Боротьба з відмиванням «брудних» коштів, тобто легалізацією доходів, здобутих злочинним шляхом, сьогодні турбує не тільки Україну, а й світову спільноту загалом, і є одним з найпріоритетніших напрямів боротьби з організованою транснаціональною злочинністю. Але, зважаючи на сучасний рівень корумпованості та розладу в державі, з цим явищем боротися стає все важче. Тому перед правоохоронними органами, як перед головним суб’єктом боротьби зі злочинністю, постало завдання, яке полягає у вжитті необхідних заходів з метою попередження, припинення та викриття фактів легалізації (відмивання) доходів, здобутих у процесі злочинної діяльності.
Однією з головних та ефективних форм протидії відмиванню «брудних» коштів є спільне поєднання зусиль підрозділів, перед якими поставлено конкретні завдання боротьби із зазначеним явищем, а саме : необхідність взаємодії при розкритті та розслідуванні цієї категорії злочинів слідчих, оперативних працівників та працівників експертної служби (Карпов Н. С., 2008 р.).
При вчиненні легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на ринку цінних паперів і в інших сферах економіки злочинці, як правило, використовують підроблені бухгалтерські документи, посвідчення особи. Для вчинення таких злочинів підробляються підписи на дорученнях, офіційних і бухгалтерських документах, цінні папери. З метою встановлення виконавця зроблених у документі записів, факту підробки, виправлення документа по справах аналізованої категорії проводяться судово-почеркознавчі експертизи.
Зокрема така експертиза проводиться для визначення виконавця підпису й рукописного тексту. Найпоширенішими прийомами підробки підписів є : копіювання на просвіт, у тому числі з попередньою олівцевою підготовкою; копіювання за допомогою копіювального паперу або без такого (продряпування, перетискування) з наступним обведенням; копіювання за допомогою факсиміле (друкована форма, виготовлена із зображенням справжнього підпису особи); монтаж з використанням комп’ютерної й копіювально-множної техніки (найчастіше при виготовленні фальсифікованих елктрофотографічних копій) (Журбін Р. В., 2010 р.).
Оскільки підпис є засвідчувальним знаком певної особи, у першу чергу необхідно встановити, чи самою цією особою виконаний спірний підпис. У випадку негативної відповіді вживаються заходи до встановлення виконавця несправжнього підпису, для чого необхідно надати зразки підпису й почерку осіб, які перевіряються.
Під час почеркознавчої експертизи експерт проводить технічне дослідження підпису, в процесі якого встановлює, чи не підроблений спірний підпис із використанням яких-небудь технічних засобів і прийомів. Підпис, виконаний із застосуванням технічних засобів і прийомів, в основному зберігає комплекс ознак, які властиві підпису особи, від імені якої вона значиться. У випадку виявлення ознак, які свідчать про застосування при виконанні спірного підпису технічних засобів, експерт, як правило, припиняє почеркознавче дослідження й проводить технічне дослідження підпису.
З метою проведення почеркознавчого дослідження необхідні зразки підпису й почерку передбачуваного виконавця :
а) вільні зразки підпису (почерку), які містяться в документах, не пов’язаних з розслідуванням кримінальної справи, найбільш наближені за часом до дати проставлення досліджуваного підпису (почерку) (бажано щоб вони були виконані схожим пишучим приладом (кульковою, гелевою, пір’яною ручками, олівцем і т.ін.);
б) умовно-вільні зразки підпису, почерку — на матеріалах, які отримані в процесі розслідування, але не у зв’язку із призначенням дослідження (власноручні пояснення, протоколи допитів, заяви, скарги й т.ін.);
в) експериментальні зразки підпису (почерку) — матеріали, спеціально отримані в процесі розслідування кримінальної справи з метою проведення судово-почеркознавчого дослідження (при цьому кількість експериментальних зразків підпису повинна бути не менш 20) (Девятерико Т. Ю., Зімін О. В., 2006 р.).
В ході постановки запитань експертові слідчому необхідно вказати дані особи, від імені якої значиться досліджуваний підпис; дані передбачуваного виконавця; факт дослідження підпису від імені вигаданої особи; найменування й реквізити документів, на яких міститься досліджуваний підпис; точне місце розміщення досліджуваного підпису на документі.
В ході призначення почеркознавчої експертизи ставляться такі запитання : а) ким виконаний підпис від імені особи, що міститься в наданих документах, даною особою чи іншою особою?; б) чи не виконаний підпис від імені вигаданої особи, який міститься на наданих документах, ПІП або іншою особою?; в) чи виконаний текст документа конкретною особою або іншою особою?
У разі, якщо почеркознавча експертиза призначається за копією документа, то це необхідно відзначити в постанові. На практиці необхідність почеркознавчого дослідження копій виникає у випадках неможливості надання оригіналу документа, наприклад, у випадках втрати, приєднання до судової справи, підробки копії документа. Ідентифікаційне дослідження записів, особливо підписів на електрофотографічних і факс-копіях, значно утруднено, а іноді (при дослідженні підписів) і неможливо. У випадках, коли почеркознавче дослідження копій все-таки проводиться експертом, висновок за результатами дослідження формується дещо інакше, ніж при дослідженні почерку, підписів в оригіналах документів (Журбін Р. В., 2010 р.).
Зазначимо, що призначення й проведення почеркознавчої експертизи для доказування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом утрудняє відсутність у комерційному й іншому підприємствах, задіяних в операціях по «відмиванню», вільних зразків почерку, що пов’язано з активним використанням комп’ютерної й іншої офісної техніки. Крім того, особи, злочинні дії яких документуються, часто відмовляються добровільно надати вільні й експериментальні зразки почерку, а іноді вживають спроб обманути працівників правоохоронних органів, змінюючи свій почерк. У процесі розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом слідчі іноді звертають увагу на документи, які містять тільки підписи, не вилучаючи чорнові записи, блокноти, щоденники й т.ін.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
