:: LEX :: ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ КОМІСІЇ ПО ТРУДОВИХ СПОРАХ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ КОМІСІЇ ПО ТРУДОВИХ СПОРАХ
 
09.12.2012 17:00
Автор: Андреєва Ірина Генадіївна, студентка Чорноморського державного університету імені П. Могили
[Секція 6. Трудове право та право соціального забезпечення]

В наш час досить часто виникають ситуації, коли порушуються права, свободи, інтереси людини і громадянина, в тому числі це стосується прав у сфері трудових відносин. Норми ч.1 та ч. 2 ст. 55 Конституції України встановлюють, що права і свободи людини захищаються  судом, ст. 124 передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється тільки судами [1], отже, будь-який трудовий спір може бути вирішений шляхом звернення до суду. Але ст. 221 КЗпП встановлює, що трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах (КТС) та районними, районними у місті,міськими чи міськрайонноми судами [2]. Як бачимо,виникає певна суперечність норм Конституції та КЗпП. Актуальність цього питання також пояснюється тим, що практика свідчить, що люди більш звикли довіряти захист порушених прав суду, та прийняттям проекту Трудового кодексу України. Тому виникає питання про важливість та доречність існування КТС. Цьому питанню присвятили свої наукові дослідження такі науковці як В. Л. Костюк, В.І. Прокопенко, В.Г. Ротань, В.В. Лазор, І.М. Якушев, О.М. Ярошенко, І.В. Зуб та інші науковці.

Виникнення правосуб’єктності  у КТС зумовлена двома основними умовами: по-перше, легалізаційною умовою – прийняттям загальними зборами (конференцією трудового колективу) підприємства рішення про створення КТС та обрання її членів, по-друге, організаційною умовою – забезпеченням організації діяльності КТС [3].Досліджуючи сутність першої умови  необхідно звернути увагу на те, що КТС обирається загальними зборами трудового колективу, з числом працюючих не менше 15 осіб, які й обирають та визначають чисельність, склад та строк повноважень КТС. Другою умовою виникнення правосуб’єктності КТС є належна організація її діяльності. Така організація передбачає: обрання КТС зі свого складу голови, його заступника та секретаря КТС; організаційно технічне забезпечення КТС. Важливість цієї умови полягає в тому, що саме організаційно-технічне забезпечення діяльності КТС слугує умовами реалізації її повноваження на належному рівні.

Але найголовнішою характеристикою трудової правосуб’єктності КТС є саме той обсяг повноважень, яким наділений цей орган. Система повноважень КТС пов’язана із розглядом та вирішенням трудового спору між працівником та роботодавцем. КТС є уповноваженою розглядати будь-які трудові спори, за винятком тих, що розглядаються у спеціальному порядку або віднесені до юрисдикції суду.З аналізуположень КЗпП можна виокремити такі головні повноваження КТС: розглянути трудовий спір: залучити в обов’язковому порядку до розгляду справи працівника, який подав заяву, представника роботодавця; залучити за бажанням працівника його представника; відкласти розгляд заяви у разі нез’явлення працівника; зняти заяву з розгляду при повторному нез’явленні працівника на засідання КТС без поважних причин; викликати осіб, пояснення яких є необхідними, тощо. 

Вивчення повноважень КТС дає підстави вважати, що обсяг її прав досить широкий та достатній для правильного розгляду трудового спору по суті та прийняття вмотивованого рішення. Трудова правосуб’єктність реалізується шляхом прийняття рішень КТС, яке має обов’язкову юридичну силу і не потребує додаткового затвердження зі сторони інших органів.Але при цьому проект Трудового кодексу (ТК) вже обмежив коло повноважень, наприклад, право на оскарження рішення комісії по трудових спорах має лише працівник, коли за КЗпП має як працівник, так і власник або уповноважений ним орган

Як свідчить статистика перевірок, КТС створено лише на кожному другому підприємстві. Це свідчить про недостатню популярність звернень до такого органу, про недостатнє правове регулювання, через що виникає багато питань про створення КТС. Через що норми проекту Трудового кодексу (ТК) України дещо змінили правове становище КТС, зробивши спробу удосконалити це питання та змінити статус КТС.

По-перше, ст. 221 КЗпП визначає, що трудові спори розглядаються як комісіями, так і судом[2], а проект ТК в ст. 419 встановлює, що індивідуальні трудові спори вирішується судом, але за бажанням працівника він може звернутися за захистом своїх прав й до комісій по трудових спорах [4]. Тобто правове становище КТС за проектом ТК звужено та перенесено на другий план, що відповідає положенням Конституції України.

По-друге, у проекті ТК надається легальне визначення КТС у ст. 425: це орган, який може утворюватись в юридичній особі для вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятих рішень і примирення сторін таких спорів [4], що відсутнє у чинному КЗпП.

Важливим є встановлення 2 тижнів як строку, протягом якого працівнику  не вдалося врегулювати розбіжності в ході переговорів з роботодавцем,  після якого працівник може звернутися до КТС. Закріплення конкретного строку дає можливість пришвидшити хід розгляду та вирішення спору, а отже й захист порушених прав та інтересів. Порядок розгляду комісією трудового спору залишилося без змін, окрім положення ст. 426 про те, що строк розгляду може бути збільшений до 15 днів у разі складності спору, а також закріплено можливість укласти мирову угоду протягом строку розгляду спору,яку затверджує комісія, тобто закріплено ще одну її правомочність [4].

По-четверте, норма ст. 427 проекту ТК встановила, що рішення КТС приймається за згодою всіх членів КТС, які беруть участь у її засіданні, але у разі незгоди хоча б одного з членів, воно вважається неприйнятим.Слід зауважити, що вперше в п.2 ст. 427 проекту ТК закріплено підставу для прийняття рішення: рішення комісії повинне ґрунтуватися на законі та на матеріалах справи, що виключає можливість  прийняття  неправомірного рішення та надає можливість перевірити його законність у разі оскарження [4].

Незважаючи на такі нововведення, все ж норми проекту ТК потребують вдосконалення, зокрема щодо надання права роботодавцю звертатися до КТС; визначення чіткого переліку спорів, що розглядатимуться у КТС; визначення чіткої процедури розгляду спору у КТС; встановлення обов’язку залучення до процедури розгляду спору та прийняття рішення спеціалістів, фахівців та експертів, якщо цього вимагає суть спору, та обов’язково юриста, для забезпечення дотримання всіх норм закону під час розгляду спору [5].

Отже, КТС на сучасному етапі є обов’язком первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, установах, організаціях, за винятком спорів, що розглядаються судом та в особливому порядку. Виникнення трудової правосуб’єктності КТС пов’язується з наявністю 3 складових: легалізаційною умовою,організаційною умовою та системою повноважень КТС. Новели проекту Трудового кодексу України не вирішили усіх проблем та суперечностей чинного законодавства, залишилося багато суперечностей та неузгодженостей у правовому регулюванні КТС.




Література:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року [електронний ресурс] / офіційний сайт ВРУ - http://zakon.rada.gov.ua (станом на 25.11.2012 року).

2. Кодекс законів про працю України . – Закон від 10 грудня 1971 року № 322 – VIII [електронний ресурс] / офіційний сайт ВРУ - http://zakon.rada.gov.ua (станом на 25.11.2011 року).

3. Костюк В.Л. Комісія по трудових спорах: проблеми трудової правосуб’єктності / В. Л. Костюк. - Судова влада. Науково – практичний юридичний журнал,2008. - №5 (29'). – С. 3 – 10.

4. Проект Трудового кодексу України. – Закон від 04.12.2007 № 3692 - VI [електронний ресурс] / офіційний сайт ВРУ - http://zakon.rada.gov.ua (остання редакція від 02.04.2012 року).

5. Костюк В. Л. Проблеми правового регулювання повноважень комісії по трудових спорах у проекті Трудового кодексу України / В. Л. Костюк. – Судова практика, 2009. - № 5(41'). – с. 13 – 17.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАВОВОЇ СУТНОСТІ ПРАВА НА СТРАЙК
09.12.2012 17:10




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше