:: LEX :: ОСНОВНІ РИСИ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 6


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСНОВНІ РИСИ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я
 
24.05.2012 15:47
Автор: Олефір Андрій Олександрович, аспірант кафедри господарського права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
[Секція 9. Господарське право. Господарське процесуальне право]

На сучасному етапі особливий інтерес становить аналіз господарсько-правової політики держави у сфері охорони здоров'я як головного інституційного суб'єкта реалізації соціальної політики [1, с. 180]. Господарсько-правове регулювання здійснення державних закупівель у сфері охорони здоров'я проводиться на загальному та спеціальному рівнях. Ця система характеризується такими основними ознаками:

1. Багаторівневість системи господарсько-правового регулювання державних закупівель у сфері охорони здоров'я.

2. Всі рівні господарсько-правового регулювання відносин у сукупності утворюють зміст поняття «законодавство про державні закупівлі у сфері охорони здоров'я у широкому значенні», дві групи нормативно-правових актів, що предметом регулювання мають відносини закупівель загалом, без прив’язки до певної сфери, а також особливості здійснення закупівель в охороні здоров'я, слід розуміти як законодавство в вузькому розумінні. В умовах активної динаміки законодавства об'єктивно зростає суспільно-політична ціна функціонування конституційно-правових механізмів забезпечення відповідного змісту, зокрема актів господарського законодавства [2].

3. Об'єднання змістом господарських відносин норм, які регламентують здійснення закупівель, із загально-господарськими нормами та нормами, які закріплюють особливий режим обігу основного предмету закупівель в охороні здоров'я, свідчить про інтегрованість нормативно-правового регулювання закупівель у систему господарського законодавства в цілому.

4. Дихотомія правового регулювання організації та проведення процедур закупівель на загальному та спеціальному рівнях для сфери охорони здоров'я.

5. Недостатній ступінь спеціалізації у правовому забезпеченні здійснення державних закупівель в охороні здоров'я, коли в Законі України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року передбачені лише скорочені конкурсні процедури для закупівель лікарських засобів, виробів медичного призначення у разі появи обґрунтованої нагальної потреби щодо них, а також умови застосування процедури закупівлі в одного учасника, необхідність усунення яких може передбачати придбання продукції та послуг для потреб охорони здоров'я. Це свідчить про відсутність такого порядку закупівель, що враховував би особливості сфери, напрями державної політики в охороні здоров'я та передбачав їх взаємне узгодження з нормами Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року. Господарсько-правовою формою такої спеціалізації має бути, переважно, внесення змін до Закону і чинних підзаконних актів, активізація рекомендаційної правотворчості, а не розширення джерельної бази у значенні виключення закупівель в охороні здоров'я зі сфери дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року, оскільки, як зазначає О. А. Беляневич, спеціалізація в праві, як об’єктивний процес, зумовлюється різноманітністю суспільних відносин [3, с. 65].

Крім цього, на сучасному етапі дана специфіка формалізується у вигляді або удосконалення загального порядку здійснення закупівель, що має позитивний вплив і на решту сфер господарювання, або закріплення деяких особливостей для сфери, котрі узгоджуються з парадигмою Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року.

6. Відсутність наднаціонального рівня господарсько-правового регулювання державних закупівель. З огляду на це, у процесі нормативно-правового забезпечення господарських відносин державних закупівель у сфері охорони здоров'я обов’язково слід звертати увагу на узгодження і запозичення закордонного досвіду в правовому регулюванні, зокрема, на це звертають увагу І. В. Влялько [4] та Л. О. Морозова [5]. При цьому в першу чергу необхідно орієнтуватися на національну господарсько-правову традицію: ратифікувати міжнародні угоди, імплементувати у вітчизняне законодавство норми права інших держав на основі принципів раціоналізму та забезпечення соціально-економічних вигод для України. Цю позицію підтверджує й думка І. Канта, який зазначає: «… не коритися іншому закону, крім того, на який надав свою згоду» [6, с. 121]. Також особливо цінними є настанови В. К. Мамутова: «… здійснювати аналіз соціально-економічних наслідків запровадження нових господарських інститутів, ліберальні норми імплементувати поступово, створюючи умови для таких змін» [7, с. 6 – 7]. У цьому процесі характер ймовірних перешкод можуть мати вибіркова імплементація нормативних конструкцій, що не дозволить досягти поставлених цілей державного регулювання, закріплення таких ліберальних правил, які, при існуючому стані господарського правопорядку у сфері, перетворюються на джерело конкурсних зловживань з боку учасників відносин закупівель, суперечність ідеї максимального відкриття ринку для міжнародної конкуренції, як основної парадигми Угоди про державні закупівлі СОТ та директив ЄС про закупівлі, засадам національної соціально-економічної політики;

7. Регулювання господарських відносин державних закупівель в охороні здоров'я здійснюється як на рівні законів, так і на підзаконному рівні.

У звязку з тим, що в КУ, рішенні Конституційного суду України № 222-рп/2008 від 09.10.2008 року, ГК України та інших актах законодавства не взначений зміст поняття «правила конкуренції» взагалі та стосовно господарських відносин державних закупівель зокрема, виникає питання щодо допустимості регулювання відносин закупівель на підзаконному рівні. Як зазначає О. П. Орлюк, підзаконне правове регулювання за відсутності цілісної комплексної нормативно-правової бази на рівні закону загрожує розпорошенням єдиної стратегічної лінії соціально-економічного розвитку держави [8, с. 265]. З метою з'ясування змісту правил конкуренції у господарських відносинах державних закупівель у сфері охорони здоров'я, варто сормулювати актуальні шляхи вирішення даного питання.

По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року, умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок  державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім передбачених у ньому випадків. Тобто Законом може передбачатися будь-яке виключення, у тому числі й стосовно підзаконного регулювання, але воно обов’язково має бути прямо передбачене в тексті Закону та узгоджуватися зі ст. 19, 92 КУ. Водночас, з цієї тези не слідує, що умови, порядок, процедури закупівель змістовно співпадають з правилами конкуренції у відносинах державних закупівель.

По-друге, всі акти, прийняття яких передбачене Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року, стосуються визначення правил конкуренції у відносинах закупівель, оскільки їх зміст у кінцевому рахунку впливає на умови ринку закупівель, правила конкурсних торгів, зрештою, і метою законодавства про державні закупівлі є створення конкурентного середовища у цій сфері. Проте таке бачення відповідає найбільш широкому підходу та вимагає прийняття цих актів виключно у формі законів, що є необґрунтованим з точки зору раціонального розподілу компетенції між законодавчою і виконавчою гілками влади. Тому при визначенні змісту поняття «правила конкуренції» у господарських відносинах державних закупівель в охороні здоров'я слід виходити з того, що суб’єктами конкуренції є учасники процедур закупівель, які «змагаються» між собою шляхом подання пропозицій конкурсних торгів замовнику, отже й правила конкуренції повинні прямо стосуватися саме цих відносин.

Виходячи з розуміння конкуренції в ГК України, Законі України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 року, Законі України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року, теоретичних позицій В. С. Мартемьянова [9, с. 208] та дослідників економічної теорії [10, с. 104], під правилами конкуренції у державних закупівлях слід розуміти порядок, форми участі учасників процедур закупівель у конкурсних торгах, прийняття замовниками юридично значущих рішень в процесі проведення цих торгів, а також принципи, сфера застосування законодавства, пільги стосовно участі у процедурах закупівель та інші нормативні правила поведінки і найбільш істотні умови ринку. Виходячи зі змісту Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року, до них належать: принципи та завдання законодавства про державні закупівлі; заходи прямої та непрямої підтримки учасників конкурсних торгів; вимоги щодо цінової визначеності; сфера дії законодавства; критерії відмови замовником від участі в процедурі закупівлі учасника, підстави відхилення пропозицій конкурсних торгів, підстави відміни конкурсних торгів, підстави визнання торгів такими, що не відбулися; оприлюднення інформації про проведення закупівель – оголошення про проведення закупівель, вимоги до документації конкурсних торгів, кваліфікаційні критерії; вимоги щодо звітності та інформування про процедури закупівлі; розгляд та оцінка пропозицій конкурсних торгів, методи оцінки; види конкурсних процедур, підстави їх застосування та порядок проведення; вимоги щодо забезпечення пропозицій конкурсних торгів і виконання договорів про державну закупівлю. З огляду на це, відповідні зміни необхідно внести до ст. 1 і 2 Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року.

Таким чином, на підзаконному рівні можуть визначатися ті питання, що не підпадають під вищезазначені правила конкуренції або деталізують їх, не виходячи за межі закріпленого в Законі змісту, а також акти рекомендаційного характеру. Натомість правила конкуренції можуть визначатися як у базовому Законі, так і в інших законах.




Література:

1. Пашков В. М. Засади формування державою господарсько-правової політики у сфері охорони здоров'я / В. М. Пашков // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Економічна теорія та право / редкол.: А. П. Гетьман та ін. – Х.: Право, 2011. – № 2 (5). – С. 180 – 189.  

2. Задихайло Д. Конституційний економічний порядок: проблема систематизації нормативно-правового забезпечення / Д. Задихайло // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 4 (47). – С. 127 – 137.

3. Беляневич О. А. Про спеціалізацію в правовому регулюванні господарських договірних відносин / О. А. Беляневич // Право України. – 2010. – № 8. – С. 64 – 71.

4. Влялько І. В. Правове регулювання державних закупівель в ЄС: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / Влялько Ілля Володимирович; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2009. – 20 с.

5. Морозова Л. А. Влияние глобализации на функции государства / Л. А. Морозова // Государство и право. – 2006. – № 6. – С. 107 – 116.

6. Ойзерман Т. И. Амбивалентность великих философских учений (К характеристике философских систем Канта и Гегеля) / Т. И. Ойзерман //Вопросы философии. – 2007. – № 10. – С. 121 – 137.

7. Мамутов В. К. Загальні проблеми науки господарського права на стику ХХ та ХХІ століть / В. К. Мамутов // Право України. – 2010. – № 8. – С. 4 – 11.

8. Орлюк О. П. Стан та проблеми законодавчого забезпечення інноваційного розвитку національної економіки / О. П. Орлюк // Стратегія розвитку України. – 2007. – № 1/2. – С. 263 – 269.

9. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право. Том 1. Общие положения. Курс лекций. – М.: Издательство БЕК, 1994. – 312 с.

10. Основи економічної теорії: Підручник / О. О. Мамалуй, О. А. Гриценко, Л. В. Гриценко, Г. Ю. Дарнопих та ін.; За заг. ред. О. О. Мамулуя. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 480 с.




e-mail: olefir0andrii@mail.ru



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ УЧАСНИКА ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
12.06.2012 08:26




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше