:: LEX :: ЕВОЛЮЦІЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРОКУРОРА НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА НОВИМ КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЕВОЛЮЦІЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРОКУРОРА НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА НОВИМ КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ
 
11.12.2012 22:47
Автор: Босий Дмитро Миколайович, студент ІПЮК для СБ України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

19 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК). Положення цього Кодексу внесли зміни, які торкнулися майже всіх стадій провадження, будь-якого суб’єкта, що бере в них участь. Сформовано нові інститути, наприклад: кримінальні проступки, слідчий-суддя, суд присяжних, домашній арешт, негласні слідчі дій, угоди між сторонами провадження та інші, ліквідовано такі слідчі дій, як виїмка та очна ставка, змінено порядок отримання санкції на проведення окремих слідчих дій чи застосування запобіжних заходів. Новий кодекс в повній мірі гарантує активну участь в провадженні сторони захисту, як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду. 

Ця робота є дослідженням суті та обсягу повноважень прокурора під час здійснення ним нагляду за додержанням законів органами,  які  проводять досудове розслідування, з урахуванням положень нового КПК України.

Під прокурором в кримінальному провадженні слід розуміти Генерального прокурора України, першого заступника, заступників Генерального прокурора України, їх старших помічників, помічників, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурорів міст і районів, районів у містах, міжрайонних та спеціалізованих прокурорів, їх перших заступників, заступників прокурорів, начальників головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перших заступників, заступників, старших прокурорів та прокурорів прокуратур усіх рівнів. (п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК). Таким чином зникло поняття «помічник прокурора», такі посади зберігаються лише в структурі Генеральної прокуратури України, а в прокуратурах обласного та районного рівня вона має назву – «прокурор прокуратури».

В першу чергу слід звернути увагу на три положення нового КПК, які безпосередньо стосуються діяльності прокурора в кримінальному провадженні, а саме: по-перше, прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснюється в формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ч.2 ст. 40 КПК), тобто ця норма встановлює та гарантує прокурору головну та визначальну роль під час досудового розслідування, від його процесуальних дій та рішень залежить успіх всього провадження, з певними обмеженнями, встановленими в КПК; по-друге, процесуальне керівництво має наскрізний характер, тобто розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та закінчується у формі, передбаченій ч.2 ст. 283 КПК; по-третє, ч. 1 ст. 40 КПК закріплює процесуальну самостійність прокурора на всіх стадіях кримінального провадження, така незалежність є цілком обґрунтованою та зрозумілою, оскільки забезпечує можливість прокурору повно, всебічно та об’єктивно з’ясовувати всі обставини провадження, виявляти різного роду порушення принципу законності з боку обох сторін провадження та вживати всіх передбачених нормами КПК заходів для їх усунення, виключає можливість протиправного втручання в провадження осіб, що не мають на те законних повноважень.

Для того, щоб повною мірою зрозуміти статус прокурора в кримінальному провадженні на сучасному етапі розвитку кримінальної юстиції України, слід проаналізувати зміст та характер його повноважень за КПК 1961 року та діючим  кримінальним     процесуальним законодавством, ті зміни та нововведення, які в ньому закріплено, здійснити відповідне порівняння.

В-першу чергу необхідно з’ясувати обсяг тих обов’язків, яких було позбавлено прокурора на стадії досудового розслідування, а саме:

1) здійснення перевірок виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються. 

Це обумовлено з тим, що новий КПК в певній мірі змінив стадію початку досудового розслідування: відтепер вона пов’язана з внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якій діє на підставі Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань затвердженого Наказом Генерального прокурора України 17.08.2012 N 69 (далі - Положення). Це Положення визначає, що Держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України, а Реєстраторами: прокурори; слідчі - органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення). Саме в Положенні визначені нові повноваження прокурора, щодо забезпечення контролю та нагляду за веденням Реєстру: прокурори, усіх рівнів відповідальні за забезпечення своєчасного, повного та достовірного внесення інформації до Реєстру. Прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до Реєстру відповідно до ч. 3 ст. 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та руху кримінальних проваджень. Прокурори, які наділені повноваженнями контролю та нагляду за обліковою дисципліною, забезпечують систематичні перевірки повноти, правильності та своєчасності внесення відомостей до Реєстру.

2) надання письмових вказівок про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину.

     Новий КПК змінив процедуру обрання та зміни запобіжних заходів. Відповідно до положень ч. 4 ст. 99 КПК запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування – слідчим-суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або за клопотанням прокурора. Таким чином, на відміну від КПК 1961 року, який закріплював самостійність слідчого щодо обрання запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, новий Кодекс забезпечує  безпосередню участь прокурора в обранні чи зміні будь-якого запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого.

3) розслідування в повному обсязі будь-якого провадження. 

Ст. 38 КПК визначила виключний перелік органів, що здійснюють досудове розслідування і органи прокуратури в ньому не значаться, тобто відтепер прокурор позбавлений права самостійно здійснювати досудове розслідування. Проте, є тимчасове обмеження цієї норми, яке міститься в п. 1 Перехідних положень КПК і визначає, що до створення державного бюро розслідувань, повноваження щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесені до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих. Тобто до створення бюро, фактично можна говорити про те, що прокуратура виконує функції органу досудового слідства, а прокурори користуються повноваженнями слідчих для здійснення досудового розслідування правопорушень, вчинених вищеназваними суб’єктами.

4) санкціонування проведення обшуку (крім житла чи іншого володіння особи).

Частина 2 ст. 234 КПК закріпила, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Таким чином прокурор має право лише заявити перед слідчим суддею клопотання про необхідність проведення обшуку.

5) санкціонування відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади.

Відповідно до положень ст.154,155 КПК відсторонення від посади підозрюваного, обвинуваченого здійснюється за клопотанням прокурора, слідчого за погодженням з прокурором слідчим суддею на стадії досудового розслідування або судом під час судового провадження.

6) повернення матеріалів кримінального провадження органам досудового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування.

В новому КПК взагалі виключено інститут повернення матеріалів кримінального провадження на додаткове розслідування, що має сприяти підвищенню якості та ефективності проведення слідчих та негласних слідчих дій, повноті та об’єктивності з’ясування всіх обставин події злочину саме на стадії досудового розслідування з метою, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був звинувачений або засуджений.

7) усунення слідчого від подальшого ведення досудового слідства, якщо він допустив порушення закону при здійсненні провадження

Відповідно до положень п.8 ч.2 ст. 36, п.2 ч.2 ст. 39 прокурор лише має право ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності відповідних підстав, для його відводу або у зв’язку з неефективністю проведення досудового розслідування. Остаточне прийняття рішення за цим питанням приймається керівником органу досудового розслідування. Проте керівник зобов’язаний повідомити про зміст свого рішення прокурору.

Виключний перелік повноважень прокурора на стадії досудового розслідування визначено в ст. 36 КПК, особливу увагу доцільно приділити таким з них, як:

1) Погодження або відмова у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих дій, негласних слідчих дій, інших процесуальних дій.

Таким чином проведення слідчої, негласної слідчої дії потребує обов’язкового погодження з прокурором перед остаточним затвердженням клопотання слідчим-суддею, що дасть можливість якісно оцінити чи необхідно цю дію проводити і якщо так, то у який спосіб, з залученням яких сил та засобів, забезпечить позитивний результат проведення такої дії у якості отримання належних та допустимих доказів.

2) Повідомлення особі про підозру.

Новий КПК ввів новий інститут – повідомлення особі про підозру, після якого особа набуває статус – підозрюваного. Ст. 276 визначає випадки, коли таке повідомлення обов’язково має бути. Суть повідомлення про підозру полягає в тому, що прокурор вручає особі письмове повідомлення про підозру та невідкладно повідомляє про права, у разі необхідності роз’яснює їх зміст. Введення такого інституту в першу чергу спрямоване на захист прав та свобод підозрюваного, на недопущення прийняття невмотивованих рішень щодо нього, вчинення незаконних дій з боку представників правоохоронних органів.

3) Пред’явлення цивільного позову в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Таким чином, Кодекс гарантує право на захист, визнання та відновлення своїх прав, свобод та інтересів осіб, які через певні життєві обставини неспроможні реалізувати це право та покладає обов’язок на прокурора щодо забезпечення реалізації вказаної гарантії.

Важливе і досить неоднозначне значення має стаття 381-1 Кримінального кодексу України, яка закріплює кримінальну відповідальність за умисне систематичне невиконання слідчим органу досудового розслідування законних вказівок прокурора, наданих ним письмово в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, при здійсненні кримінального провадження, в той час як КПК 1961 року встановлював лише дисциплінарну відповідальність за таке невиконання.

Підсумовуючи вищевказане можна зробити висновок, що незважаючи на кількісне обмеження  повноважень прокурора на стадії досудового розслідування, їх загальний обсяг та сутнісний зміст  лише розширились, і в першу чергу це відбулось за рахунок обмеження процесуальної самостійності слідчого. Добре це чи погано, покаже лише практика. На сьогодні можна сказати, що прокурор був і лишається центральним суб’єктом сторони обвинувачення, в його руках зосереджено такий обсяг повноважень, який визначатиме рух всього провадження,  саме від його кваліфікованості та неупередженості,  процесуальних дій та рішень в значній мірі залежить успіх всього провадження.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
УМІННЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ПО КРИМІНАЛІСТИЦІ
22.12.2012 01:48
ДО ПИТАННЯ ПРО СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ПРАЦІВНИКА ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ
22.12.2012 01:46
ОСОБЛИВОСТІ ОБШУКУ ПО СПРАВАХ ПРО НЕЗАКОННЕ ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ
22.12.2012 01:44
ОСОБЛИВОСТІ ФІКСАЦІЇ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ, ПІД ЧАС СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ПО СПРАВАХ ПРО НЕЗАКОННЕ ПОВОДЖЕННЯ З НЕЮ
22.12.2012 01:43
ПРОБЛЕМИ ПОШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
22.12.2012 01:40
ПИТАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
20.12.2012 16:32
ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЧЕРКОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
20.12.2012 16:30
ПРОБЛЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОСЛІДІВ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ
20.12.2012 16:26
ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ, ВИЯВЛЕНОЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ НЕЮ
20.12.2012 16:21
МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА ЇЇ СЛІДІВ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ГРАБЕЖІВ І РОЗБОЇВ
20.12.2012 16:14




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше