:: LEX :: ДЕЯКІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 36)

Термін подання матеріалів

13 жовтня 2021

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДЕЯКІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
 
03.06.2013 13:25
Автор: Бондар Інна Петрівна, студентка юридичного факультету Херсонського Державного Університету
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

У ст. 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тому однією із головних функцій держави є боротьба зі злочинністю, в тому числі злочинами проти життя, здоров’я, свободи і гідності особи.

Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «трафікінг», «контрабанда людьми». 

Работоргівля є цілком сучасною реалією, чиє існування має потужне економічне підґрунтя. Вона й не обминула Україну, де торгівля людьми залишається актуальною проблемою.  

Як злочин торгівлю людьми вивчали багато вчених:  Г. Є. Петрова, О. М Рудченко, О. М. Ковальська, А. Альваро, А. Г. Шмідт, А. М. Орлеан, Н. С. Юзікова, О. В. Швед, О. М. Бандурка, В. М. Куца, Я. Г. Лизогуб та інші.

18 травня 1904 року в Парижі, був підписаний та ратифікований Міжнародний договір по боротьбі з торгівлею білими рабинями, в якому закріплені  положення по вжитті заходів щодо виявлення осіб, які займаються торгівлею жінками.

Проте в Україні відповідальність за торгівлю людьми була передбачена лише 24 березня 1998 року в Кримінальному кодексі України.

Отже, можна сказати, що Україна в сфері боротьбі з торгівлею людьми відстає майже на століття від Європейських країн. 

Загострення проблеми торгівлі людьми в нашій країні зумовлене низкою соціально-економічних, правових та організаційних чинників, а саме:

1. Складна економічна ситуація;

2. Високий рівень безробіття, особливо серед молоді;

3. Недосконалість законодавства;

4. Правова необізнаність громадян;

5. Матеріальна незабезпеченість;

6. Загальне зниження життєвого рівня;

7. Активізація діяльності міжнародних злочинних угрупувань;

8. Корумпованість представників різних гілок влади  [4, с. 5].

Стаття 149 Кримінального кодексу України (далі-КК) була викладена в редакції від 12.01.2006 року і викликала неоднозначні відгуки з боку юристів. Адже вона представляла собою, певне поєднання вітчизняного законодавства з європейським. Ряд положень цієї статті майже дослівно відповідає міжнародному визначенню торгівлі людьми, закріпленому у Протоколі про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми та покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (обидва документи ратифіковані резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15 листопада 2000 р.) [5].

Диспозиція ст. 149 КК достатньо складна, що породжує  різне за своїм змістом тлумачення ряду ознак складу злочину. Усе це, безумовно, перешкоджає правильному та однаковому застосуванню правоохоронними органами кримінального закону, а певною мірою, і належній боротьбі з цим злочином.

Тому є необхідність виробити єдиний підхід до застосування ст. 149 КК в новій редакції. 

Як убачається з ч. 1 ст. 149 КК, з об'єктивної сторони передбачений цією статтею злочин може виявлятись у таких формах:  1) торгівля людьми; 

2) здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина; 3) вербування, переміщення, переховування, передача чи одержання людини [1]. 

Найбільше запитання, викликають перша і друга форми. Сформулювавши першу як торгівлю людьми, законодавець не пояснив, що саме він має на увазі під цим словосполученням. 

Напевне, він розуміє торгівлю людьми як їх купівлю-продаж. Підтвердженням цього є попередня редакція ст. 149 КК (від 5 квітня 2001р.) і передостанній (від 21 грудня 2005р.) варіант проекту нової редакції зазначеної статті, згідно з якими злочинними визнавались відповідно «продаж… людини….» та «купівля, продаж чи здійснення іншої незаконної угоди, об`єктом якої є людина» [5].

Крім цього, в Цивільному Кодексі України від 01.01.2004 року вже не вживається поняття «угода», а введено нове поняття «правочин» (ст. 202), у зв’язку з цим вважаємо за необхідне внести необхідні зміни в статтю 149 КК України і викласти ч.1 ст. 149 КК в такій редакції – «Торгівля людьми або здійснення іншого незаконного правочину…»  

Багато проблем виникло із застосуванням ст. 149 КК на практиці, адже вона досить складна зі змістової та логіко-граматичної сторони. Гостро постала проблема порушення кримінальних справ за ознаками складу злочину, передбаченого в новій редакції ст. 149 КК, у зв’язку з невірним тлумаченням в національному законодавстві поняття «торгівля людьми» та його перекладу з міжнародного законодавства.  

За даними УМВС України в Херсонській області в період з 2001- 2010 рр., було виявлено ряд злочинів у сфері торгівлі людьми та задокументована протиправна діяльність осіб та злочинних угрупувань, у зазначеній сфері: 

2001- 2005 рік – 26 осіб, які вчинили злочин – 64 факти злочину; 

2006 - 2010 рік – 28 осіб, які вчинили злочин – 52 факти злочину  [6].

Тому, проаналізувавши, на основі статистичних даних, статті КК України в редакції  від 5 квітня 2001р. та  від  12 січня 2006 р., можна зробити висновок, що стаття від 2001 року, була більш дієвою. 

Оскільки, перша стаття трактувалась набагато ширше на відміну від нині діючої, а саме як:   «продаж,   інша   оплатна   передача  людини,  а  так  само здійснення  стосовно  неї  будь-якої   іншої   незаконної   угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої   передачі   іншій   особі (особам) з метою  сексуальної експлуатації,  використання в порнобізнесі,  втягнення у  злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних   цілях,   використання   у    збройних    конфліктах, експлуатації її праці». 

На основі цього, правоохоронним органам було зручніше доказувати факт торгівлі людьми, ніж за статтею в редакції 2006 року.

Також необхідно зазначити, що стосовно торгівлі людьми виникає складність доказування даних злочинів, яка полягає в тому що: 

 злочини пов’язані з торгівлею людьми є різновидом організованої злочинності і мають транснаціональний характер, тобто специфіка цього злочину у тому, що розпочинається він  в одній країні (процес вербування, оформлення документів), а закінчується в іншій (продаж або інша  оплатна передача людини);   

 злочини вчиняються організованими групами з чітко розподіленими злочинними обов’язками, що значно ускладнює процес розслідування та доведення справи до кінця; 

 відсутність чітко розробленої методики розслідування даного виду злочину, в якій би передбачався порядок взаємодії слідчих органів країн-постачальників «живого товару» із слідчими органами країн-транзиту і призначення цього товару [4, с. 268]. 

Отже, у зв’язку з низьким рівнем життя в нашій країні та невідповідністю українського законодавства міжнародним нормам, неоднозначністю  його тлумачення, Україна залишається однією з основних постачальників «живого товару» до зарубіжних країн. Таким чином, можна зробити висновок, що сьогодні в Україні є нагальним подальше вдосконалення законодавства, форм і методів практичної діяльності правоохоронних органів.




Література:

1. Кримінальний кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України . – 2001 р. –  № 25. – Ст. 131.

2. Цивільний кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. – № 40. – Ст. 356  

3. Карпов Н. С. Криміналістична характеристика торгівлі людьми. – К.: Університетські наукові записки, 2005. - № 3. – С. 268-273.

4. Короткіх Л. В. Протидія торгівлі людьми: Методичні рекомендації. – Луганськ.: Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля., 2008. – С. 10.

5. [Електронний ресурс]: огляд діяльності. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/22_PNR_2009/Pravo/50165.doc.htm  

6.  [Електронний ресурс]: огляд діяльності. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/index/. – Міністерство внутрішіх справ України. 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СУБ`ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 305 КК УКРАЇНИ
30.05.2013 16:26
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОСТУПОК: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС
24.05.2013 21:26
ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ОСОБИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
12.06.2013 13:44
ПОШУК ЗЛОЧИНЦЯ ЗА СПОСОБОМ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
11.06.2013 13:48
ПОЧАТОК КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРО СЕКСУАЛЬНІ ВБИВСТВА
11.06.2013 13:45
ДОВІДКОВО-ДОПОМІЖНІ ОБЛІКИ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС УКРАЇНИ
11.06.2013 13:42
ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ СЕРІЙНИХ УБИВСТВ
11.06.2013 13:40
ДО ПОНЯТТЯ «СЕРІЙНІСТЬ ВБИВСТВ»
11.06.2013 13:38
ОСОБЛИВОСТІ НАСТУПНОГО ЕТАПУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11.06.2013 13:02
ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11.06.2013 12:56




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше