:: LEX :: ВИЗНАЧЕННЯ СУТІ УХВАЛИ ПОПЕРЕДНЬОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 38)

Термін подання матеріалів

14 грудня 2021

До початку конференції залишилось днів 13


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИЗНАЧЕННЯ СУТІ УХВАЛИ ПОПЕРЕДНЬОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
 
05.12.2012 17:57
Автор: Кваша Катерина Сергіївна, студентка Чорноморського державного університету імені П. Могили
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]
Навколо природи попереднього судового засідання, доцільності його проведення та визначення правової природи в науці та на практиці існує багато суперечностей. Попереднє судове засідання має велике значення, адже проводиться з метою з’ясування можливості врегулювати спір між сторонами до судового розгляду, для забезпечення правильного, швидкого вирішення справи вже під час судового розгляду, що дає можливість зекономити час та не витрачати його на з’ясування цих питань у судовому засіданні. Попереднє судове засідання закінчується постановленням ухвали про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розглядусправи. Дослідники цивільного процесуального права не проводили цілісного дослідження цього питання, а розглядали лише окремі аспекти ухвали попереднього судового засідання, зокрема висвітлювалb питання про процесуальні дії, які необхідно викладати в ухвалі (В.І. Бобрик, А.С. Олійник), визначали місце ухвали попереднього судового засідання серед класифікацій судових ухвал (М.В. Лошицький, С.О. Короєд, Л.С. Лисенко).
Законодавчо закріплено п. 10 ст. 130 ЦПК, що про дії, які необхідно вчинити до судового розгляду справи, суд постановляє ухвалу [1]. У п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі досудового розгляду» також закріплено, що після проведення всіх дій, необхідних для розгляду справи, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік проведених підготовчих дії, і встановлює дату розгляду справи [2]. Законодавчо не закріплено ніяких вимог до ухвали, процедуру її прийняття, набрання законної сили та можливості її оскарження. Логічно виникає питання, чи відноситься така ухвала попереднього судового засідання до звичайних ухвал суду чи є специфічним видом ухвал? Науковці неоднозначно вирішують це питання. Так, Л.С. Лисенко до ухвал попереднього судового засідання відносить ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду [3, c.6]. М.Й. Штефан ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду справи відносить лише до ухвал, які забезпечують розвиток процесу у справі [4, c.424]. С.В. Васильєв у своїй класифікації ухвал взагалі не виділяє такий вид ухвал, як ухвала попереднього судового засідання [5]. Нез’ясованим у науковій літературі є питання про належність ухвали попереднього судового засіданні за критерієм процесуальної форми втіленості: самостійна чи протокольна, що залежить від порядку постановлення ухвали безпосередньо  в залі судового засідання чи у нарадчій кімнаті. М.В. Лошицький та С.О. Короєд вважають, що ухвала попереднього судового засідання повинна постановлятися складом суду в нарадчій кімнаті наприкінці попереднього судового засідання, в якій мають вирішуватися процесуальні питання щодо: призначення експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі; забезпечення доказів; тощо [6, c.331].
В літературі розроблено багато інших класифікації ухвал судового засідання, але ухвала попереднього судового засідання не містить загальних ознак інших ухвал суду, спрямована не на вирішення процесуальних питань щодо руху цивільної справи, а лише фіксує ті процесуальні дії суду та учасників судового засідання самостійними ухвалами щодо кожного конкретного питання чи клопотання [6, c.334]. Саме в цьому проявляється недолік постановлення цієї ухвали, адже вона фактично має дублювати ті самостійні ухвали суду, які постановлялися судом негайно, при вирішенні того чи іншого клопотання учасників процесу при реалізації ними своїх процесуальних прав чи вирішенні інших процесуальних питань.
Іншим важливим та дискусійним питанням є питання про перелік процесуальних дій, які необхідно вчинити до судового розгляду справи та закріпити у відповідній ухвалі, адже такі процесуальні дії становлять зміст ухвали й відсутність чіткого закріплення переліку процесуальних дій призводить до проблем під час постановлення ухвали. З цього питання В.І. Бобрик роз’яснює, що передбачені у ч. 6 ст. 130 ЦПК питання доказового і організаційного характеру вирішуються у попередньому судовому засіданні, якщо буде встановлено, що врегулювати спір до судового розгляду не можливо. А у разі, якщо під час попереднього судового засідання з'ясується, що до судового розгляду необхідно вчинити певні процесуальні дії, суд постановляє відповідну ухвалу (про призначення експертизи, про витребування доказів)[7, c.178].  Убачається, що протягом всього попереднього судового засідання суддя має зібрати всі заяви і клопотання, подані учасниками процесу до або під час попереднього судового засідання, і вирішити їх всі одразу в одній «ухвалі попереднього судового засідання».
Так недостатня регламентованість процесуального порядку прийняття ухвали попереднього судового засідання у законодавстві призводить до того, що судді під час попереднього судового засідання постановляють протилежну їй ухвалу – ухвалу про призначення справи до розгляду. Це з одного боку суперечить положенню ЦПК про обов’язкове постановлення ухвали попереднього судового засідання, а вже потім ухвали про призначення справи до розгляду, але з іншої сторони  відповідає порядку стадійності розгляду цивільних справ,що сприяє економії часу, не перевантажуючи зайвими процесуальними діями суд.
Отже, дослідивши всі проблеми та недоліки правового регулювання ухвали попереднього судового засідання, можна прийти до висновку, що закріпивши в ЦПК норму про ухвалу попереднього судового засідання, законодавець не врегулював багато питань, пов’язаних нею, а саме: процедуру прийняття, вимоги до змісту, можливість та порядок оскарження, що спричинило багато проблем на практиці. Тому законодавче закріплення такого положення є необґрунтованим та недоцільним, оскільки суперечить принципу формалізації процесуальних дій цивільного судочинства. Пропонуємо два варіанти вирішення встановленої проблеми. Перший варіант полягає у тому, щоб внести зміни до п. 10 ст. 130 ЦПК та законодавчо закріпити протокольну природу ухвали попереднього судового засідання, прямо визначивши, що ухвала приймається безпосередньо у залі судового засідання. Другий варіант є найбільш доцільним і полягає у тому, щоб внести доповнення до VII Розділу ЦПК та додати ст. 210 – 1 «Ухвала попереднього судового засідання», в якій закріпити порядок прийняття ухвали, її зміст, порядок оскарження.

Список використаної літератури:
1. Цивільний процесуальний кодекс. – Закон від 18 березня 2004 року № 1618 –IV [електронний ресурс] / офіційний сайт ВРУ http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page (станом на 23.11.2012 р.).
2. Постанова Пленуму Верховного суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі досудового розгляду» від 12 червня 2009 року №5.
3. Лисенко Л.С. Ухвали суду: деякі теоретичні та практичні аспекти. – Юриспруденція: теорія і практика,2010. -  № 7 (69). – С. 2-7.
4. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Підруч.  для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. – К: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – С. 624.
5. Васильєв С.В. Цивільний процес України [електронний ресурс] / офіційний сайт http://studrada.com.ua/ .
6. Лошицький М.В., Короєд С.О. Процесуальне оформлення результатів попереднього судового засідання в цивільному процесі: ухвала попереднього судового засідання. – Дрежава і право, 2010. - № 47. – С. 330 – 337.
7. Цивільний процесуальний кодекс України: Наук.-прак. коментар / С. С. Бичкова, Ю. В. Білоусов, В. І. Бірюков та ін.; За заг. ред. С. С. Бичкової. - К.,2008. - С. 302.


допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ
12.12.2012 15:47
НАСЛІДКИ УСИНОВЛЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УСИНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ
06.12.2012 18:21
КОСМІЧНИЙ ОБ’ЄКТ ЯК НЕТРАДИЦІЙНИЙ ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
05.12.2012 17:52
ЩОДО ПІЛЬГ ПО СПЛАТІ СУДОВОГО ЗБОРУ ІНВАЛІДАМ III ГРУПИ В УКРАЇНІ
02.12.2012 00:36




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше