:: LEX :: КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ОЗНАКИ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ОЗНАКИ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
 
21.04.2013 22:59
Автор: Ковальова Валентина Василівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права та процесу економіко-правового факультету Донецького національного університету
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Загальновідомо, що судова експертологія, на даному проміжку розвитку цієї науки, є розгалуженою системою окремих класів, видів і родів судових експертиз. Тому, природно виникає питання про те, чи існує певна закономірність в упорядкуванні тих або інших предметних експертиз, яке місце займає кожна з них та які ознаки взагалі повинна мати судова експертиза.

Істотним елементом загальної теорії судової експертології є системно-структурна побудова цієї науки. Судову експертологію необхідно розглядати як цілісну систему із вхідними до неї взаємозалежними предметними судовими науками, які в свою чергу упорядковані також в систему із зовнішніми зв’язками стосовно цілісної системи судової експертології, з іншими предметними судовими науками та із внутрішнім зв’язком тих елементів, з яких і складається дана конкретна предметна наука. Межі об’єкта різних предметних наук залишаються безумовними. У той же час, підпорядкованість окремим завдань предметної експертизи загальної експертної мети – одержання фактичних даних по розслідуваній й розглянутій справі (кримінальній, цивільній та ін.), може вказувати на заперечення цих меж. Таким чином, кожна предметна судова експертиза, будучи елементом загальної системи судової експертології, разом з тим є самостійною, тобто представляє свою власну завершеність або визначеність свого об’єкта.

Самостійність предметних експертиз визначається також тим, що «живильним» середовищем кожної з них є «материнська» наука, а технологія досліджень взагалі не носить правового характеру. Порядок призначення, форма висновку експерта, процедури його участі в розслідуванні й судовому розгляді є лише зовнішніми атрибутами експертної діяльності й не мають ніякого відношення до сутності експертного дослідження (Аверьянова Т. В., 2006 р.).

Взаємозв’язок предметних судових експертиз, які являють собою систему судової експертології, безпосередньо знаходить своє відображення в класифікації класів, видів і родів цих експертиз. Класифікація – це розподіл предметів, явищ і понять за класами, відділами, розрядами залежно від їх загальних ознак. Для класифікації важливий вибір її підстави, тобто необхідні ознаки, на основі яких буде ґрунтуватися угруповання. Ці ознаки не повинні бути формальними, тобто відображати лише поверхневі зв’язки.

У чинному законодавстві України відсутня офіційна класифікація судових експертиз. У зв’язку із цим, види судових експертиз занадто численні, при цьому розвиток наукових знань робить межі «експертної номенклатури» вкрай рухливими й динамічними, що створює не стільки теоретичні, скільки практичні проблеми. Для слідчого або суду головним на рівні процесуального законодавства є не формальна назва виду експертизи, а науково-достовірне й повне вирішення експертами значимих для справи питань. Крім того, точне визначення форми експертизи для слідчого й суду в низці випадків є об’єктивно важким. Орган, який призначає експертизу, не може передбачати в кожному окремому випадку, знадобляться комплексні дослідження чи ні (Аверьянова Т. В., 2006 р.).

Існує чимало наукових публікацій, присвячених проблемі класифікацій у судовій експертизі, однак це питання дотепер є дискусійними.

Найбільш відома класифікація судових експертиз будується на розподілі експертиз за ступенем спільності й субординації на чотири основні рівні : класи, роди, види й різновиди (групи) судових експертиз. В її основі лежить характер галузі спеціальних знань, які використовуються в ході проведення експертиз. Однак дослідники критикують поділ експертиз на види, роди й навіть класи, і переконані, що питання про критерії поділу залишається відкритим. Проте, не оцінюючи цю класифікацію з погляду формальності або обґрунтованості, відзначимо її загальноприйнятість в експертній практиці. Крім того, така класифікація останнім часом перетерпіла певні зміни і в її основі тепер лежать не тільки спеціальні знання, але й характер досліджуваних об’єктів у сукупності з виконуваними завданнями (Россінская Є. Р., 2005 р.).

Клас експертиз – це безліч експертних досліджень, поєднуваних загальністю знань, які слугують джерелом формування теоретичних і методичних основ судових експертиз. Так, виділяють такі класи експертиз, як криміналістичні, біологічні, судово-медичні та ін. Класи експертиз є найбільш динамічною, змінюваною категорією, яка найбільшою мірою залежна від інтеграції й диференціації знання, тому поділ на класи дотепер викликає наукові дискусії.

Роди експертиз — це підмножина експертиз певного класу. Віднесення судових експертиз до того або іншого роду визначається спеціальними знаннями й залежить від досліджуваних об’єктів і виконуваних завдань. Так, у класі судово-медичних і психофізіологічних експертиз на рівні роду виділяють експертизи : судово-медичну, судово-психіатричну, судово-психологічну, судову психолого-психіатричну (Полянская В. А., 2007 р.).

Види експертиз є елементи роду, які відрізняються специфічністю предмета у відношенні загальних для роду об’єктів і методик. Так, у судово-психологічній експертизі розрізняють такі види експертизи у відношенні обвинувачуваного (підсудного), як експертиза індивідуально-психологічних особливостей особи обвинувачуваного (підсудного), експертиза афекту в обвинувачуваного (підсудного), експертиза здатності неповнолітнього обвинувачуваного з відставанням у психічному розвитку, не пов’язаному із психічним розладом, повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій та ін. (Полянская В. А., 2007 р.).

Різновиди експертиз – це підвиди предметної експертизи, які відрізняються своєрідною групою завдань, характерних для предмета даного виду експертизи, і комплексами методу дослідження окремих об’єктів або їх груп. Так, основними складовими під час проведення судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей особи обвинувачуваного є : оцінка особистісної спрямованості, оцінка особливостей самосвідомості, оцінка особливостей мотивації та ін.

Сьогодні більшість науковців схиляються до такої класифікації судових експертиз : криміналістичні; медичні й психофізіологічні; інженерно-технічні; інженерно-транспортні; інженерно-технологічні; економічні; біологічні; ґрунтознавчі; сільськогосподарські; харчових продуктів; екологічні; мистецтвознавчі та ін.

Пропонуються й інші концепції й класифікації судових експертиз. При цьому робляться висновки про те, що висунуті положення далеко не безперечні, і, крім того, названі окремими авторами ознаки, що є підставою класифікації, можуть бути придатні для поділу класів і родів, але не видів, де потрібно щось більш спеціалізоване. Простий аналіз визначень предмета, об’єкта й методів експертного дослідження, дозволяє зробити висновок, що на базі цих визначень неможливо провести меж між родами або видами судових експертиз (Аверьянова Т. В., 2006 р.). Слід також погодитися, що такий критерій, як методи експертного дослідження, фактично взагалі не можуть вважатися критерієм для класифікації різнорідних експертиз.

До поняття судової експертизи звертаються в ході вирішення питань, які стосуються судових доказів. Судова експертиза є різновидом експертизи й має особливі ознаки, які закріплені в процесуальному законі. Ці ознаки є юридичними, визначають термін «судова», і відносяться до всіх видів судових експертиз.

До основних юридичних ознак судової експертизи відносять : процесуальний порядок призначення й проведення експертизи; певний правовий статус об’єктів і суб’єктів дослідження; індивідуальна відповідальність (кримінальна, адміністративна й ін.); встановлення обставин, які мають значення для справи; оформлення в процесуальний документ (висновок експерта); доказове право висновку експерта. Ці процесуальні ознаки є основа правового статусу, який надано всі судовим експертизам.

Отже, слід відзначити, що остаточна загальноприйнята класифікація судових експертиз ще залишається відкритою. Слід погодитися, що для класифікації судових експертиз необхідний комплексний критерій, до якого повинні увійти об’єкти й завдання експертного дослідження й такий компонент критерію як історичний підхід або історично сформований розподіл функцій (Аверьянова Т. В., 2006 р.). Однак, найбільш переконливим є висновок про синтетичну природу загальної теорії судової експертизи, що дозволяє зняти ярлики з різних видів і родів експертиз, і розглядати будь-який вид і рід експертизи просто як судову експертизу.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ СУБ’ЄКТОМ, ВЧИНЕНИХ У СПІВУЧАСТІ
30.03.2013 13:00
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ОБЛІКІВ КРАЇН СНД
22.04.2013 22:22
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ТА МЕТОДИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
22.04.2013 15:05
ВИДИ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ОБЛІКІВ КРАЇН СНД
22.04.2013 15:00
АКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ КРИМІНАЛІСТИКИ
21.04.2013 22:57
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО З ПРАЦІВНИКАМИ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС УКРАЇНИ
21.04.2013 22:56
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЛЬНОСТІ В МЕЖАХ ВИПРАВНИХ КОЛОНІЙ
20.03.2013 21:05
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НОВОГО КПК УКРАЇНИ
15.04.2013 22:47
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
10.04.2013 22:27
ВИПРАВЛЕННЯ ЗАСУДЖЕНИХ, ЩО ВІДБУВАЮТЬ ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
10.04.2013 15:50




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше