЬНИХ МІЖДЕРЖАВНИХ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
27.02.2007 18:13
ТЕНДЕНЦІЇ ЯКІСНОЇ ЗМІНИ ПРАВ ЛЮДИНИ У ЗВ’ЯЗКУ З АКТИВАЦІЄЮ ТЕРОРИСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
27.02.2007 18:11
ХРИСТИЯНСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ І ПРАВА ЛЮДИНИ
27.02.2007 17:39
ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
26.02.2007 17:37




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше