:: LEX :: ОКРЕМІ ПИТАННЯ РЕАГУВАННЯ СУДУ НА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 6


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОКРЕМІ ПИТАННЯ РЕАГУВАННЯ СУДУ НА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО
 
16.06.2012 10:38
Автор: Цвігун Таісія Станіславівна, здобувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Послідовне та неухильне додержання на всіх стадіях кримінального судочинства норм діючого КПК України, якими передбачені права потерпілих від злочинів, є однією з важливих умов реалізації закріпленого у ст. 55 Конституції України права громадян на судовий захист від протиправних посягань.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 49 КПК України особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі процесуально оформляються постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді, ухвалою суду. Потерпілий вправі: давати показання у справі; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, - після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови судді, а за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки. Крім того, згідно з ч. 4 ст. 49, ч.ч. 1, 2 ст. 267 КПК України, потерпілий може брати участь у судових дебатах, а також має право підтримувати обвинувачення: в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 цього Кодексу; у разі відмови прокурора від обвинувачення, коли потерпілий вимагає продовження розгляду справи.

Розглянемо питання про те, як суд має реагувати на порушення вимог кримінально-процесуального закону щодо визнання особи потерпілим та забезпечення його прав.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 13 від 2 липня 2004 р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», роз’яснив, що при попередньому розгляді справи суддя відповідно до ст. 237 КПК України повинен з’ясувати, чи всі особи, яким злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, визнані потерпілими. Якщо хтось із цих осіб не визнаний потерпілим на стадії дізнання і досудового слідства, за наявності відповідного клопотання суддя своєю постановою має визнати таку особу потерпілим, повідомити її про це та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи. Таке ж рішення він постановляє і тоді, коли є необхідність замінити особу, яка необґрунтовано була визнана потерпілим, на належну особу.

У випадку, коли органи дізнання чи досудового слідства істотно обмежили законні права потерпілого (наприклад, обирати представника, порушувати клопотання, заявляти відводи, подавати докази, знайомитися з усіма матеріалами справи тощо) і поновити ці права на стадії судового розгляду справи неможливо, суддя чи суд із дотриманням ст. 246 або ст. 281 КПК України має повернути справу на додаткове розслідування.

Разом з тим, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування порушення закону, допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій, що призвели до ущемлення прав та інтересів потерпілого, поновити які неможливо. Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 2 від 11 лютого 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», за наявності відповідних підстав при таких порушеннях закону докази мають визнаватися недопустимими.

Під час розгляду справи суд повинен з’ясувати у потерпілого, чи не застосовувались до нього погрози, насильство, підкуп та чи не вчинялись інші протиправні дії підсудним, його родичами, іншими особами з метою примусити відмовитись від давання показань або дати завідомо неправдиві показання. Встановивши такі факти, суд має обговорити питання про направлення матеріалів прокурору для перевірки та про застосування щодо потерпілого заходів безпеки. У такий же спосіб суд повинен реагувати у разі встановлення факту примушування потерпілого давати показання за допомогою вчинення незаконних дій особою, яка провадила дізнання або слідчим.

Порядок проведення такої перевірки визначений у наказі Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року № 4гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство». У п. 9.1 цього наказу зазначено, що заяви щодо застосування погроз, фізичного насильства, інших незаконних методів дізнання та досудового слідства потрібно перевіряти з прийняттям рішення в порядку ст. 97 КПК України. Якщо за наслідками перевірки приймається рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вона має долучатися до матеріалів кримінальної  справи.

З урахуванням того, що за перешкоджання з’явленню потерпілого до суду, а також примушування його до відмови від давання показань, а також давання завідомо неправдивих показань настає кримінальна відповідальність за ст. 386 КК України, суд, установивши під час судового слідства такі факти, відповідно до ст. 278 КПК України повинен винести мотивовану ухвалу, а суддя – постанову, якою про вчинення цього злочину повідомляє  прокурора.

Якщо під час розгляду справи буде з’ясовано, що захисник перешкоджав встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити потерпілого до відмови від показань або дачі завідомо неправдивих показань, суд у порядку ст. 61-1 КПК України повинен прийняти рішення про його усунення від участі у справі. Про прийняте рішення суд має повідомити кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для притягнення адвоката до відповідальності.

Однією з форм реагування судів апеляційної та касаційної інстанцій на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону є скасування вироку місцевого суду.

Істотні порушення кримінально-процесуального закону поділяються на дві групи: 1) умовні (ч. 1 ст. 370 КПК України), тобто такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, істотність яких визначається судом апеляційної чи касаційної інстанції під час розгляду справи залежно від конкретних її обставин, які свідчать про те, що вони перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок; 2) безумовні (ч. 2 ст. 370 КПК України) порушення кримінально-процесуального закону, тобто такі, істотність яких наперед визначена законом і в разі виявлення яких вирок обов’язково скасовується.

У ст. 370 КПК України не визначено, які порушення, що обмежили права потерпілого, є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. У зв’язку з розглядом даного питання слід зазначити, що до внесення у 2001 р. змін та доповнень до КПК України, у ч. 1 ст. 370 цього Кодексу було вказано, що ними є такі порушення, які обмежили права потерпілого. Вважаємо доцільним поновити це правове положення та одночасно визначити, які із них є істотними порушеннями.

По даному питанню заслуговує на увагу стаття «Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону» нового КПК, який прийнятий Верховною Радою України 13 квітня 2012 року. У цій статті йдеться про те, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснене у відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Також однією з правових форм реагування суду на порушення прав потерпілого при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом, є винесення окремої ухвали (постанови).

У п. 5 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 2 липня 2004 р. вказано, що відповідно до ч. 2 ст.23-2 КПК України суди зобов’язані реагувати на виявлені факти необґрунтованого зволікання з визнанням особи потерпілим (при очевидності заподіяння злочином шкоди), допущені органами дізнання чи досудового слідства, окремими ухвалами (постановами).

Крім того, окрему ухвалу (постанову) може бути винесено і при виявленні порушень прав потерпілого. Про це йдеться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 березня 2008 року «Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах».



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ПОВТОРНОСТІ ТА РЕЦИДИВУ ЗЛОЧИНІВ
24.05.2012 15:52
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МЕТОДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОФІЛЮВАННЯ У США
18.06.2012 15:47
НАПРЯМИ АНАЛІЗУ ЗВ'ЯЗКУ «ЗЛОЧИНЕЦЬ-ЖЕРТВА» З МЕТОЮ РОЗШУКУ СЕРІЙНИХ СЕКСУАЛЬНИХ УБИВЦЬ
18.06.2012 15:47
ДОСВІД СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ СПРЯМОВАНИХ НА ПРОФІЛАКТИКУ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ У США
18.06.2012 15:45
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗБУТ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ ДОКУМЕНТІВ В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
18.06.2012 15:43
СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗБУТУ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ ДОКУМЕНТІВ
18.06.2012 15:31
ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ ТА СХЕМ В ХОДІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ
17.06.2012 18:36
ТИПОВІ ЕКСПЕРТИЗИ ПО КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО РОЗБОЇ
17.06.2012 18:35
ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ОКРЕМИХ ФАХІВЦІВ, В ЯКОСТІ СПЕЦІАЛІСТІВ, ДО РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
17.06.2012 18:33
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
17.06.2012 18:32




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше