:: LEX :: ВПЛИВ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ  НА ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВПЛИВ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ НА ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
 
07.12.2011 21:32
Автор: Андрейко Ірина Степанівна, старший викладач, Рівненський інститут Київського університету права НАН України
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Переважно більша частина видів людської комунікації відбувається за допомогою мови, адже спілкування - її основне призначення. Мова взагалі є семіотична система, що виникла природно (на певній стадії розвитку людського суспільства) і розвивається закономірно, що має властивість соціального призначення, - це система, що існує передусім за все не для окремого індивіда, а для певного соціуму. Вона є основною суспільно значимою формою відображення оточуючої людину дійсності і себе самої, тобто формою зберігання знань про дійсність, а також засобом одержання нового знання 2

На міжнародному рівні відпрацьована технологія, яка передбачає толерантне поводження між мовами. Прийняття протягом багатьох років міжнародних пактів та документів, зокрема “Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права”, дотримання яких гарантує збереження культурних прав різних національностей та розвиток їх культурних цінностей, а також сприяє “взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма націями і всіма расовими, етнічними та релігійними групами” 1

Вивчення морально-правових аспектів мови набуває актуальності в багатьох країнах світу у зв’язку з глобальними процесами, які вливають на зміну світогляду мовного співтовариства. 

Функціональні відносини між компонентами соціально-комунікативної системи на тому чи іншому етапі існування певного мовного співтовариства формують мовну ситуацію, характерну для цього співтовариства. 

Треба підкреслити, що поняття “мовна ситуація” застосовується зазвичай до великих мовних спільнот – країн, регіонів, республік. Для цього поняття важливий фактор часу: по суті, мовна ситуація – це стан соціально-комунікативної системи у певний період її функціонування. Наприклад, в Україні, де соціально-комунікативна система включає як головні компоненти українську та російську мову (окрім них є й інші: білоруська, болгарська, угорська тощо), до розпаду СРСР спостерігалась відносна динамічна рівновага між цими мовами. Існували школи і з українською, і з російською мовами навчання, у галузі науки та вищої освіти використовувались обидві мови, певною мірою поділяючи сфери застосування (природничі, технічні  і правові науки – переважно російською мовою, гуманітарні – переважно українською), у побутовій сфері вибір мови спілкування визначався носієм мови, типом адресата, характером ситуації спілкування, але були зловживання за  рахунок непродуманої політики – так, на основі прототипу американський народ хотіли створити “советський” народ, де домінувала російська мова. Наприклад, північні народи, зокрема ненці, буряти, ханти, манти втратили як власне мовне середовище, так і свою ідентичність. Бо навіть імена в сучасній спільноті частіше мають не етнічне, а російське походження, н-д: Володимир, Владислав, тощо. З 1990-их років розподіл функцій російської та української мов змінюється; російська мова витісняється українською із загального вжитку та сфер середньої та вищої освіти, науки, культури.

Межі поширення мов дуже часто не співпадають з політичними кордонами. Найочевидніший приклад – сучасна Африка, де однією і тією ж мовою можуть розмовляти жителі різних держав (наприклад, суахілі поширений у Танзанії, Кенії, Уганді, частково в Заїрі та Мозамбіку), а всередині однієї держави існує кілька мов (у Нігерії, наприклад, їх понад 200). Тому для визначення поняття “мовне співтовариство”,  важливо поєднати лінгвістичні та соціальні ознаки: якщо залишити тільки лінгвістичні, то мова йтиме тільки про мову, безвідносно до середовища, де вона використовується; якщо ж спиратися винятково на соціальні критерії (включаючи і політико-економічні, і культурні фактори), то з поля зору випадають мови, які функціонують у певній соціальній спільноті. Повертаючись до міжнародного правого регулювання варто підкреслити, що сучасний розвиток світу, де відстежуємо значний вплив глобалізації неможливий без уніфікації термінів, що використовуються для втілення міжнародних норм в національному законодавстві. У такому виникає проблема запозичення термінів, які б відповідали  мовному контексту національного законодавства. Беремо до уваги те, що для ратифікації будь-якого документа про права людини, терміни повинні бути перекладені доступною мовою для кожного індивіда цієї країни. Наприклад, термін “ліберті” французькою, “фрідом” англійською, але розуміння значення повинно забезпечуватися усіма мовами. Наприклад,  українською «воля», російською «свобода», китайською «фалунь дафа»  вільний шлях. 

Компоненти соціально-комунікативної системи, що обслуговує те чи інше співтовариство, знаходяться один з одним у певних відносинах. На кожному етапі співіснування мовного співтовариства ці відносини більш або менш стабільні. Проте це не означає, що вони не можуть змінюватися. Зміна політичної ситуації в країні, зміна державного устрою, еконономічні перетворення, нові орієнтири у соціальній та національній політиці тощо, - усе це може так чи інакше впливати на стан соціально-комунікативної системи.




Література:

1. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права вiд 16.12.1966 // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд.Ю.К.Качуренко. – К.,1992. – С.24-36.

2. Лингвистический энциклопедический словарь /Гл. ред. В.Н.Ярцева, - М.: Сов. Энциклопедия, 1990, с.604.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
УПОВНОВАЖЕНИЙ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬНИЙ ОРГАН ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВ ДИТИНИ
23.11.2011 10:13
КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ГАРАНТІЙ СУБ’ЄКТИВНИХ КУЛЬТУРНИХ ПРАВ І СВОБОД
10.12.2011 11:46
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАРОДАМИ ПРАВА НА САМОВИЗНАЧЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
08.12.2011 15:38
ПОНЯТТЯ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ
07.12.2011 14:46




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше